Сходознавець Ілля Куса: ХАМАС як цілісна військова організація вже не існує
Вже рік пройшов з початку чергового загострення ізраїльсько-арабського протистояння. Бої йдуть з дедалі більшою інтенсивністю. У цей конфлікт вже безпосередньо вплутався Іран, обстрілявши балістичними ракетами Ізраїль. Ізраїльтяни обіцяють відповісти з такою ж жорсткістю.
Як розвиватиметься ситуація на Близькому Сході, Коротко про розповів експерт з міжнародної політики «Українського інституту майбутнього» Ілля Куса.
Конфлікт, швидше за все, закінчиться заморозкою
- 7 жовтня – річниця початку нового конфлікту на Близькому Сході. Яка зараз там диспозиція сил?
- Війна продовжується, і основні свої військові завдання у секторі Газа Ізраїль виконав. Зараз розпочалася друга фаза. Це війна з «Хезболлою» у Лівані. Та й паралельно може бути ще залучення Ірану, хоча поки що і незрозуміло, в якій формі це буде.
- А які завдання в Газі ізраїльтяни вже виконали і чого вони там досягли?
- У принципі основні бойові бази ХАМАС ліквідовані. Можна сміливо сказати, що ХАМАС як цілісна військова організація не існує. Вона тепер більша схожа на підпільну структуру, яка веде партизанську війну малої інтенсивності. На якийсь час потенціал ХАМАС та його можливості нападати на Ізраїль, як це було 7 жовтня, підірвано.
– Це з погляду завдання мінімум. А як максимум - Ізраїль понад пів століття воює зі своїми арабськими сусідами. Отже, цей конфлікт триватиме вічно, і Ізраїль ніколи не переможе?
- Так, справді, сутнісний конфлікт протистояння обох сторін так і не врегульований, і поки що перспектив для цього не видно.
- Тобто ця війна знову може закінчитися нічим?
- Глобально вона, швидше за все, закінчиться заморожуванням, як це було раніше. Або якщо буде політична воля, в якийсь момент - домовленостями про перезапуск ізраїльсько-палестинських переговорів з перспективою створення Палестинської держави. Але це займе час, і, знову ж таки, не видно колективної волі з обох боків до того, щоб спробувати щиро врегулювати цей конфлікт.
- Зараз, окрім сектору Газа, Ізраїль воює з кількома державами - Ліваном, Сирією та Іраном. Звідки має такі можливості?
- Ну, Ізраїль завжди перевершував їх своїми військовими можливостями, особливо авіацією. Інше питання, що Ізраїль довго воювати в такому режимі не зможе, зокрема з економічних міркувань. Хоча він має підтримку Сполучених Штатів.
США окреслили свої «червоні лінії»
- Напрошується природне питання: чому американці збивають своїми ракетами іранські ракети в Ізраїлі, а ті ж іранські та північнокорейські ракети в Україні не хочуть?
- Тому що Сполучені Штати не мають жодних зобов'язань перед Україною, подібних до Ізраїлю. Плюс до цього ставки цих двох воєн – різні. Для американців це зовсім різна історія. Вони не ставлять знак рівності між війною Ізраїлю і на Близькому Сході та війною в Україні. Для них це конфлікти різного масштабу та ступеня ескалації. На їхню думку, війна в Україні може призвести до ядерного конфлікту з Росією та глобальної війни, а війна на Близькому Сході – це лише регіональний конфлікт без глобальних наслідків.
- Але Ізраїль вже давно теж ядерна держава, а Іран за крок від створення своєї власної ядерної зброї...
- Поки що загрози виникнення ядерного конфлікту на Близькому Сході – немає. Коли вона з'явиться, то це буде інша історія. Я думаю, тоді вже інакше якось це все вирішуватимуть. Але навіть зараз ми бачимо, що Сполучені Штати закликають Ізраїль та Іран якраз до деескалації. Тобто публічно заявляють, що вони не хочуть жодних воєн на Близькому Сході.
- Якось дивно виходить. Американці не хочуть війни, але вітають знищення керівництва ХАМАС, «Хезболли», збивають іранські ракети.
