Посольства США та деяких інших країн 20 листопада закрилися через побоювання масованого ракетного удару по Україні. Подейкували, що Росія може використовувати для цього свою нову балістичну ракету «Рубіж». Що це за ракета і чи справді вона набагато небезпечніша за «простих» «Іскандерів» - у матеріалі Коротко про.
Ракета РС-26 "Рубіж" - частина наземного ракетного комплексу стратегічного призначення. Це подальший розвиток проєкту «Ярс» із новими керованими бойовими блоками для прориву протиракетної оборони. Порівняно з РС-24 «Ярс», автономна пускова установка ракетного комплексу РС-26 суттєво легша – всього 80 тонн (у «Ярса» – 120 тонн). Ракета може запускатися за цілями на відстані 2000-6000 км.
Якщо все, що пишуть про «Рубіж», правда (а його наявність в арсеналі збройних сил ворога не підтверджено офіційними джерелами), то українська ППО має лічені хвилини, щоб зреагувати і відбити атаку, тому що знищити їх на підльоті досить важко. З Брянської області така балістична ракета летить до Києва (а це 330 км) лише одну-дві хвилини.
За словами фахівців, якщо ці дані правдиві, то її маса (читай – руйнівна сила) еквівалентна трьом "Іскандерам-М".
Маневруючі бойові блоки, що змінюють траєкторію польоту, і справді важко перехопити системою ППО. Однак для того, щоб ракети потрапили в ціль, потрібна дуже потужна система наведення, особливо якщо траєкторія змінюється випадковим чином. Можна тільки гадати, чи оснащена "Рубіж" такою системою, адже інформація про цю ракету засекречена.
Цю ракету вже знімали із озброєння. У 2018 році ТАРС з посиланням на джерело в Міноборони Росії повідомляло, що мобільний ракетний комплекс РС-26 «Рубіж» та БЖРК «Баргузін» виключено з держпрограми озброєнь до 2027 року. Замість них включений комплекс шахтного базування «Авангард», який має більш важливе значення для обороноздатності країни. Причиною виключення названа неможливість одночасного фінансування вищезгаданих програм.
Проте її виробництво нібито відновили. Чим явно порушили Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (РСМД) між Росією та США, який забороняє обом країнам мати, виробляти або проводити льотні випробування крилатих ракет наземного базування з дальністю від 500 до 5500 кілометрів або мати або проводити установки для запуску таких ракет. Договір СНО-ІІІ між Росією та США також не дозволяє Москві виробляти та мати такі ракети.
Договір щодо РСМД вже давно викликає роздратування у Москві. Російські офіційні особи високого рангу відкрито говорять про необхідність виходу з цього договору, тому що поруч із Росією знаходяться ядерні держави, які мають на озброєнні ракети середнього радіусу дії з ядерними боєзарядами. Нині таких країн три – Китай, Пакистан та Ізраїль. Але до Пакистану такі ракети не долетять. Китай вважається не противником, а стратегічним партнером Росії. А війна Росії з Ізраїлем – це взагалі зі сфери фантастики.
То навіщо ж потрібні такі ракети? Відповідь очевидна – для загроз Заходу. Тим більше, що для Росії, як відомо, міжнародні договори не писані. Москва, наприклад, ще 2023 року вийшла з Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Саме тому після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) оцінював ризик застосування ядерної зброї у світі як найвищий з часів "Холодної війни".