Завантажити ще

Ядерний плацдарм біля НАТО: яку реальну загрозу несуть нові навчання в Білорусі

Ядерний плацдарм біля НАТО: яку реальну загрозу несуть нові навчання в Білорусі
Фото: Stringer/Anadolu Agency via Getty Images

У Білорусі почалися спільні з РФ навчання з бойового застосування ядерної зброї. Раніше Росія вже розмістила на білоруській території тактичну ядерну зброю, ракетні комплекси середньої дальності, а також новітній комплекс «Горішник», здатний нести ядерний заряд. Олії у вогонь підливає і те, що 5 лютого цього року минув термін дії російсько-американського Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-ІІІ), що остаточно розв'язало Москві руки. Журналіст Коротко про розбирався, який сигнал і яку реальну загрозу ці маневри несуть Україні та Європі.

Москва перейшла «червоні лінії» ядерної безпеки

Білоруське оборонне відомство оголосило, що маневри стартували 18 травня. За офіційною легендою, військові планують відпрацювати доставку ядерних боєприпасів та підготовку їх до використання. Серед головних цілей – перевірка готовності техніки та відпрацювання ударів із незапланованих районів дислокації. Особливий упор роблять скритність пересування і марші на довгі дистанції.

У Мінську традиційно наголошують, що навчання планові та «не спрямовані проти третіх країн». Проте варто нагадати, що ще 2023 року Росія перекинула до республіки комплекси «Іскандер» та десять літаків-носіїв тактичної ядерної зброї.

Тобто, на території сусідньої з Україною країни в самому центрі Європи розгорнуть ядерний арсенал. І якщо раніше білоруські військові тренувалися на російських полігонах, то тепер такі ядерні ігри вперше розгорнулися безпосередньо у Білорусі.

У Кремлі наполягають: ввезення боєголовок до Білорусі не порушує Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), оскільки вона залишається під жорстким контролем Москви та Мінську де-факто не передається.

Офіційний Київ з таким трактуванням категорично не погоджується. Україна назвала ці маневри черговим заходом Росії за «червоні лінії» та безпрецедентним викликом для глобальної безпеки.

Міністерство закордонних справ України аргументує свою позицію жорсткими фактами: спільне відпрацювання ядерних ударів безпосередньо порушує фундаментальні статті 1 та 2 ДНЯЗ. Вони суворо забороняють ядерним державам передавати контроль за технологіями масового ураження, а неядерним державам — приймати його.

«Перетворюючи Білорусь на свій ядерний плацдарм біля кордонів НАТО, Кремль де-факто легітимізує поширення ядерної зброї у світі та створює небезпечний прецедент для інших авторитарних режимів. Такі дії мають отримати однозначне та жорстке засудження з боку всіх держав, які поважають міжнародне право», - наголосили в українському МЗС.

Навіщо Путіну нова «ядерна страшилка»

Примітно, що навчання стартували якраз напередодні візиту Путіна до Китаю. У великій дипломатії такі збіги випадковими не бувають. Будь-які подібні маневри — це не просто перевірка техніки, а конкретний меседж потенційним противникам.

Навіщо ж Путін знову дістав «ядерний кийок»? Можливо, це спроба показати Сі Цзіньпіну, що Москва — значно вагоміший і рішучіший партнер, ніж США. Експерти, проте, дивляться на це скептично.

— Він може хотіти показувати Китаю будь-що, але стан російської економіки говорить сам за себе — вона в ямі й повністю залежить від Пекіна, — вважає експерт-міжнародник Віталій Кулик. — До того ж, Китай мислить світ двополюсним, де Росія — не окремий полюс, а лише клієнт КНР. Тому ігри з «ядерним кийком» на Сі Цзіньпіна ніяк не вплинуть.

З іншого боку, це очевидна спроба налякати Україну та Захід, щоб зробити їх більш зговірливими напередодні можливих переговорів. Москва навмисне піднімає ставки, намагаючись виторгувати собі сильнішу позицію.

— У Москві гадають, що зможуть вигідно «продати» невикористання ядерної зброї і американцям, і китайцям. Але фокус не вдається, тому що всерйоз ці погрози у світі вже ніхто не сприймає, — додає експерт.

У результаті єдиним вдячним адресатом цього ядерного шантажу залишається внутрішній російський споживач. Телевізору треба продемонструвати, що Росія «все ще може всіх перемогти», щоб хоч якось мобілізувати і підбадьорити російське суспільство, яке втомилося від тривалої війни.