- Тут немає суперечності, бо вони завжди підтримували право Ізраїлю на самооборону. А от щодо наступальних військових операцій, то вони їх не підтримують. Штати чітко окреслили «червоні лінії». Вони готові захищати Ізраїль, виконувати свої зобов'язання, але якась наступальна операція проти Ірану неприйнятна. Вони в цьому не братимуть участі. Тому ,якщо Ізраїль, мовляв, щось хоче, то нехай вони діють самі. Або краще не діють.
Ізраїль не завжди прислухається до позиції США
- Ви нагадали, що «Хезболла» та ХАМАС включені до переліку терористичних організацій у США. Ну і "Корпус вартових Ісламської революції" – теж. Американці можуть бити і по них?
- Так, тому Штати ніколи не виступають проти точкових вбивств командирів "Корпусу вартових Ісламської революції". Але американці діють у рамках керованої ескалації. Взагалі весь формат ізраїльсько-іранської війни – це і є контрольована ескалація. Але яка може призвести до незрозумілих наслідків і варіантів, що не прораховуються. Мається на увазі загроза торговим маршрутам на Близькому Сході, безпеці проток, якими експортується нафта. Це не рахуючи ядерного чинника, який ніхто поки що прорахувати не може, оскільки невідомий статус ядерної програми в Ірані. Зараз ситуація така, що Ізраїль не завжди озирається на позицію США, а американці не люблять непередбачуваності.
- А яка зараз ймовірність повноцінної війни між Ізраїлем та Іраном?
- Питання в тому, як довго і часто вони обстрілюватимуть один одного. Тому що кожна ескалація вимагатиме відповіді. І вони будуть замкнуті у цьому вічному циклі вічних претензій та ударів. Наступним рівнем ескалації стане нанесення Ізраїлем прямих повітряних ударів по ядерних об'єктах Ірану. А це змусить Іран знову відповідати і, можливо, навіть сильніше, ніж попереднього разу.
- Чи можуть у цей конфлікт втягнутись світові наддержави, і чи це може призвести до глобального протистояння?
- Росія на це не має ресурсів. Вони спостерігатимуть за тим, що відбувається. Сполучені Штати не підтримують наступальних операцій проти Ірану і не підтримуватимуть ударів по їхній ядерній інфраструктурі. А для Китаю це взагалі дуже віддалена та неактуальна тема.
- Якщо війна спалахне з повною силою на Близькому Сході, увага наших союзників буде переключена з війни в Україні. Наскільки це погано для нас?
- Це розвиватиметься паралельно. Навряд чи всі наші західні союзники відвернуться від нас і побіжать в інший бік. Тим більше, що війна в Україні вже якийсь час є для них обов'язковою рутиною. Хоча війна на Близькому Сході, особливо розширення її масштабу, може призвести до того, що країни Заходу будуть змушені витрачати якісь ресурси на усунення можливих ризиків від наслідків такої війни. А це позначиться негативно на нашій допомозі. І з погляду медійної уваги, про це більше говоритимуть у світі, ніж про війну в Україні.
Трамп не воюватиме безпосередньо з Іраном
- Зрозуміло, що у разі перемоги на виборах президента США Камала Гарріс дотримуватиметься нинішньої політики Джо Байдена щодо цього конфлікту на Близькому Сході. А що чекати від Трампа? Він непередбачуваний, кого він підтримає?
- З Трампом варто чекати більш рішучих дій проти Ірану. Але це не означає, що він розгортатиме війська і розпочинатиме нову війну. Тому що, знову ж таки, це суперечить його принципам щодо того, що треба йти з Близького Сходу і не втягуватись у нові війни.
- Але американці у сусідньому Іраку мають свою військову базу.
- Там лише кілька тисяч американських військових, і це не серйозно. Якщо воювати з Іраном по-справжньому, там потрібний цілий контингент, там потрібна операція на кшталт Афганістану чи Іраку. Або навіть ще більше. Навряд Трамп на це піде, бо це вкрай непопулярне зараз рішення. Американці не готові до війни, тим більше брати участь у ній безпосередньо.
