Володимир Путін запропонував Дональду Трампу та Сі Цзіньпіну провести зустріч для обговорення завершення війни в Україні. Вона може відбутися 18–19 листопада в Шеньчжені (Китай). Скандал — українського президента Володимира Зеленського на зустріч запрошувати не збираються. На переговорах можуть обговорювати перемир’я, питання територій, санкції, спільні економічні проєкти та гарантії безпеки. Головне питання — що за такої угоди отримає (або втратить) Україна.
За даними The Wall Street Journal, Путін озвучив ідею під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня — тоді ж, коли обговорювалася скандальна "дизельна угода".
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що обговорення тривають: "Поки що немає чіткого розуміння щодо самої зустрічі або її можливої повістки, хоча всі три сторони визнають гіпотетичну можливість такої зустрічі".
Державний секретар США Марко Рубіо 19 жовтня також заявив, що переговори щодо можливого саміту тривають, повідомляє Reuters.
Західні аналітики розглядають кілька варіантів того, про що можуть говорити США, Росія та Китай. Сценарій "взяти й віддати Донбас" ми не розглядали як реалістичний, хоча, безумовно, він існує.
Росія зберігає контроль над окупованими територіями (частинами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей плюс Крим). Україна, зі свого боку, не зобов’язана була б юридично визнавати ці території російськими. Натомість Україна отримує міжнародні гарантії безпеки — імовірно, без членства в НАТО, але за участю Китаю.
Експерти Carnegie Endowment зазначають, що Москва відмовляється від припинення вогню без поступок щодо решти території Донецької області, а Київ — без чітких гарантій безпеки. Аналітик Ерік Чіарамелла з Carnegie написав у Foreign Affairs, що для сталого миру потрібні сильні зобов’язання Заходу щодо постачання зброї та підтримки української армії. Китай у такому форматі міг би виступити економічним гарантом або посередником у відновленні.
Мінус цього сценарію — амбіції Путіна. Кремль прагне контролювати всю Донецьку область. І що тоді завадить Росії використати перемир’я для підготовки нового наступу? Аналітики британського Chatham House попереджають, що погано підготовлене припинення вогню дасть російським військам можливість перегрупуватися та переозброїтися.
"Фінляндизація" — термін, що виник у роки холодної війни. Він описує політику Фінляндії після Другої світової війни: країна зберігала незалежність і демократичну систему, але зобов’язувалася дотримуватися нейтралітету, не вступати до військових союзів проти СРСР і враховувати радянські інтереси у зовнішній політиці.
Для України це означає відмову від вступу до НАТО, обмеження чисельності та озброєння армії, заборону на іноземні військові бази. Натомість — економічну допомогу та формальні гарантії безпеки.
В обговорюваній американцями схемі фігурують гарантії безпеки, які The Washington Post порівнює з натовськими, а також масштабна програма відновлення країни. Але це не рівнозначно вступу до НАТО. Водночас поки що незрозуміло, хто саме має прийти Україні на допомогу в разі нового нападу, у які строки та якими силами.
При цьому експерти Atlantic Council стверджують, що примушування України до нейтралітету "не приведе до мирного врегулювання кризи з Росією", оскільки нинішня Україна перебуває в центрі геополітичних інтересів Москви, на відміну від периферійної Фінляндії 1940–1980-х років.
Китайський "мирний план" із 12 пунктів, опублікований у лютому 2023 року, пропонує: повагу до суверенітету всіх країн, відмову від "менталітету холодної війни" та розширення військових блоків, припинення вогню, відновлення переговорів, розв’язання гуманітарних проблем, захист атомних електростанцій, відмову від односторонніх санкцій і допомогу в післявоєнному відновленні.
Повний текст доступний на сайті CGTN. Документ не засуджує російську агресію й не вимагає виведення військ з окупованих територій. Західні та українські аналітики вважають його надто загальним і вигідним Москві.
Експерт Carnegie Ендрю Вайсс раніше зазначав, що Путін "не вірить, що Україна — справжня країна", і прагне повернути її під російський контроль. На його думку, зустріч без Києва лише зміцнить позицію Кремля.
Після укладення Трампом "дизельної угоди" з Путіним виникла теорія "великої угоди" між США та Росією, у якій будуть пов’язані мирні домовленості щодо України й економічні проєкти Вашингтона та Кремля.
За даними Reuters, американці вважають, що угода щодо дизельного пального допоможе пом’якшити позицію Кремля.
У ширшому плані, описаному The Washington Post, є ще три елементи:
Україна категорично відкидає переговори без своєї участі. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга різко відреагував на ідею саміту в дописі в X:
"Тристороння зустріч лідерів України, США та Росії могла б допомогти швидше завершити війну. Тристороння зустріч лідерів Росії, Китаю та США дала б прямо протилежний результат: заохотила б Путіна продовжувати цю війну. Запрошення Путіна на таку зустріч підживило б його прагнення до самозвеличення та надало б йому статус, на який він не заслуговує. Він не глобальний лідер; він воєнний злочинець. А Росія — не глобальна держава; вона глобальна проблема. ...Єдине, що могло б заслужити для нього місце за столом, — серйозний крок до миру, наприклад, прийняття пропозиції про припинення вогню до будь-якої такої зустрічі. Натомість ми бачимо протилежне: посилення терору проти цивільного населення".
Як бачимо, водночас Сибіга допускає варіант переговорів за умови припинення вогню. Однак останні дії Трампа та його нові критичні заяви на адресу президента Зеленського радше свідчать про те, що зустріч у Китаї може відбутися.