Європа – не Туреччина. Чому відмова збивати цілі РФ відкриває шлях новим провокаціям Кремля
Росія продовжує свої провокації щодо європейських країн-сусідів України, провіряючи їхню рішучість на припинення подібних провокацій. 23 вересня Польща зафіксувала короткострокове порушення свого повітряного простору російським військовим гелікоптером Мі-8. Російський гелікоптер вторгся на 300 метрів углиб території Польщі і перебував над нею 42 секунди. У повітря було піднято польські винищувачі, але порушник так і не був збитий. 1:0 на користь Росії. Європейці, як і раніше, страждають критичною нерішучістю щодо припинення подібних провокацій. Журналіст Коротко про розбирався, до чого це може призвести.
Безхребетна «заклопотаність» замість рішучості
«Якщо російська сторона скаже: "Просимо вибачення, пілот помилився", ми не робитимемо з цього великої проблеми. Але той, хто припустився помилки, має визнати свою провину», — ця реакція на російську провокацію міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського стала просто апофеозом європейської безхребетності та нерішучості на тлі явних доказів агресивної поведінки Росії. І ця безхребетність просто стимулює Москву продовжувати та посилювати свої провокації проти країн Європи.
І тут згадується дзеркальна історія, яка демонструє зовсім відмінну від європейської реакцію на російські провокації. Це знищення російського літака над повітряним простором Туреччини в 2015 році, коли Анкара збила російський Су-24, який зайшов у турецький повітряний простір лише на 17 секунд.
Європейцям не вистачає турецької рішучості
Тоді російський фронтовий бомбардувальник Су-24М виконував бойове завдання у Сирії біля кордону з Туреччиною. Турецькі військові заявили, що за п'ять хвилин до перетину кордону вони 10 разів попередили пілотів про порушення курсу, але попередження проігнорували.
Літак зайшов до повітряного простору Туреччини (в районі провінції Хатай) на глибину до 2,19 км. Він перебував на турецькій території лише 17 секунд. Турецький винищувач F-16 без вагань випустив ракету «повітря-повітря». Су-24 був збитий та впав на території Сирії.
І хоча в політичному плані це спричинило стрімке погіршення російсько-турецьких відносин, але Москва зрозуміла, що з турками жартувати не варто. Тоді Туреччина продемонструвала класичний приклад доктрини нульової толерантності до порушень кордонів. Польща діє в рамках більш обережного, загальноєвропейського підходу НАТО.
Це пов'язано з тим, що Польща, як і решта Європи, панічно боїться прямої військової ескалації, класифікуючи такі інциденти як гібридні тести з боку Росії. Заява польського міністра Радослава Сікорського показує, що Польща свідомо залишає Москві «дипломатичне вікно» для збереження обличчя. Варшава дає зрозуміти, що розуміє характер провокації, але готова звести все до помилки пілота, якщо Росія піде на формальний жест ввічливості, продемонструвавши тим самим небажання роздмухувати конфлікт на порожньому місці.
Аморфність Європи просто підштовхує Путіна до масштабування провокацій
Але політика «вираження глибокої стурбованості» та готовності обмежуватися вибаченнями несе у собі серйозні системні ризики в найближчому майбутньому і фактично дає «зелене світло» до подальших провокацій Росії.
Москва бачить, що заліт вертольота на 42 секунди або падіння БпЛА на прикордонні території не викликають військової відповіді, тому глибина та зухвалість її провокацій лише зростатимуть. Поступово Росія може перейти від «випадкових» інцидентів до регулярних демонстраційних польотів, де-факто відсуваючи повітряний кордон НАТО вглиб європейських країн. Прем'єр Польщі Дональд Туск це вже визнав, заявивши, що Росія планує нові удари безпілотниками, які видаватиме за «випадковість». Визнати визнав, але нічого не зробив.
А нерішучість європейців у захисті свого неба розв'язує руки Москві на землі. Європейські спецслужби, включаючи розвідку Чехії, Швеції та Латвії, вже визнають, що Росія веде гібридну війну проти Європи. Не отримуючи жорсткої відсічі, Москва розширює географію диверсій: підпали, вибухи на оборонних об'єктах, кібератаки і навіть атаки дронів на інфраструктуру (як нещодавній інцидент в аеропорту Лейпцигу). Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс прямо заявляє, що ці атаки перестали бути просто «гібридними погрозами» і набули реального кінетичного виміру.
Чеський президент Петро Павло заявив, що Європі рано чи пізно доведеться почати збивати російські апарати, оскільки Москва використовує слабкість Заходу. Але поки що це лише слова, кинуті на вітер, і, схоже, тільки роздразнюють Путіна.
Думка експерта
Олександр Коваленко, військовий аналітик:
- Пасивність поляків та інших європейців щодо російських повітряних провокацій не просто провокує, а навіть мотивує Путіна до подальших диверсій у більших масштабах. За пів року поляки «проковтнули» 19 російських «Гербер», які порушували їхній повітряний простір і падали на територію Польщі. Вони також не збили і корейську балістичну ракету KN-23, яка до них залітала. Путін бачить, що Європа продовжує залишатися досить пасивною, сплячою, аморфною та безхребетною.
Бачачи це, він далі діятиме ще агресивніше. Йому, особливо зараз, коли Україні нема чим похвалитися, потрібне посилення його авторитету. А яке це посилення, якщо не мала гібридна війна проти європейської країни-члена НАТО. Йому потрібно залишатися при владі, а при владі він може залишатися лише тоді, коли продовжуватиме генерувати загрозу від Північноатлантичного Альянсу. Але Росія, мовляв, сильніша, і її бояться.
Крім цього, європейці зараз просто не мають алгоритмів поведінки у відповідь на російські провокації. Сама структура всіх статутів і дій НАТО настільки архаїчна і нефункціональна, що в сучасних умовах війни вона просто недієздатна. Вона не може зупинити агресію, яку масштабуватиме Росія. А Росія це обов'язково робитиме, бачачи безхребетність Європи.
