З моменту призначення генерала Михайла Драпатого на посаду Головнокомандувача ЗСУ пройшло близько трьох місяців. За цей час в армії почалася масштабна, хоча майже непомітна для зовнішнього спостерігача перебудова. На відміну від звичної практики гучних медійних звітів, нова команда Головкома вибрала режим максимальної інформаційної тиші. Жодних знімальних груп у поїздках на фронт та мінімум постановочних кадрів. Однак за цією тишею ховається щоденна та жорстка рутина з демонтажу застарілої бюрократичної системи.
Журналіст Коротко про зібрав рішення та кроки нового Головкома за останні дні, які показують, куди рухається українська армія.
Михайло Драпатий почав послідовно повертати на ключові командні посади офіцерів, відсторонених попереднім керівництвом за відмову виконувати нераціональні накази. Головний принцип тут прозорий: ставити на чолі великих з'єднань тих, хто довів здатність зберігати людей і виконувати завдання у найжорсткіших умовах.
Найяскравішим прикладом стала реабілітація офіцерів-десантників із практичним бойовим досвідом. Влітку 2024 року полковника Еміля Ішкулова зняли з посади комбрига 80-й ОДШБр через незгоду з планом командних дій без належної підготовки. Вже у серпні 2026 року Михайло Драпатий призначив Ішкулова командиром 11-го армійського корпусу Сухопутних військ. Головком довірив йому один із найскладніших рубежів - організацію оборони на Слов'янсько-Краматорському напрямку у тісному зв'язку із сусідніми підрозділами, включаючи 3-ту штурмову бригаду Андрія Білецького.
Оцінка цього рішення не забарилася. 1 жовтня 2026 року указом Президента полковнику Ішкулову було надано звання бригадного генерала. І це далеко не єдиний випадок: Драпатий планомірно делегує повноваження командирам, за плечима яких роки реальних боїв, а не роки служби у міських штабах.
5 жовтня Михайло Драпатий офіційно представив колективу нового командувача Медичних сил ЗСУ. Посаду зайняв полковник медичної служби та бойовий хірург ДШВ Костянтин Гуменюк, який має колосальний практичний досвід порятунку поранених у найгарячіших точках фронту.
Кадрова ротація у відомстві означає повний перегляд базової філософії військової медицини. Михайло Драпатий публічно окреслив новий жорсткий критерій ефективності роботи структури. Головними показниками успіху відтепер визнаються не кількість проведених нарад, звіти чи обсяги списаних медикаментів, а реальний відсоток врятованих життів бійців та максимальна швидкість евакуації з передової.
Призначення практикуючого хірурга покликане зблизити систему управління з реальними потребами фронту. Досягнення поставлених цілей вимагатиме прискореної модернізації ланцюжка евакуації, впровадження передових протоколів допомоги на ранніх етапах та повного бюрократичного розвантаження медиків. Усю роботу структури сфокусовано на головному пріоритеті, яким стає збереження життя кожного українського воїна.
Михайло Драпатий розпочав масштабну ревізію центрального апарату, демонтуючи застарілу паперову систему управління. На початку вересня Головком скасував понад тридцять застарілих наказів та відомчих інструкцій, які роками змушували офіцерів витрачати час на безглузду звітність. Звільнений час командири тепер направляють на практичне планування та роботу з особовим складом.
Слідом за скасуванням бюрократичних норм команда Головкома запустила жорсткий кадровий аудит тилових структур. Декілька десятків полковників і бригадних генералів зі штабних кабінетів, які не мають актуального бойового досвіду, були переведені в батальйон резерву. Тільки з управління міжнародного співробітництва Генштабу за один день до резерву вирушили п'ятнадцять офіцерів. Логіка змін проста і суворо дотримується. Обіймати ключові посади та ухвалювати рішення в армії мають право лише ті, хто досконально знає сучасну війну зсередини.
Паралельно змінюється сама культура управління військами та прийняття оперативних рішень. Замість довгих паперових доповідей та спроб з київських кабінетів узгоджувати позиції окремих кулеметних гнізд запроваджено розбір ситуацій у режимі реального часу. Усі бойові підрозділи масштабують роботу у єдиній цифровій системі ситуаційної обізнаності «Дельта». Платформа з модулями розпізнавання цілей та відеостримінгом з БпЛА дозволяє командуванню бачити карту бою онлайн та миттєво реагувати на погрози.
Одночасно команда Драпатого завершила підготовку фундаментального документа, що створює платформу для управління процесом воєнних дій. Днями до РНБО було передано розроблений під керівництвом Головкома довгостроковий план війни. Стратегічна візія визначає чіткі рамки оборони, встановлює технологічні пріоритети держави на найближчі роки та формує послідовні етапи збереження держави.
І головне, що наголошують на фронті - абсолютна відсутність самопіару. Міжнародні зустрічі, робота з партнерами та регулярні поїздки Михайла Драпатого у штурмові полки (зокрема, до корпусу «Хартія») практично не висвітлюються пресслужбою Генштабу з його особистого рішення.
Утім, у військовому керівництві розуміють, що кадрові перестановки не вирішують проблеми автоматично. ЗСУ залишаються гігантською та інертною системою, де щодня доводиться боротися з дефіцитом комплектування, браком важкого озброєння та снарядів. Роботи у нинішнього Головкома ще багато, але перелом у самому підході до управління, схоже, уже стався.
Олег Жданов, військовий аналітик:
- Загалом оцінюючи роботу Драпатого на посаді Головкома, можна сказати, що ми почали рухатися у бік сучасної армії, у бік методик та технологій у системі планування, організації та ведення бойових дій у сучасній війні. Особливо у тому, як Драпатий формує систему управління та відповідальності.
Та й самі військові на фронті розуміють, що дії Драпатого призводять до позитивних наслідків під час ведення бойових дій. Та категорія командирів, які отримували свої посади власним розумом та завдяки здібностям, а не призначалися у ручному режимі, розуміють, куди веде Драпатий, і підтримують це.
Але проблем у ЗСУ все ще залишається багато. Наприклад, Офіс Президента, який вимагає від Головкома погодження всіх кадрових призначень у армії. А це нелогічно. Є посада Головкома, яка передбачає певні повноваження у кадровій політиці. Тоді віддайте ці повноваження Головнокомандувачеві та запитайте його за результат, а не виконуйте за нього його роботу. Потрібно, щоб він мав повноваження ухвалювати рішення і нести за них відповідальність. А зараз це порушує систему відповідальності та систему управління.