Проміжні вибори до Конгресу США, що пройдуть 3 листопада, змістили фокус світової уваги з війни в Україні, з Ірану та інших глобально значущих трендів. І цілком закономірно, тому що їхній результат може призвести до різкого повороту у владній зв'язці Конгрес США - президент Трамп. І від цього залежатиме вся світова геополітика і, звісно, Україна.
Що це за вибори, хто зараз лідирує, як на них впливає фактор Трампа - у цих та інших питаннях розбирався журналіст Коротко про.
У США президента обирають раз на 4 роки, але на екваторі цього терміну кожні 2 роки проходять так звані проміжні вибори (midterm elections), на яких повністю переобирається Палата представників (435 місць) і трохи більше третини Сенату (35 зі 100 місць).
За бізнес-аналогією, яку так любить Дональд Трамп, президент США - це голова концерну, а Конгрес - це Рада акціонерів, без схвалення якої директор/президент не може витратити жодного долара і ухвалити жодного важливого рішення. Наразі обидві палати Конгресу з мінімальною перевагою контролює Республіканська партія Трампа. 3 листопада американці вирішать, чи залишиться у Трампа повна влада, чи контроль перейде до опозиційних демократів, що може сильно зв'язати руки Трампу в його метаннях у світовій геополітиці.
Конгрес США складається із двох палат, і у кожної своя роль. Нижня - Палата представників (її переобирають кожні два роки), це, умовно кажучи, "гаманець країни", так вона і називається в Конституції США - power of the purse. Саме тут вирішують, скільки податків збирати та на що витрачати гроші. Без схвалення Палати представників президент не може виділити жодного центу, зокрема на військову допомогу іншим країнам. Крім того, якщо президент порушує закон, саме Палата представників має право розпочати процедуру його імпічменту.
Верхня палата - Сенат (сенаторів обирають на шість років), це "рада старійшин та контролерів". Вони перевіряють та затверджують закони про бюджет, які вигадала Нижня палата. Але головна прерогатива Сенату – кадри та зовнішня політика. Тільки сенатори можуть затвердити міністрів, послів та суддів, яких пропонує президент, а також схвалити міжнародні договори чи передачу зброї. Якщо справа доходить до імпічменту президента, Сенат перетворюється на суд і ухвалює фінальний вирок. Цим пояснюється зацікавленість Трампа утримати контроль над обома палатами.
На сьогодні складається дуже несприятлива картина як для Республіканської партії в цілому, так і для самого Трампа. На середину жовтня 2026 року опитування фіксують серйозне відставання Республіканської партії.
Згідно з узагальненим рейтингом американського аналітичного Silver Bulletin, демократи випереджають республіканців на 8,6 процентних пункта, а опитування окремих служб дають демократам перевагу в 9 пунктів.
Тому вже зараз аналітичні структури, наприклад, платформа прогнозних ринків США Kalshi, оцінюють ймовірність переходу Палати представників під контроль демократів із колосальними 91% місць. Моделі Silver Bulletin дають демократам 93% на перемогу у Палаті представників та 74% на взяття більшості у Сенаті.
Позиції республіканців сильно підірвали затяжний конфлікт навколо Ірану, внутрішня інфляція та жорсткі суперечки щодо соціальних реформ у США. А "дизельна угода" Трампа/Путіна стала "останньою краплею", яка прискорила та посилила цей негативний тренд.
Трамп угодою з Путіним переконував американців, що це спосіб зменшити ціни на заправках перед виборами. Однак насправді це обернулося таким же гучним фіаско, як і інші обіцянки та дії Трампа.
Світові експерти, зокрема аналітики одного з найбільших і найстаріших інвестиційних банків у світі Goldman Sachs, відразу підрахували, що обсяги, запропоновані Росією (близько 300 тис. тонн на першому етапі), покривають десь 10 днів американського попиту. І як наслідок - ринок відреагував на угоду байдуже, ціни на дизель практично не змінилися.
Дії Трампа викликали лють не тільки у демократів, а й у його партії - республіканців та прибічників Трампа. Група з 12 впливових сенаторів США вже вимагає розірвати угоду, а конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік вніс законопроєкт імені Рональда Рейгана, який повністю блокує закупівлю російської нафти всупереч волі Білого дому. Виборці побачили у цьому слабкість адміністрації, що й обрушило партійні рейтинги.
Іншими словами, Трамп своїми діями, які були покликані підвищити підтримку Республіканської партії, "вистрілив собі в ногу", досягнувши діаметрально протилежного результату для своєї політичної сили.
В США історично результат виборів ніколи не вирішується по всій країні однаково. Доля Сенату і Палати представників залежить від дуже обмеженої кількості "хитких" округів і штатів. У цих штатах прогнози спочатку сприяли республіканцям, але тепер (завдяки Трампу) все змінилося з точністю до навпаки.
У цьому виборчому циклі демократи почали перемагати там, де раніше не мали жодних шансів. Перша сенсація – Техас, історично "червоний" (республіканський) штат, тепер перетворився на поле жорсткої електоральної битви. Демократ Джеймс Таларіко в опитуваннях вирвався вперед (+2,9%) у боротьбі проти республіканця Кена Пекстона. Ще один традиційний оплот республіканців Канзас – теж вагається у бік демократів. Їхній кандидат Гамільтон випереджає чинного республіканця Маршалла на 1,3%. У Айова, де Трамп завжди впевнено вигравав, рейтинги зараз показують перевагу демократа Джоша Турека над республіканкою Ешлі Хінсон. У найважливішому північному "хиткому" штаті, Мічігані, демократ Ель-Сайєд утримує лідерство (+3,3%) у гонці за сенатське крісло проти республіканця Роджерса.
Паралельно з виборами до Конгресу відбудуться також вибори губернаторів у 36 штатах. Тут також республіканці стрімко втрачають свої позиції. У Коннектикуті демократ Нед Ламонт "громить" республіканського суперника з відривом +20%. У ще одному, традиційно "червоному" штаті, республіканець Рік Джексон утримує мінімальну, на межі похибки перевагу (+2%) над демократкою Кейшею Ленс Боттомс. У Флориді республіканець Байрон Дональдс лідирує також із мінімальним відривом у +2%, що для Флориди вважається ознакою вкрай високої конкуренції.
Для Києва ці вибори зовсім не є далекими за океаном. Це реально питання виживання, оскільки саме Конгрес затверджує пакети військової та фінансової допомоги. Якщо перемагають демократи (найімовірніший сценарій), то вони повернуть під свій контроль фінансові потоки та зможуть блокувати спроби Трампа повністю згорнути підтримку України. Це прямий шлях до відновлення стабільного фінансування та постачання зброї, які Трамп намагався зупинити.
Представники Демократичної партії, такі як конгресмен Джим Хаймс, вже офіційно пообіцяли, що у разі перемоги демократи негайно використовують процедурні механізми для перезапуску пакетів військової допомоги Києву. Проходження оборонних бюджетів більше не залежатиме від ультиматумів протрампівського крила республіканців.
Якщо ж республіканці якимось дивом утримають Конгрес, то Трамп отримає абсолютний карт-бланш на зовнішньополітичні маневри, включаючи примус Києва до поступок та згортання допомоги.
До фінального голосування залишається трохи менше трьох тижнів, але поточний тренд показує, що політика Трампа, а особливо дизельний маневр, фактично запускає в США "синю хвилю" (перемогу Демократичної партії), яка здатна відключити "червоний" стоп-сигнал республіканця Трампа на допомозі Україні.