Заборона використання месенджера Telegram масово поширилася на вищі навчальні заклади України. При цьому заборонний маховик пройшовся не лише по службових пристроях співробітників вузів, а й зачепив студентів з їхніми особистими листуваннями. Коротко про – про нюанси такого переходу
Нагадаємо: у вересні Національний координаційний центр кібербезпеки ухвалив рішення обмежити використання Telegram у держорганах, у військових підрозділах та на об'єктах критичної інфраструктури. Причина зрозуміла: російські спецслужби можуть мати доступ до листування користувачів і тим більше – пересилання важливих документів. Звідси і витік інформації, і кібератаки, і фішинг, і коригування ракетних ударів плюс неймовірна кількість телеграм-каналів із фейковими новинами.
При цьому йшлося про заборону «тєлєги» лише на службових пристроях вищезгаданих відомств та служб. Щодо особистих гаджетів та листування ні заборони, ні будь-якого обмеження не передбачалося.
Втім на початку листопада стало відомо про масштабне блокування Telegram у вишах відповідно до наказів ректорів. Співробітники видаляють месенджер із робочих комп'ютерів та службових смартфонів, видаляють посилання на телеграм-канали вишів з офіційних сайтів, а на території багатьох навчальних закладів та у гуртожитках, де є Wi-Fi, доступ до Telegram взагалі відсутній.
– Ми зараз у гуртожитку КНУ. Через вай-фай гуртожитку зайти в «тєлєгу» у нас не виходить, доступ заблокований. Натомість через мобільний інтернет працює, – повідомив Коротко про одного зі студентів Київського національного університету.
Студенти також розповіли, що викладачі видаляють месенджер навіть із власних телефонів.
- При цьому ніхто не казав, що не можна використовувати Telegram у особистих цілях викладачам та студентам. Але керівництво вирішило перестрахуватися та заборонило всім, - додали молоді люди.
Окрім КНУ обмеження (читай: заборона) на використання Telegram запровадили Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, Український католицький університет, Львівський національний університет, Чернівецький національний університет, Національний авіаційний університет та інші. У багатьох вузах питання блокування Telegram ще розглядається, але вже зрозуміло, що це питання кількох днів.
Як альтернативні месенджери керівництво вузів (та інших установ, яких торкнулася заборона) пропонує WhatsApp, Signal, Viber, Skype та інші, ще менш популярні месенджери, про існування яких багато хто і не знав. Однак студенти вважають, якщо головне питання – у безпеці та конфіденційності листування, то зазначені платформи також не без гріха.
- Кілька років тому була інформація, що росіяни мають контроль над WhatsApp, що Viber та Signal також мають дірки, через які повідомлення можуть перехоплюватися ФСБ. Стовідсотково «чистих» месенджерів немає, – каже студент КНУ Микола Б.
Також студент вважає, що блокувати Telegram в Україні не має сенсу, це лише викличе нездоровий інтерес до нього навіть у тих, хто рідко чи ніколи не користувався ним.
- Після заборони «Однокласників» та « ВКонтакті » що - стало менше користувачів з України там? Впевнений, що ні – через VPN як сиділи там пенсіонери, так і сидять. І читають усю тамтешню брехню. Ще й друзям розповідають та запрошують їх туди. І у «ВК» багато українців, як мені кажуть. Не думаю, що щось кардинально змінилося після заборони. І з «тєлєгою» буде так само, - упевнений Микола.
Трохи історії. 2011 року в Єгипті пройшли антиурядові протести, після яких президент Мубарек пішов у відставку. Вважається, що заклики вийти на вулиці поширювалися через мережу Facebook. Пізніше влада Єгипту заборонила громадянам доступ до Facebook, Twitter, а потім взагалі повністю відключила доступ в інтернет. Незважаючи на це, користувачі Twitter та Facebook знайшли обхідні шляхи для продовження електронного спілкування, доки доступ не було відновлено.
Аналогічно громадянські акції протесту пройшли і в Білорусі того ж 2011-го. Вони отримали назву «Революція через соціальну мережу», їхні учасники об'єднувалися у соцмережах «ВКонтакті» та Facebook. Щоправда, до відставки президента справа не дійшла, але рух знову відродився 2020-го із ще сумнішими наслідками.
Ці факти показують, що за бажання наробити лиха через соцмережі можна навіть за умов відключеного інтернету. І не в самій соцмережі справа, а в настроях громадян. Діючи за методикою Росії – «все заборонити, щоб чогось не вийшло», - Україна сама ставить себе в незручне становище, визнаючи, що не в змозі забезпечити безпеку своєї комунікації між громадянами.