Як розвіддані США допомагають Україні та чим їх можна замінити
Білий дім дипломатичними каналами пригрозив Україні припинити надавати розвіддані про можливі атаки російської балістики, якщо Київ не припинить удари по російських НПЗ. Під час обстрілу Києва 12 жовтня сигнал тривоги пролунав уже після того, як російська балістика вдарила по столиці. Так само не попередили партнери і про обстріл столиці 13 жовтня, заявив Володимир Зеленський. Журналіст Коротко про розбирався в тому, наскільки відсутність розвідданих може бути критичною і чи є альтернатива.
Що дають американські розвіддані
Обмін розвідувальною інформацією зі США є одним із найпотужніших непублічних інструментів американської зовнішньої політики та військової підтримки України. США мають найрозгалуженішу і технологічно просунуту розвідувальну мережу у світі, включаючи ЦРУ, АНБ і Національне агентство геопросторової розвідки. Отримані дані дають можливість превентивного попередження про російські балістичні удари.
Супутники США здатні фіксувати підготовку до атак ще до їх початку. Американські системи раннього попередження в режимі реального часу повідомляють партнерів про пуски балістичних і крилатих ракет, а також про злети стратегічної авіації, що дозволяє рятувати життя мирних людей та розгортати ППО.
Надання Києву супутникових знімків високої роздільної здатності та радіоелектронних перехоплень у режимі часу, близькому до реального, дозволяє бачити пересування військ противника, логістичні вузли та зміни на лінії фронту.
Ці ж знімки дають можливість визначати координати стаціонарних та мобільних цілей, обходити зони протиповітряної оборони росіян, прокладати безпечні маршрути для українських БпЛА та ракет, а також проводити подальший аналіз завданих збитків.
Як влаштований механізм обміну розвідданими
Розвідувальна співпраця США будується за суто ієрархічним принципом на основі міжвідомчих угод. Першим рівнем є розвідувальний альянс "П'ять очей" (Five Eyes/FVEY), куди входять США, Великобританія, Канада, Австралія та Нова Зеландія. Тут обмін відбувається майже без обмежень.
Далі йде безпосередньо НАТО, всередині якого обмін розвідданими здійснюється через спеціалізовані платформи, такі як BICES (Battlefield Information Collection and Exploitation System).
Також обмін може відбуватися в рамках двосторонніх угод, включаючи меморандуми про взаєморозуміння та спеціальні засекречені угоди щодо безпеки військової інформації. Вони чітко визначають, які категорії даних можуть бути передані конкретній країні. До цього формату належить і Україна. Головним рамковим документом є двостороння угода про безпеку між Україною та США, підписана на десятирічний термін. Окремі статті цього договору прямо закріплюють довгострокові зобов'язання Вашингтона щодо надання Києву військової та розвідувальної допомоги.
Чи можна замінити американські розвіддані
Військові аналітики сходяться на думці, що повністю замістити інформацію від США у разі її відключення буде складно, але певна альтернатива все ж таки існує. Франція і Великобританія мають власні суверенні можливості, серед яких супутники та авіація радіоелектронної розвідки, і активно дублюють частину американських функцій, однак у них немає таких глобальних потужностей обробки даних.
Європейські супутники оптичної та радіолокаційної розвідки працюють автономно від Пентагону. Лідером європейського орбітального угруповання є Франція зі своїми супутниками серії CSO (Composante Spatiale Optique). Це військові апарати надвисокої здатності, можуть знімати об'єкти в екстремальних умовах та ідентифікувати конкретні типи військової техніки навіть під маскуванням. Париж також має супутники подвійного призначення Pléiades Neo, дані яких безпосередньо використовуються Головним управлінням зовнішньої безпеки (DGSE) Франції для потреб військових.
Великобританія також має власне угруповання суверенних військових оптичних супутників. Зараз Лондон інвестує в систему Minerva, яка є незалежною системою космічної розвідки.
Німецькі супутники SAR-Lupe та SARah, а також італійські COSMO-SkyMed використовують радари із синтезованою апаратурою. Вони здатні бачити крізь щільні хмари, туман і вночі. Для України, де восени та взимку спостерігається постійна хмарність, дані SAR-супутників критично важливі для відстеження руху російських колон.
Крім цього, Київ може звернутися і до комерційної розвідки (Commercial ISR), тобто купувати супутникові знімки у приватних операторів, таких як Maxar або Planet Labs, та використовувати відкриті дані (OSINT). Це дає загальну картину, але не забезпечує моментальної бойової координації та попереджень про пуски балістики в реальному часі. Головний мінус комерційного треку полягає у відсутності оперативної координації та даних для ППО. До того ж, жодна комерційна компанія не має систем виявлення пусків балістичних ракет. Американські супутники SBIRS (Space-Based Infrared System) фіксують тепловий вихлоп ракети за секунду до пуску. Комерційні супутники на це не здатні, тому без США Україна втратить дорогоцінні хвилини попередження про ракетні атаки.
Думка експерта
Олександр Коваленко, військовий аналітик:
- Я думаю, що американські розвіддані ми як отримували, так і далі отримуватимемо. Це тимчасове явище, пов'язане з тим, що Дональд Трамп вкотре тисне на Київ. Тут важливий нюанс. Дональд Трамп у своїх рішеннях обмежений з боку двопартійної системи у Конгресі та Сенаті. Нині його діями незадоволені як демократи, так і республіканці. Особливо республіканці, яким дії Трампа значно погіршують електоральну підтримку. Все це, безумовно, впливатиме на подальше ухвалення ним рішень і на те, як саме ці рішення виконуватимуться.
Рішення про надання розвідувальних даних Києву ухвалюватиметься не особисто Трампом, а колективно, з урахуванням думок розвідувальної спільноти та політичного істеблішменту. Якщо він піде на обмеження даних, то отримає негативну реакцію як від преси, так і від політичного бомонду США. Тому, я думаю, розвіддані ми продовжуватимемо отримувати.
Але якщо таки говорити про диверсифікацію, то така можливість є. Ми можемо використовувати дані розвідсистем наших партнерів у Європі, а саме Франції, Великобританії, Німеччини та Італії. Хоча в США набагато масштабніша супутникова та розвідувальна мережа у світі, яка дозволяє отримувати повнішу інформацію навіть із глибокого тилу Російської Федерації. У нашому випадку пріоритетом є не глибокий тил і рівень дипстрайків, а отримання своєчасної інформації на оперативно-тактичному рівні щодо оперативно-тактичних ракетних комплексів. Європейські партнери можуть нас цим забезпечити. Якщо будуть ухвалені відповідні рішення, така підтримка буде налагоджена дуже швидко.
