Повітряна тривога і мости: чи можуть звільнити за запізнення та скільки мають заплатити за час в укритті
Регулярні повітряні тривоги, перекриті через «шахеди» мости, дорожні затори перед переправами з лівого берега на правий. Ескалація агресії суттєво впливає на режим робочого дня в Києві та інших великих містах і створює ситуації, не передбачені Трудовим кодексом.
Як вирішуються суперечності, які можуть виникнути між роботодавцем та працівниками в умовах підвищеної небезпеки, - у питаннях та відповідях Коротко про.
1. Чи може роботодавець вимагати від працівника, щоб він переселився з лівого берега Дніпра на правий і не запізнювався на роботу?
Такі питання уже виникають в соцмережах, а отже, передумови є.
- Вимагати переїхати жити на інший берег річки роботодавець не може. У трудовому законодавстві немає обов’язку змінювати житло через довгу чи складну дорогу. Навіть якщо офіс перенесли з лівого берега на правий, це все одно Київ, тобто той самий населений пункт. За Кодексом законів про працю (КЗпП) переміщення працівника на інше робоче місце в тій самій місцевості в межах його посади саме по собі не вважається переведенням на іншу роботу. Тому роботодавець може мати право змінити адресу робочого місця, але це не означає, що працівник зобов’язаний переїхати жити ближче до нього, - консультує адвокат Арсен Маринушкін.
2. Як розцінюються запізнення через повітряну тривогу? Чи має право роботодавець звільнити працівника за порушення дисципліни?
У статті 40 КЗпП передбачено, що людину можна звільнити з роботи за прогул тривалістю понад три години протягом робочого дня. Це стосується і запізнень на роботу на такий самий час. Однак, відповідно до статті 153 того ж кодексу, роботодавець не має права вимагати виконувати роботу, коли це становить загрозу життю. Перебування в укритті вважається поважною причиною відсутності на робочому місці. Сюди включається і час, необхідний для того, щоб дістатися з укриття до роботи після відбою із врахуванням можливого перекриття транспортних шляхів.
Судово-юридична газета наводить кілька прикладів із судової практики.
У січні цього року Верховний Суд став на бік працівниці одного із ТОВ, яку звільнили за прогул з 12:39 до 17:00. Однак у цей день у Києві оголошували повітряну тривогу з 13:47 до 14:19, крім того, жінці стало погано і вона звернулася до лікарів, повідомивши про це свого керівника. Суд звернув увагу не лише на стан здоров’я працівниці, а й на те, що перебування в укритті під час повітряної тривоги є виконанням обов’язку щодо збереження життя та здоров’я.
В іншій справі, яку розглядав Сумський окружний адмінсуд, звільнення працівника було визнане правомірним. Чиновник пояснював свою відсутність на роботі тим, що регулярні повітряні тривоги унеможливлювали поїздки між Лебедином та Сумами. Але при цьому працівник не з’являвся на роботу кілька повних робочих днів, у тому числі в проміжки, коли діяли відбої.
В юридичні компанії вже почали поступати запити від людей, чий роботодавець вимагає від них переїзду з одного берега на інший. Скріншот
3. Як довести, що ви перебували в укритті, а не вдома на канапі?
Про причинно-наслідковий зв’язок відсутності на робочому місці працівник мусить насамперед дистанційно попередити свого керівника - телефоном чи повідомленням. Розмову варто записати, з повідомлення зробити скріншот, так само зафіксувати повітряну тривогу.
- Ні в якому кодексі немає чітко прописаної процедури, як доводити, що ви були в укритті. Ми говоримо про те, що мають бути переконливі докази, що подія більше мала місце, ніж не мала. Повітряна тривога - це загальновідомий факт. Якщо ви в цей момент дійсно знаходилися в укритті, то зробіть кілька фото, - радить Арсен Маринушкін. - У спорах, пов’язаних зі звільненням, обов’язок доводити законність звільнення завжди лягає на роботодавця. Тому ми говоримо про превентивні заходи, щоб у суді можна було показати, що це не прогул.
4. Чи може роботодавець призупинити трудовий договір з «далекими» працівниками?
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає тимчасове призупинення трудового договору і припинення виплати зарплати, якщо роботодавець не може забезпечувати працівника роботою, а працівник - її виконувати. Компенсація втрат покладається в майбутньому на державу, яка здійснює збройну агресію.
Але це стосується тільки випадків, коли кожна зі сторін договору не може фізично виконувати свої обов’язки. Наприклад, снаряд розбив робочий цех або робота підприємства повністю зупинена через знеструмлення. На форс-мажори на кшталт повітряних тривог або проблем з транспортом таке право роботодавця не поширюється. Призупинка дії договору можлива тільки за взаємної згоди. Якщо керівник ухвалив одноосібне рішення, працівник має всі шанси оскаржити його в суді з подальшою компенсацією втрат у зарплаті.
