Особливості виборів Генсека ООН: що може завадити Трампу просунути Орбана
У 2026 році закінчується термін повноважень чинного Генсека ООН Антоніу Гутерріша. Новий керівник набуде своїх прав з 1 січня 2027 року. Тому вже зараз процес вибору нового генсека йде повним ходом. Президент США Дональд Трамп запропонував на цю посаду експрем'єра Угорщини Віктора Орбана, який із тріском програв останні вибори у своїй країні. І нібито нове призначення угорського політика можуть підтримати Китай та Росія. Журналіст Коротко про розбирався, як відбувається процедура обрання Генсека ООН та які шанси Орбана на успіх.
Черговий фінт Трампа
Видання The Wall Street Journal з посиланням на неназвані джерела пише, що адміністрація Трампа просуває експрем'єра Угорщини Віктора Орбана на пост Генсека ООН, розраховуючи на підтримку РФ та Китаю. Один із співробітників Держдепартаменту при адміністрації Трампа визнає, що на перший погляд це звучить божевільно. Однак, судячи з попередніх переговорів із Вашингтоном, Росія та Китай підтримують цю ідею, щоб Орбан став їх спільним кандидатом. Представники Держдепартаменту США оцінюють, що Орбан може набрати від 8 до 10 голосів серед членів Ради Безпеки.
Шанси Орбана на пост знижує система вето, що діє в Раді Безпеки ООН. П'ять країн - США, Великобританія, Франція, Китай та Росія - можуть ветувати будь-яке рішення. І тут саме Великобританія та Франція, які мають це право, налаштовані максимально скептично до кандидатури Орбана через його багаторічні конфлікти з інститутами Євросоюзу та лояльну позицію щодо Кремля. Їхнє вето в Раді Безпеки виглядає майже неминучим.
Але США та Китаю мають потужний важіль геополітичного тиску на ООН. Це їхні внески до бюджету цієї організації, які можуть вплинути безпосередньо на кулуарні торги навколо кандидатури Віктора Орбана. США забезпечують близько 22% регулярного бюджету організації та 25% бюджету миротворчих місій. Китай є другим найбільшим донором ООН (понад 15% регулярного бюджету).
Окрім Віктора Орбана, на посаду Генсека ООН претендують досвідчені системні дипломати, такі як Лана Нусейбе (ОАЕ), Ребека Грінспан (Коста-Ріка) та Каролін Родрігес-Біркетт (Гаяна). На їхньому тлі Орбан, який не має досвіду роботи у структурах ООН, виглядає чужорідною фігурою. Сам Орбан дав зрозуміти, що офіційно не висуне свою кандидатуру, якщо не буде на 100% упевнений у перемозі.
Генсек ООН не повинен бути громадянином "Великої п'ятірки"
Вибори Генсека ООН регулюються 97-ю статтею Статуту ООН. Процес поділено на два ключові етапи: рекомендація Ради Безпеки та затвердження Генеральною Асамблеєю.
І хоча кандидатів можуть висувати всі держави-члени ООН, існує негласне правило, що кандидат не повинен бути громадянином жодної з країн "Великої п'ятірки" (постійних членів Ради Безпеки: США, Китаю, Росії, Великобританії, Франції). Це формальна компенсація за право вето. Зате дотримується принцип регіональної ротації і заохочується гендерна рівність.
Спочатку Рада Безпеки ООН (15 країн) проводить серію закритих неформальних голосувань, відомих як straw polls ("солом'яні опитування"). У їхньому ході члени Радбезу ставлять позначки "заохочується" (encourage), "не заохочується" (discourage) або "немає думки" навпроти прізвищ кандидатів. Це дозволяє відсіяти непрохідні постаті без проведення офіційного голосування. На фінальному етапі бюлетені постійних членів Ради Безпеки (P5) відрізняються за кольором. Якщо хоч один постійний член ставить "не заохочується", це означає готовність застосувати право вето. Кандидат, який одержав вето від будь-якого члена P5, практично вибуває з гонки.
А щоб стати офіційним кандидатом на посаду Генсека, претендент має набрати щонайменше 9 голосів з 15 у Радбезі за відсутності вето з боку "Великої п'ятірки". Після цього Рада Безпеки ухвалює закриту резолюцію з ім'ям одного-єдиного кандидата.
І отримавши рекомендацію Радбезу, Генеральна Асамблея (куди входять усі 193 держави-члени) проводить голосування. Як правило, затвердження відбувається на основі консенсусу та без реального протистояння. Термін повноважень Генсека становить 5 років із можливістю переобрання ще на термін.
Незважаючи на жорстке процедурне сито та практично неминуче вето з боку Великобританії та Франції, кандидатура Віктора Орбана залишається у фокусі кулуарної дипломатії завдяки можливому фінансовому тиску США.
Фінал цієї інтриги визначиться під час найближчих раундів закритих "солом'яних опитувань" у Раді Безпеки, де фінансовий шантаж Вашингтона зіткнеться з принциповим дипломатичним опором європейських держав.
До речі
Що може Генсек ООН
Статут ООН визначає Генерального секретаря як головну адміністративну посадову особу організації. Його роль поєднує функції топового менеджера, дипломата і світового арбітра.
Насамперед він керує Секретаріатом ООН, керує гігантським бюрократичним апаратом (десятки тисяч співробітників у всьому світі) та координує роботу численних агентств і фондів. Генсек також складає та подає на затвердження Генасамблеї бюджет організації, а також контролює розподіл фінансів.
У світовій геополітиці Генсек ООН діє як головний речник міжнародного співтовариства, привертаючи увагу до глобальних криз (клімат, бідність, права людини, пандемії). Генсек ООН має право офіційно доводити до відома Ради Безпеки будь-які питання, які, на його думку, можуть загрожувати підтримці міжнародного миру та безпеки.
Використовуючи свій незалежний статус, Генсек особисто чи через спецпосланців виступає посередником у таємній та відкритій дипломатії, допомагаючи запобігати чи припиняти збройні конфлікти між країнами.
