Олена Шуляк: справжнє обличчя будівельної мафії
Максим Микитась, Вадим Столар, Дмитро Комарницький та багато інших покровителів тіньових схем у будівництві та сфері нерухомості. Усі вони за 7,5 року президентства Зеленського опинилися в центрі резонансних конфліктів і скандалів, унаслідок чого втратили вплив і можливість провертати справи з колишнім розмахом.
Проте це не означає, що ці схеми зійшли нанівець. По-перше, на місце колишніх "хрещених батьків" будівельної мафії прийшли нові. По-друге, деякі з найбільш далекоглядних новачків вчасно зрозуміли, що найбезпечніше й водночас найвигідніше буде записатися до офіційного державного загону борців із тіньовою будівельною мафією. А вже потім, використовуючи весь величезний арсенал можливостей та інструментів одного з чільних бійців цього загону, переформатувати правила на ринку під себе, щоб очолити будівельну мафію, яка зможе процвітати в нових умовах.
Власне, це й зробила Олена Шуляк. Прийшовши у Верховну Раду у 2019 році зі сфери операцій із нерухомістю, вона зуміла очолити ресурсний і впливовий Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
У результаті всі ці роки й до сьогодні під її прикриттям реалізуються різні схеми з нерухомістю, через які держава втрачає мільйони.
Ось лише деякі історії про це. Але таких історій було й буде, на жаль, ще багато.
Помічник Шуляк + програма "єОселя" = оселя для помічника Шуляк
Державна програма "єОселя" є спеціальним інструментом допомоги в придбанні доступного житла українцям, які не можуть зробити цього без державної підтримки. Йдеться про військових, ветеранів, медиків, педагогів, науковців, ВПО, молодь та громадян, які не мають достатнього за площею власного житла.
Олена Шуляк роками, що називається, "з усіх прасок" публічно просуває "єОселю" як частину державної житлової політики, доступної мільйонам українців.
Але історію про те, як її помічники за допомогою "єОселі" зуміли швидко й недорого придбати собі комфортне житло, пані Шуляк "чомусь" не афішує. А даремно, адже тоді стане зрозумілим її справжній підхід: нехай пільговики почекають, "єОселя" для "своїх".
Наприклад, у січні цього року помічник Шуляк на громадських засадах Олександр Дмитрук за програмою "єОселя" оформив іпотеку на квартиру в Києві за участю Sky Bank та ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія". Дмитрук отримав кредит на 2,28 млн грн, який мав погасити протягом 17 років, до листопада 2043 року.
І Sky Bank, і "Українська фінансова житлова компанія" давно працюють із програмою "єОселя". Вони мають величезний досвід видачі кредитів за пільговою програмою "єОселя" тим, хто не може купити житло на умовах стандартної іпотеки в комерційних банках і конче потребує для цього державної підтримки.
І треба ж, обидві мегадосвідчені структури раптом не побачили, що помічник Олени Шуляк до цієї категорії пільговиків не належить. Адже не через 17 і навіть не через п’ять років, а лише через п’ять місяців "незаможний пільговик" від Шуляк уже повністю погасив іпотеку, виплативши понад 2 млн грн.
Якби Дмитрук зробив це на умовах звичайної банківської іпотеки, не було б жодних питань. Адже багато банків під час видачі іпотечних кредитів передбачають можливість дострокового погашення без жодних санкцій для позичальника.
Але тут кардинально інша ситуація: помічник Олени Шуляк мав можливість лише за кілька місяців закрити зобов’язання на понад 2 млн грн, однак до комерційного банку не пішов, а скористався пільговою державною іпотекою.
Тут можливі два пояснення.
Перше: помічник Олени Шуляк Олександр Дмитрук мав отримати або швидко отримав кошти, достатні для погашення мільйонного кредиту. У такому разі виникає питання: чому він узагалі скористався пільговою програмою, орієнтованою на людей, які справді потребують доступного житла?
Друге: "єОселя" могла бути використана як зручний механізм тимчасового дешевого фінансування, доступний Шуляк як керівниці профільного комітету Верховної Ради та її команді.
Обидва варіанти створюють велику репутаційну проблему для Олени Шуляк. Ця проблема стає ще серйознішою, якщо врахувати, що, крім Дмитрука, цільовим дешевим фінансуванням для пільговиків скористалися й інші люди з команди Шуляк, наприклад, її помічниця Анастасія Клімчук.
Виходить, що використання коштів цієї програми для вирішення житлових питань людей зі своєї команди Олена Шуляк поставила на потік. І купує квартири для своїх людей через "єОселю" оптом.
Це підтверджує, що пільгова державна іпотека використовується головною промоутеркою програми "єОселя" Оленою Шуляк та людьми з її оточення як канал доступу до величезного державного ресурсу та зручний фінансовий інструмент для оптимізації витрат.
Запасний аеродром на життя після відставки
Попри те, що зовні Шуляк почувається впевнено, вона починає усвідомлювати, що її доба розпоряджання велетенськими державними коштами на власний розсуд добігає кінця. З’явилися переконливі свідчення того, що вона вже готує собі "тепле місце" з гарантованим доходом на той час, коли втратить нинішній доступ до великих ресурсів.
Тому, виступаючи днями на Рієлторському форумі у Львові, вона заявила про претензії на контроль над величезним рієлторським сегментом ринку. Вона намагається очолити роботу під егідою рієлторів і отримати контроль над заробітками в цьому сегменті.
Шуляк представила на форумі великий законопроєкт, "який пропонує врегулювати роботу рієлторів".
У законопроєкті Шуляк визначає, як переформатувати цей рієлторський сегмент ринку під себе: від підготовки рієлтора й отримання ним кваліфікаційного свідоцтва до переліку відомостей, які мають бути обов’язково зафіксовані в письмовому або електронному договорі з клієнтом, та відповідальності за порушення встановлених нею правил.
До речі, ця презентація зазіхань Олени Шуляк на рієлторську сферу на її офіційній сторінці у Facebook проілюстрована кількома фотографіями з того самого форуму у Львові. На них вона зовсім не скромно красується в намисті Chanel і туфлях вельми недешевого бренду (вартість яких стартує від півтори тисячі євро). Це, напевно, щоб рієлтори швидше переконалися: якщо на авторці законопроєкту такі вражаючі цінності, то й її законопроєкт щодо врегулювання їхньої праці точно становить неабияку цінність.
Артем Кушнір для Коротко про