Якщо посада людини активна, роботодавець повинен знайти альтернативні варіанти - дистанційна робота, коли це дозволяє її характер, або гнучкий графік.
5. Чи може роботодавець закрити посади працівників, які живуть на лівому березі, і заново набрати штат на правому?
Юридично це можливо, каже адвокат.
- Якщо дуже захотіти, можна запустити процедуру істотних змін умов праці або скорочення персоналу. Або перемістити офіс - повідомити, що ми сьогодні працюємо в Києві, а завтра - у Білій Церкві. Питання в тому, наскільки складний цей механізм і як його правильно виконати. Бо в суді, коли виникає трудовий спір, саме недотримання процедури визначає незаконність звільнення.
Тобто такі сценарії малоймовірні.
6. Чи є конкретні настанови, як працювати за "жовтого" чи "червоного" режиму тривог? Чи може робочий колектив вплинути на режим роботи і вимагати дистанційної організації праці?
У вересні Кабінет міністрів дав можливість бізнесу самостійно визначатися з безпекою. Умовно: за "червоного" рівня ховаються всі, за "жовтого" - кожний визначається сам.
- Фактично керівникам бізнесу сказали: якщо хочете заробляти гроші, беріть на себе відповідальність, - зазначає Арсен Маринушкін. - Все залежить від призначення бізнесу, від умов праці. Чи забезпечене підприємство укриттям, чи є можливість інформувати про небезпеку. Це ще не дуже врегульований сектор. Сьогодні я не бачу механізму, за яким би трудовий колектив міг виступити проти роботодавця і сказати: ми власною волею ухвалюємо такі й такі рішення. Те саме і щодо дистанційної роботи. Влада тільки рекомендує бізнесу її організовувати. На законодавчому рівні немає обов’язку роботодавця, щоб він тримав працівників віддалено.
7. Чи може роботодавець вимагати, щоб працівники обов'язково йшли в укриття, коли там обладнані робочі місця?
Багато працівників офісів скаржаться, що вони за будь-якого рівня тривоги мусять бігати в підвал, бо там їм поставили столи і провели вай-фай.
- Керівник несе відповідальність за своїх працівників, він має право вимагати дотримуватися вимог безпеки, - пояснює наш консультант. - По суті, це зміна робочого місця. Роботодавець має право перевести працівника з п’ятого поверху на другий, якщо там є належні умови. Так само з п’ятого поверху - до підвального приміщення.
8. А коли в укритті немає умов для роботи?
- Треба розуміти мету. Якщо йдеться про сервісний бізнес, то такий бізнес зацікавлений, щоб продовжували працювати за "жовтого" рівня. Принаймні чітких застережень я не бачив. Якщо організувати роботу неможливо, то люди просто перебувають в укритті - за розпорядженням або за власною волею.
9. Чи має право керівник не пускати до укриття?
Повертаємося до статті 253 КЗпП: жоден роботодавець не має права вимагати від працівника продовжувати роботу в умовах, що створюють загрозу для життя чи здоров’я. До посадових осіб, яка видали розпорядження не залишати робочі місця під час тривоги, може бути застосована стаття 41 Кодексу України про адміністративні порушення - "нехтування законодавства про охорону праці" або 271-а Кримінального кодексу, якщо це призвело до важких наслідків. Скарги на самовілля в Мін’юсті просять направляти до Державної служби України з питань праці або Національної поліції.
10. Як оформлюється бездіяльність в укритті?
Якщо ви кілька годин провели в укритті і нічого за цей час не могли зробити корисного, це не розцінюється як прогул. Це вимушений простій не з вини працівника. Так само можуть бути оформленні тривалі запізнення на роботу через тривоги і транспортний колапс.
11. Як оплачується час, проведений в укритті?
Час вимушеного простою, якщо працівник не мав можливості виконувати свої обов'язки, оплачується у розмірі не нижче від 2/3 окладу згідно зі статтею 113 КЗпП. На різних підприємствах може запроваджуватися і вища оплата, але нижче цього рівня опускатися не можна.
Якщо людина має можливість працювати в укритті, зарплата їй нараховується як за звичайний робочий час.
12. Чи можуть вимагати відпрацьовувати вимушений простій?
Все залежить від умов договору. Зрештою і в стабільний час багатьом із нас доводилося залишатися на роботі понаднормово або брати її з собою додому. Якщо оформлений вимушений простій, жодних вимог відпрацьовувати його немає, так само, як і запізнення на роботу з поважних причин. Решта залежить від умов праці, обсягу завдань, домовленостей між керівником та працівником.
