Наступного 2025 року очікується насичена палітра виборів у багатьох країнах світу. Причому деякі з них пройдуть у близьких і не дуже сусідів України. І від того, хто переможе на виборах, залежатиме перспектива допомоги нашій країні. Про це - у матеріалі Коротко про.
Сьомі в історії країни вибори глави держави. Вони проводитимуться в умовах політичної кризи в країні, а відсутність реальних опозиційних кандидатів викликає у багатьох сумніви про прозорість виборів, та й головним кандидатом незмінно залишається Олександр Лукашенко. Тому ніхто у світі не має ілюзій щодо переможця, і ніхто в демократичному світі не визнаватиме їх результатів.
За Лукашенка у взаєминах України та Білорусі чекати змін на краще не доводиться.
Від виборів до німецького парламенту – Бундестагу – залежатиме створення урядової коаліції і те, хто стане канцлером Німеччини, тобто реальним керівником країни.
Основними учасниками виборів будуть правляча Соціал-демократична партія (СДПН) нинішнього канцлера Олафа Шольца, опозиційна партія, опозиційний блок Християнсько-демократичний союз (ХДС)/Христансько-соціальний союз (ХСС), "зелені" та ультраправа партія "Альтернатива". За опитуваннями, найімовірніше, переможе опозиційний ХДС/ХСС, а лідер ХДС Фрідріх Мерц, швидше за все, стане новим канцлером Німеччини.
І це може бути добрим знаком для України, оскільки зараз Мерц виступає за активну підтримку Києва.
Криза в цій країні призвела до загострення протистояння між президентом Юн Сок Йолем та парламентом. Парламент перемагає, і є загроза, що чинний президент піде у відставку.
Дійшло до того, що навіть його правляча партія "Громадянська сила" вже підготувала кілька планів дій, які передбачають його звільнення з посади у першій половині 2025 року. Як повідомляє корейський телеканал KBS, один із них має на увазі відставку президента в лютому, а дострокові вибори у квітні.
Інший план пропонує дати Юн Сок Йолю піти у відставку у березні, а провести вибори у травні. Відповідно до Конституції, якщо посада президента виявляється вакантною, дострокові вибори мають відбутися протягом 60 днів. Південна Корея є одним із провідних виробників зброї у світі (яку нам на даний момент продавати відмовляється) ,тому для України важливо, щоб за нового президента позиція Республіки Корея змінилася на краще для нас.
Вибори президента Польщі не мають чітко визначеної дати. Конституція країни каже, що вони мають пройти між 100-м та 75-м днем закінчення каденції чинного президента. Наразі польські ЗМІ припускають, що перший тур виборів відбудеться 18 травня 2025 року, а у разі потреби другий тур відбудеться 1 червня 2025 року.
Основна боротьба буде між кандидатом від нинішньої прозахідної ліберальної «Громадянської коаліції» на чолі з прем'єром Дональдом Туском та кандидатом від правої партії "Право і справедливість" (ПіС), яка багато років керувала Польщею.
Партія прем'єра Дональда Туска "Громадянська коаліція" досить очікувано висунула у президенти чинного мера Варшави Рафала Тшасковського. Чинний президент Анджей Дуда – висуванець від «Права і справедливості» не має права балотуватися на переобрання згідно з Конституцією Польщі, оскільки вже обіймав цю посаду максимальні два терміни. Тому ПіС робить ставку на "нові особи" та підтримує висування голови Інституту національної пам'яті Польщі Кароля Навроцького.
Незважаючи на те що Польща є парламентсько-президентською республікою, де все вирішує урядова коаліція, яка формується за підсумками виборів до нижньої палати Сейму, постать президента також важлива для Києва.
По-перше, він займається зовнішньою політикою, і нинішній президент Анджей Дуда дуже активний у допомозі Україні. А окрім цього, саме глава польської держави традиційно відповідає за культурну дипломатію та спроби історичного порозуміння із сусідами, що також важливо для України
2025 року закінчується термін повноважень чинного парламенту Канади – Палати громад. Головними учасниками виборів будуть: Ліберальна партія чинного прем'єр-міністра Джастіна Трюдо, Консервативна партія Канади та Нова демократична партія. У нинішньому парламенті ліберали були у союзі з демократами, але нещодавно останні залишили коаліцію, що наблизило вибори. Канада вважається традиційним союзником України через велику українську діаспору в цій країні. А її партії мають консенсус щодо підтримки Києва.
Ця країна вважається рекордсменом у світі щодо проведення парламентських виборів. Урядові коаліції створюються і відразу розпадаються. І цього разу, за прогнозами місцевих політиків, відбудеться така ж історія, яка призведе до виборів у Кнесет наступного року.
У партії Лікуд прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньяху вважають, що Кнесет буде розпущений у ході зимової сесії. У цьому випадку вибори будуть призначені на весну-літо 2025 року. Водночас у канцелярії Нетаньяху впевнені, що глава уряду зуміє утримати коаліцію та всю зимову сесію, відстрочивши цим нові вибори до жовтня-листопада 2025 року. За прогнозами, партія Лікуд після виборів збереже своє лідируюче становище, а Беньямін Нетаньяху також може залишитися на посаді прем'єр-міністра. Між Україною та Ізраїлем склалися непрості відносини. Ця країна хоч і засуджує російську агресію в Україні, але продовжує зберігати контакти з Москвою і не поспішає надавати допомогу нашій країні. Після виборів ця тенденція збережеться.
79-річний президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва днями переніс дві операції з трепанації черепа після крововиливу в мозок. І хоча обидві операції пройшли успішно і президент почувається нормально, цей факт, а також його вік можуть призвести до дострокових виборів глави держави. Лула перебуває при владі з 1 січня 2023 року, після перемоги на президентських виборах над тодішнім лідером країни Жаїром Болсонару. Чинний президент не приховує своїх симпатій до Росії та виступає за проведення мирних переговорів щодо лекалів Москви.
Незважаючи на війну, продовжує активно обговорюватись тема проведення президентських та парламентських виборів в Україні. Щодо виборів у ВР, то восени 2023 року лідери українських парламентських фракцій уклали публічну домовленість, що перші повоєнні вибори пройдуть не раніше, ніж через шість місяців після скасування режиму військового стану. Наразі Дональд Трамп активно лобіює мирні переговори з Росією, і якщо вони відбудуться та закінчаться рішенням про припинення вогню, то про вибори можна буде говорити восені 2025 року.
За даними всеукраїнського опитування соціологічної групи "Рейтинг", більшість українців не підтримують ідею проведення наступних виборів під час війни – як президентських, так і парламентських чи місцевих. Найбільше опитані не підтримують ідею виборів президента України під час війни: 67% (49% респондентів обрали відповідь "однозначно не підтримую", ще 18% - "швидше не підтримую").