Європа може втратити двох ключових архітекторів підтримки України: колишній прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер уже пішов у відставку, а президент Франції Еммануель Макрон не зможе балотуватися на наступних виборах. Про це повідомляє The Telegraph.
Головна тривога західних дипломатів стосується саме майбутнього відходу Макрона, який має залишити пост після виборів наступного року. Наразі у Франції немає очевидного наступника, який продовжив би його політичний курс. Серед імовірних кандидатів на посаду президента Марін Ле Пен (лідерка ультраправих, яка вважається букмекерським фаворитом, яка обіцяла вивести Францію з військового командування НАТО, скасувати санкції проти Росії та змусити Київ погодитися на мир на умовах Москви) та Жан-Люк Меланшон (її суперник із лівого табору, який пішов ще далі, пообіцявши повний вихід із західного альянсу).
Британські посадовці вже вивчають, що означатиме перемога когось із цих політиків для майбутнього коаліції та обміну секретними розвідданими. Один із західних чиновників прямо попередив про «велику проблему» для НАТО в разі такого сценарію.
За даними журналістів, найочевиднішим кандидатом на роль нового лідера у Європі міг би стати канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який зараз реформує Бундесвер. Однак Мерц загруз у внутрішній кризі, і дедалі частіше лунають сумніви щодо його політичного майбутнього.
Депутат від його партії (ХДС), колишній полковник Родеріх Кізеветтер розкритикував Мерца, назвавши його «не Черчиллем». За його словами, і ХДС, і соціал-демократи уражені «московським зв'язком» — частина членів обох партій готова повернутися до звичних відносин із РФ після війни.
Саме цим Кізеветтер пояснює те, що канцлер утримує далекобійні ракети Taurus, не конфісковує судна російського «тіньового флоту», зірвав спроби ЄС заборонити вільне пересування російських дипломатів у Шенгені та відмовився закрити берлінський «Російський дім».
Польща та Італія також навряд чи заповнять вакуум лідерства. Дональд Туск і Джорджа Мелоні відмовилися направляти війська до України. Крім того, наприкінці наступного року в обох країнах пройдуть вибори, тому їхні лідери зосереджені на внутрішній політиці.
Додається, що наступник Стармера - новий прем'єр Енді Бернем - має міцні позиції у внутрішній політиці, але обмежений досвід у зовнішній. Попри це, свою першу зустріч з іноземним лідером на новій посаді він провів саме з Володимиром Зеленським у Портсмуті. Цим Бернем дав сигнал союзникам, що курс Лондона на підтримку України та НАТО залишається незмінним.
Саме тандем Стармера та Макрона свого часу подолав багаторічні суперечки між Лондоном і Парижем заради спільного лідерства в Європі (на тлі байдужості Дональда Трампа), обʼєднавши понад 30 країн довкола підтримки України. Тепер збереження «Коаліції охочих» значною мірою залежатиме від того, чи зуміє Бернем самотужки взяти на себе роль лідера.