Завантажити ще

Український щит для Близького Сходу: навіщо США та їхнім союзникам знадобилася допомога Києва

Український щит для Близького Сходу: навіщо США та їхнім союзникам знадобилася допомога Києва
Фото: ФБ Генеральний штаб ЗСУ

Поки Іран масово запускає свої ударні дрони, повторюючи тактику російського агресора у війні в Україні, наші експерти вже вирушають до країн Перської затоки, щоб навчити партнерів відбивати масовані атаки «Шахедів». В обмін на унікальний бойовий досвід і, можливо, технології дронів-перехоплювачів Україна розраховує закрити свій критичний дефіцит - натомість отримати ракети PAC-3 для систем Patriot. Чому арабські монархії зацікавлені в наших розробках, як вони можуть врятувати багатомільйонні оборонні бюджети США та союзників і чи стане цей технологічний бартер «вікном можливостей» для українського ВПК - у матеріалі Коротко про.

Що саме Київ готовий запропонувати партнерам

Президент України Володимир Зеленський після початку війни на Близькому Сході заявив, що Україна може дати країнам, які потрапили під іранські атаки, свої дрони та свій досвід в обмін на постачання необхідних Києву ракет. Власне, допомога Києва країнам Близького Сходу - це не просто консультації, а комплексний пакет, який включає як інтелектуальні, так і технічні ресурси.

Найголовніше, про що йдеться - про передачу унікального бойового досвіду. Україна сьогодні - єдина країна у світі, яка чотири роки у режимі 24/7 відбиває масовані атаки іранських «Шахедів». Групи українських експертів (перша з яких вирушила до регіону 9 березня 2026 року) на місці навчатиме партнерів тактиці мобільних вогневих груп та ешелонованому захисту неба.

Крім того, Україна готова постачати самі дрони-перехоплювачі. Але не просто так, а в обмін на дефіцитні ракети PAC-3 для комплексів Patriot.

Більше того, обговорюється варіант передачі технологій та спільного виробництва. Україна зацікавлена ​​у тому, щоб за рахунок інвестицій близькосхідних країн масштабувати випуск дронів-перехоплювачів. Це дозволить не лише захистити небо партнерів, а й посилити обороноздатність самої України, створивши нові потужності, захищені від прямих ударів ворога. Таким чином Київ пропонує не просто разову допомогу, а повноцінне технологічне партнерство.

Кому можемо допомогти

Географія можливої ​​української допомоги на Близькому Сході стосується як ключових регіональних гравців, так і стратегічних об'єктів союзників. За даними агентства Reuters, яке посилається на свої джерела, Сполучені Штати офіційно запросили у Києва підтримку у захисті своїх військових баз та контингентів, розташованих у регіоні. Президент України вже дав відповідні доручення військовому керівництву, визнавши, що захист американських солдатів від іранських дронів є питанням союзницької солідарності.

Однак запит на українські технології виходить не тільки від Вашингтона. Володимир Зеленський повідомив, що з перших днів ескалації американо-ізраїльського конфлікту з Іраном його команда отримала прямі звернення від лідерів Бахрейну, Об'єднаних Арабських Еміратів, Йорданії, Кувейту, Катару та Саудівської Аравії. Ці країни мають сучасні системи ППО, проте виявилися вразливими перед масованими «роями» дешевих безпілотників і гостро потребують ефективних методів протидії їм.

Що натомість може отримати Україна

Пропозиція Києва країнам Близького Сходу - це не акт благодійності, а жорсткий прагматичний розрахунок, спрямований на вирішення однієї з найгостріших проблем української оборони. Головна мета - отримання дефіцитних ракет-перехоплювачів PAC-3 для зенітних систем Patriot, запаси яких в арабських монархій зараз є одними з найбільших у світі.

Логіка Банкової проста: використання багатомільйонних ракет для боротьби з дешевими дронами – це шлях до виснаження.

«Системи Patriot та ракети PAC-3 у них є. Але чи захищає це від сотень "Шахедів"? Ні. А в нас - критичний дефіцит PAC-3. Якщо вони передадуть нам ракети, ми дамо їм технологію перехоплювачів. Це абсолютно рівноцінний та чесний обмін», - наголосив президент.

Підстави для таких слів більш ніж вагомі. За даними The New York Times, лише за перші дні ескалації конфлікту в Ірані країни Близького Сходу витратили в рази більше ракет до систем Patriot, ніж Україна отримала за чотири роки повномасштабної війни. Радник президента Дмитро Литвин навів статистику: за весь період протистояння з Росією Київ одержав лише близько 600 ракет-перехоплювачів. Для порівняння: регіональні гравці на Близькому Сході менш ніж за два тижні протистояння витратили вже понад 800 боєприпасів.

Чи не постраждає обороноздатність нашої країни

- Той факт, що ми погодилися на передачу дронів-перехоплювачів, аж ніяк не означає, що їх у України є надміру. Нам їх весь час не вистачатиме, але нам ще більше не вистачає і ракет до комплексів Patriot. І якщо з'являється такий майданчик для дискусії, ми говоримо: окей, ми вам даємо дрони-перехоплювачі, можливо, навіть технологію їх виробництва, навчимо ваших операторів, але й ви не стійте осторонь і дайте нам потрібну кількість ракет до систем Patriot. Тобто зараз саме з'явилася така можливість вести таку дискусію, – пояснює військовий експерт Олександр Коваленко.

Крім цього, за його словами, Україна натомість може отримати як фінансово-економічні, так і політичні бонуси від такого обміну.

– Це можливість інвестування у наш військово-промисловий комплекс. На сьогодні ми виробляємо велику кількість дронів-перехоплювачів, але нам потрібно ще більше масштабувати їхнє виробництво. Тобто це розширення можливостей з виробництва зенітних дронів. «Другий момент – це підвищення репутації української зброї, яка довела, що вона є досить ефективною як засіб протиповітряної оборони малого радіусу дії», - вважає експерт.

Є й політичний аспект такої співпраці. Раніше країни Близького Сходу ігнорували війну України та особливо нічим не допомагали.

- Зараз, я думаю, буде, по-перше, зміна їхнього ставлення до України. Тобто може підвищитися рівень довіри та репутації України саме у цих країнах. А для нас дуже важливо вийти на новий рівень взаємодії з цими країнами, і це для нас вікно можливостей. Тому що нам це вигідно як в економічно-фінансовому та технологічному сенсі, так і у політико-дипломатичному сенсі, – пояснює Олександр Коваленко.

Новини по темі: Іран Війна дрон Переговори