Системи Patriot закінчуються: як війна з Іраном поставила під загрозу постачання зброї Україні
За кілька місяців війни проти Ірану США витратили стільки ракет-перехоплювачів, що їх вистачило б на кілька років. Тепер запаси, за даними аналітиків, скоротилися вдвічі, а можливо, й утричі. І їх може не вистачити ні на власну оборону, ні на нову війну. Ми розібралися, скільки ракет залишилося у США і чи дістанеться щось Україні.
Запаси Patriot скоротилися вдвічі
Вранці 5 серпня, у день чергового масованого обстрілу Києва, коли ППО не змогла збити жодної балістичної ракети, одразу кілька впливових медіа опублікували матеріали про те, що запас боєприпасів у США критично малий.
CNN пише, що «майже 80% перехоплювачів ключової системи протиракетної оборони вичерпано».
За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, до початку війни з Іраном Сполучені Штати мали приблизно 2200 ракет Patriot (двох найбільш модернізованих варіантів цієї платформи) і 452 ракети THAAD.
За даними двох джерел, знайомих з останнім звітом про запаси, від початку війни американські військові витратили майже чотири п’ятих своїх ракет THAAD, порівняно з довоєнними показниками, та приблизно половину своїх перехоплювачів Patriot.
За даними аналітиків, опублікованими CNN, темпи поповнення запасів ключових ракет низькі - згідно з графіками постачань на поточний фінансовий рік, Пентагон отримує приблизно 15 нових ракет Tomahawk і 20 нових ракет Patriot на місяць. Центр стратегічних і міжнародних досліджень підрахував, що для відновлення запасів THAAD до рівня, який існував до війни з Іраном, знадобиться три роки або більше.
Наступальних ATACMS теж не вистачає
А за даними Reuters, Пентагон витратив практично весь запас деяких далекобійних високоточних ракет, включаючи частину сімейства ATACMS і нових Precision Strike Missile (PrSM).
За оцінкою аналітиків Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), яку наводить Defense News, США могли витратити близько двох третин довоєнного запасу перехоплювачів Patriot. Це вже вважається потенційною загрозою боєготовності у разі нового великого конфлікту.
Не менш складна ситуація складається і з THAAD. За даними низки американських публікацій, рівень витрат цих перехоплювачів також виявився значно вищим за довоєнні розрахунки, що змусило Пентагон переглядати пріоритети розподілу запасів.
Проблема полягає не лише в кількості випущених ракет, а й у їхній вартості. Один перехоплювач Patriot PAC-3 оцінюється у кілька мільйонів доларів, а ракета THAAD - приблизно у $12 млн. При цьому в багатьох випадках ними доводилося знищувати порівняно дешеві ударні безпілотники вартістю у десятки тисяч доларів.
Чому саме Patriot стали головним дефіцитом
Якщо раніше ракети Patriot вважалися насамперед системою захисту окремих військових об’єктів, то війна з Іраном показала, що ці комплекси виявилися єдиним надійним захистом від балістичних ракет. Їх одночасно використовували США, Ізраїль та арабські союзники Вашингтона. У результаті витрати перехоплювачів стали рекордними.
Колишній директор ЦРУ та екскомандувач Центрального командування США генерал Девід Петреус в інтерв’ю CNN зазначив, що проблема полягає вже не лише у вартості, а у «відносно обмеженій кількості перехоплювачів». Він також наголосив, що застосування багатомільйонних ракет проти дешевих дронів є вкрай неефективним способом ведення сучасної війни.
Ситуацію ускладнює те, що швидко збільшити виробництво Patriot неможливо. Виробництво таких ракет займає місяці, а багато компонентів випускає обмежена кількість підприємств. Навіть після виділення додаткових мільярдів доларів нові виробничі лінії почнуть давати помітний результат далеко не відразу.
Саме тому Міністерство оборони США вже оголосило про нові багатомільярдні контракти. Lockheed Martin і Northrop Grumman мають утричі збільшити випуск ракет Patriot і приблизно в чотири рази наростити виробництво THAAD. Однак навіть самі учасники програми визнають: на відновлення запасів знадобиться час.
Чи будуть Patriot для України? Відповідь уже не така очевидна
Financial Times із посиланням на американських чиновників пише, що після війни з Іраном Україна зіткнулася із серйозною проблемою - дефіцит перехоплювачів Patriot стає критичним.
Під час останніх масованих російських атак українським військовим доводилося економити ракети, а простіше кажучи - збивати балістику було просто нічим. Газета зазначає, що головною проблемою є саме нестача боєприпасів, а не самих пускових установок. Джерела видання повідомляють, що Вашингтон був змушений ретельно переглядати розподіл наявних запасів між власними військами, Близьким Сходом та Україною.
Reuters підтверджує: переговори між США та Україною щодо систем Patriot не припиняються. Більше того, обговорюється можливість локалізації частини виробництва та обслуговування цих комплексів. Однак джерела агентства наголошують, що навіть у разі швидкого підписання угод це не вирішить проблему найближчими місяцями.
CNN наводить ще тривожніші оцінки. За словами американських чиновників, війна з Іраном змусила Пентагон уперше серйозно замислитися, чи вистачить запасів високоточної зброї у разі одночасної кризи одразу в кількох регіонах світу. Особливе занепокоєння викликає можливість одночасного конфлікту в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні, наприклад, атака Китаю на Тайвань. Один зі співрозмовників телеканалу прямо заявив: «Ми більше не можемо виходити з припущення, що наші запаси практично безмежні».
Ще один фактор, який не додає оптимізму, - черга із союзників США. Після війни з Іраном нові батареї Patriot і додаткові ракети запитують Німеччина, Польща, Ізраїль, Саудівська Аравія, Японія, Південна Корея та Тайвань. Усі ці країни вважають захист від балістичних ракет пріоритетом, а виробничі можливості американської оборонної промисловості обмежені. У результаті Україна вперше опинилася не єдиним великим отримувачем таких систем, а одним із багатьох претендентів на такий дефіцитний ресурс.
Втім, говорити про припинення допомоги Києву підстав поки що немає. США вже виділяють мільярди доларів на розширення виробництва Patriot, THAAD та інших перехоплювачів. Lockheed Martin, RTX (колишня Raytheon) та інші підрядники нарощують потужності, а Пентагон укладає довгострокові контракти на випуск нових партій. Однак більшість експертів сходяться на думці: відчутно наростити виробництво вдасться лише через один-два роки.