Кульбіт Трампа: чому США забрали обіцянки щодо ракет для Patriot і що робити Києву
Чергова зміна риторики Дональда Трампа обнулила надії на швидке постачання ракет до Patriot та передачу технологій їх виробництва Україні. Поки Білий дім посилається на спорожнілі склади, Києву доводиться негайно розбудовувати стратегію захисту неба. Журналіст Коротко про розбирався, чому так сталося, які приховані мотиви стоять за відмовою Білого дому та які альтернативні рішення має Україна прямо зараз.
Від грандіозних обіцянок до жорсткої відмови
Перед липневим візитом Володимира Зеленського до Вашингтона риторика Дональда Трампа здавалася максимально проукраїнською. За даними The Wall Street Journal, американський президент почав публічно захоплюватись українською армією. А на липневому саміті НАТО в Анкарі Трамп прямо перед камерами пообіцяв передати Києву технології та ліцензії на виробництво протиракет до ЗРК Patriot, принагідно схваливши удари вглиб РФ. На цьому фоні українська команда їхала до Білого дому із чітким планом: після зустрічі на «Коаліції охочих» 13 липня та візиту до Вашингтона 28 липня озвучити запит на 300 перехоплювачів Patriot.
Проте вже за три дні після візиту Зеленського всі обіцянки випарувалися. Трамп публічно зрікся ідеї передавати технології, назвавши їх занадто секретними, і офіційно відхилив запит на 300 ракет. У Білому домі послалися на виснаження арсеналів Пентагону через конфлікт з Іраном, де США вже витратили близько половини запасів Patriot. Остаточну точку Трамп поставив 6 серпня на брифінгу, переклавши вину за спорожнілі склади на Джо Байдена, а на питання про загибель мирних українців цинічно відмахнувся - мовляв, США від цього конфлікту відокремлює океан.
Чому Трамп розвернувся на 180 градусів
Тут може бути цілий комплекс причин: від чергового примусу Києва до миру через позбавлення його потужних «козирів» до психологічних чинників, які експерти називають «ірраціональною симпатією» Трампа до Путіна.
Тож не можна виключити психологічний фактор Трампа та його підсвідомий потяг до авторитарних лідерів. Він сприймає Володимира Путіна не як диктатора, а як «жорсткого та розумного гравця», який кинув виклик світовій системі. У розумінні Трампа загравання з Кремлем радше угода рівних, тоді як Україну він відносить до країн «третього ряду». Відмова в ракетах стала прихованим реверансом Москві для демонстрації готовності до компромісів за рахунок інтересів Києва.
Нагадаємо, раніше Трамп заявляв, що Київ не має «козирів» проти Росії. А коли вони реально з'явилися як успішні удари дронів по російських тилах, Трамп не дозволив посилити ці удари ракетами Patriot. Не виключено, що з цинічного розрахунку: руйнація української інфраструктури російськими обстрілами має змусити Володимира Зеленського бути поступливішими до вимог Росії та відмовитися від окупованих територій.
Але може бути й інша причина – жорсткий економічний протекціонізм США. Збройові гіганти Lockheed Martin і Raytheon виступили проти передачі ліцензій Україні, щоб не втрачати контроль над секретними технологіями та мільярдними контрактами. Паралельно американські військові могли переконати Трампа, що на тлі ескалації на Близькому Сході передача дефіцитних протиракет Києву критично послабить власну безпеку США.
«Гойдалки Трампа» дають жорсткий сигнал до дії
Відмова Білого дому - це не вирок українській ППО, а жорсткий сигнал до дії. Україна неодноразово знаходила асиметричні виходи з глухого кута. Наразі від керівництва країни потрібно переформатувати логістику та зробити ставку на технологічну незалежність.
Наприклад, перехід ППО на європейський формат. Америка не монополіст в антибалістиці. Франко-італійський комплекс SAMP/T – прямий аналог Patriot. Отже, Києву потрібно максимально активізувати переговори з Парижем та Римом. Європейські лідери кровно зацікавлені в тому, щоб ракети РФ не долітали до кордонів ЄС.
Далі Києву потрібно активізуватися на Азіатському векторі систем ППО. Південна Корея і Японія мають найпотужніший ВПК і передові технології ППО (наприклад, комплекс KM-SAM). Сеул і Токіо вкрай стривожені військовим союзом Москви та Пхеньяна. Києву потрібно через дипломатичні канали закуповувати там радари, оптику та мікросхеми в обхід американських заборон.
Та й сама Україна має діяти на випередження безпосередньо в самій Росії - палити російську балістику ще до старту на землі. А перенесення війни на російські аеродроми змусить авіацію РФ відійти вглиб країни, що зменшить інтенсивність обстрілів і позбавить ворога можливості застосовувати КАБи. Тобто черговий кульбіт Трампа - це не катастрофа і не привід для паніки. А навіть навпаки - потужний стимул позбутися ілюзій. Опора на європейські системи, азіатські компоненти та власний ВПК дають шанси Києву захистити своє небо самостійно.
Думка експертів
Віталій Кулик, експерт-міжнародник:
- Трамп зараз має жорсткий електоральний дедлайн - до проміжних виборів до Конгресу залишилося менше трьох місяців. Йому потрібно показати себе ультрасильним лідером та продати виборцям швидкі результати. Тому він включає тактику «батога та пряника»: спочатку хвалить Київ, щоб догодити проукраїнським американцям, а потім жорстко б'є батогом, щоб задобрити MAGA-суспільство.
Перший раунд мирних переговорів може розпочатися вже у вересні. Будь-який мінімальний рух на них Трамп піднесе американцям як «вже майже мир» заради тріумфу на виборах. Реальних важелів впливу на Путіна Трамп зараз просто не має, тому він тисне на Київ. Немає ракет до Patriot - отже, Україна стає вразливішою для російських балістичних ракет. А отже, за мірками Трампа, Володимир Зеленський має бути поступливішим у переговорах з Москвою.
Олександр Коваленко, військовий експерт:
- «Гойдалка Трампа» не привід для паніки, у нас бували ситуації набагато гірші. У 2022–2023 роках нам взагалі не було чим збивати балістику, але ми вистояли і стабілізували фронт. А зараз ми маємо всі можливості захистити небо своїми силами. Ми можемо і маємо посилити свою пасивну та активну оборону.
Київ уже домовляється з Парижем та Римом про локалізацію в Україні виробництва ракет Aster-30 для комплексів SAMP/T (прямого аналога Patriot). Паралельно потрібно форсувати доведення до бойового чергування вітчизняної системи ППО «Фрея» та масштабувати її випуск за допомогою Європи. Також необхідно пробивати диверсифікацію поставок протиракет через Японію та Південну Корею в обхід їхнього жорсткого законодавства. Це щодо пасивної оборони.
Активна жорстка оборона - ми маємо розпочати тотальне полювання на російські пускові установки «Іскандер-М», літаки-носії ракет «Циркон» і «Онікс» і навіть випалювати заводи і склади РФ ще на землі, до пуску.
Після знищення російських військових заводів Москва одразу біжить диверсифікувати виробництво до Пекіна, який готовий замінити РФ абсолютно все. Тому Києву критично важливо посилити дипломатичну роботу з перекриття постачання електроніки та продукції подвійного призначення для ВПК Росії.
