Струя з порожніх паперів: як Шуляк імітує ефективність комітету
Ефективність будь-якої структури - в тому числі парламентського комітету – потрібно оцінювати не за політичними заявами та деклараціями про наміри, а за практичними результатами роботи комітету.
Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування під керівництвом Олени Шуляк назовні демонструє неабияку активність. На папері - десятки засідань, сотні розглянутих питань і численні висновки. Але за цією красивою статистикою ховається головне: величезний масив законопроектів в переважній більшості залишається в підготовці, доопрацюванні або просто чекає розгляду.
Наприклад, у 2024 році комітет мав у роботі 202 законопроектні позиції. Лише 48 з них (менше чверті) він підготував до пленарного розгляду. Ще 136, або 2/3, потребували подальшої підготовки або доопрацювання. А 18 пропонувалося взагалі не включати до порядку денного.
У результаті багато законопроектів, які перебували на розгляді у комітеті ще у 2024 році, й сьогодні перебувають у статусі «очікує розгляду».
Тобто проблема в тому що за роки керівництва комітетом Оленою Шуляк обсяг парламентської бюрократії легко видається за ефективність, тоді як кінцевий результат значно скромніший.
Засідання - є.
Звіти - є.
Висновки - є.
А де результат?
Майже чотири роки керівництва комітетом Олени Шуляк з грудня 2022-го- достатній строк, щоб оцінювати не ефектність, а ефективність. І саме за цим показником до роботи Шуляк виникають найбільші питання.
Висновок простий: як керівник комітету Шуляк демонструє паперову активність, але не демонструє відповідної державної ефективності.
Те ж саме можна сказати стосовно неефективності лобіювання нею інтересів крупних забудовників. Хоча саме з цим завданням Шуляк йшла до депутатського мандату на виборах 2019 року. Адже до свого обрання народним депутатом в 2019 році вона багато років працювала у сфері нерухомості. Із них близько 10 років - на керівних постах в Midland Group у відомих бізнесменів Едуарда Шифріна й Олександра Шнайдера. Й навіть стала співвласником Midland Development Ukraine, що працювала на ринку комерційної нерухомості в столиці. А також власницею третини в статутному фонді ТОВ «Кріейтор», що займалося в Києві діяльністю з надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Першими законопроектами, у розробці яких Шуляк взяла участь,стали законопроекти №1052 про нові правила будівельних норм та №1081 про електронну систему у сфері будівництва.
Свої напрацювання щодо нових правил будівельних норм й ще багато інших Шуляк «запакувала» у величезний законопроект № 5655 про містобудівну реформу. Документ мав радикально розширити права забудовників і так само радикально зменшити вплив архітекторів і громад на процес забудови міст.
Олена Шуляк представила цей документ колегам-депутатам у сесійній залі ВР 13 грудня 2022 року. Парламент проголосував за ухвалення цього законопроекту.
Однак президент Зеленський відмовився підписувати «монстра», який вийшов із-під пера Шуляк. Бо його кричущі недосконалості викликали обурення й української громадськості, й європейських партнерів нашої країни.
Противників законопроєкту найсильніше стурбували безконтрольність забудовників та фактичне усунення архітекторів і громад від участі у розбудові міст.
А мери 39 українських міст у спільній заяві зауважили, що законодавча ініціатива створює умови для необґрунтованої появи приватного органу контролю містобудівної діяльності без жодного впливу держави чи місцевого самоврядування.
Питання до законодавчої ініціативи були й у Нацагентства з питань запобігання корупції. В Агентстві дійшли висновку, що документ не відповідає Антикорупційній стратегії на 2021-2025 роки.
Зі свого боку Європарламент та Єврокомісія відкрито розкритикували цю «реформу».
В результаті цей законопроект досі лежить без президентського підпису.
Так само наполегиво, як й зі законопроектом № 5655 – й так само безрезультатно - Шуляк діяла у просуванні ще однієї своєї масштабної ідеї –передати великим забудовникам під забудову території біля водойм і узбережжя. Для цього в 2023 році вона розробила й спробувала пролобіювати ухвалення спеціального законопроекту №9664 про будівництво на землях, зайнятих водними шляхами. Проте за три роки після реєстрації 1 вересня 2023 року ця ідея Шуляк так і не буда внесена для голосування у сесійний зал.
Так само не був ухвалений в цілому як закон її законопроект № 5877 з пропозиціями суттєво підвищити штрафи та запровадити кримінальну відповідальність (аж до позбавлення волі) за самочинне будівництво та порушення у сфері містобудування
Таким чином, маємо справу з очевидною й подвійною неефективністю Шуляк - й як державного менеджера і як лобіста інтересів крупного будівельного бізнесу. Як керівник комітету Шуляк демонструє паперову активність, але не демонструє відповідної державної ефективності. Й за практичні результати її зусиль з лобіювання інтересів крупних забудовників Олені Шуляк можна впевнено поставити найнижчий бал.
