• Головна
• Політика

Фото: Reuters

Затримання Павла Дурова зробило безкоштовну рекламу для його месенджера у всьому світі, але особливо у Франції. Після арешту в аеропорту Парижа засновника Telegram його соцмережа вийшла на перше місце за кількістю завантажень в App Store у Франції і на друге місце в США. Загалом Telegram збільшив міжнародні завантаження на 4%. У США серед усіх програм (за винятком ігор) Telegram піднявся з 18-го місця на 8-ме.

У США на захист Дурова встиг висловитися автор SpaceX та власник соцмережі X Ілон Маск, який написав серію постів на підтримку Дурова з хештегом #FreePavel. Журналіст Коротко про розбирався, чому ця подія викликала такий резонанс у світі.

Telegram – це бездонне та неконтрольоване дно

У Франції Дурову звинувачують у діях, які пов'язані з тероризмом, наркотиками, шахрайством, відмиванням грошей, продажем краденого та сексуальними злочинами проти дітей. Ці звинувачення пов'язані з тим, що у Telegram відсутня модерація контенту, а адміністрація месенджера відмовляється співпрацювати з владою. Є припущення, що французька влада вимагала у Дурова ключі шифрування: якби він погодився, всі листування в месенджері стали б доступні правоохоронним органам.

Telegram зареєстрований як месенджер, а не як соцмережа, і головний офіс компанії знаходиться у Дубаї. Пропоновані ним функції (відсутність модерації, можливість реєструвати обліковий запис на «одноразові» номери, зручність обміну інформацією через закриті групи) використовуються політичними активістами в авторитарних країнах, включаючи Росію.

Вони ж залучають до месенджера любителів конспірології, торговців нелегальним товаром та різноманітних організаторів для координації протиправних дій. Так, наприклад, вербування та керівництво діями учасників теракту у Crocus City Hall у Москві, за версією слідства, йшли саме через Telegram. Цей же месенджер фігурував і під час недавніх антиіммігрантських заворушень у Великій Британії – через нього поширювався список, що нібито містить імена та адреси імміграційних адвокатів.

У 2021 році Міністерство юстиції Німеччини двічі надсилало листи керівництву Telegram із попередженням про те, що компанія порушує закон про захист прав у соцмережах через повідомлення, що поширюють ненависть. У 2022 році компанії були виписані штрафи на суму понад 5 мільйонів євро, після чого месенджер пішов назустріч владі країни і почав співпрацювати з нею, видаляючи контент, який порушує німецький кримінальний кодекс.

У Франції ситуація схожа. Цей месенджер найчастіше використовується для поширення піратського контенту (наприклад, трансляції спортивних змагань). Прокуратура Парижа розкрила групу в Telegram, яка продавала дитячу порнографію. Крім того, у лютому французькі спецслужби викрили пропагандистську мережу російського походження, яка також діяла через месенджер.

Влада хоче отримати контроль над інформацією

З іншого боку, це не перший випадок, коли держави хочуть отримати доступ до зашифрованих месенджерів. Причому як авторитарні режими, так і демократії. Наразі претензії Дурову висунули правоохоронні органи Франції, а у 2017 році у Дурова вимагали ключі шифрування Telegram у ФСБ Росії. Він відмовився, і тоді Роскомнагляд почав блокувати месенджер, але йому це не вдалося. Месенджер використовував методи обходу блокувань, і кількість користувачів не падала, а зростала. 2020 року Telegram офіційно розблокували в Росії.

Таке бажання отримати доступ до зашифрованих месенджерів може бути соціально небезпечним. Виходить, суспільство не має контролю за тим, що роблять правоохоронні органи з особистими даними та листуванням. Не можна проконтролювати, чи використовується доступ до шифрованого листування з метою громадської безпеки, чи є елементи переслідування.

Також є загроза, якщо такі дані будуть відкриті правоохоронцям, то можливі витоки на чорний ринок. А далі інформація може стати предметом шантажу або кібершахрайських схем. Тому ризики суспільних потрясінь, нових витків кіберзлочинності переважають користь від доступу до листування терористів та екстремістів.

І у світової спільноти вироблено відповідь на такі претензії. 2022 року вийшов звіт управління Верховного комісара ООН з прав людини про право на недоторканність приватного життя в цифрову епоху. У документі наголошується, що, коли влада намагається обмежити шифрування, щоб полегшити пошук злочинців, вони ставлять під загрозу вразливі категорії громадян: це і жінки, які піддаються стеженню, і правозахисники, і релігійні, сексуальні, політичні меншини.

Чи закриється Telegram

Питання про можливе закриття месенджера Telegram через арешт його засновника Павла Дурова не можна назвати простим. Telegram максимально децентралізований, і в нього є технічна інфраструктура, що дублюється, самопідтримується, і завдяки якій випадання окремих елементів не повинно руйнувати всю систему. Експерти кажуть, що Telegram має чотири більш-менш публічні дата-центри в різних точках земної кулі. BBC повідомляє, що ці дата-центри знаходяться десь у Європі, Америці, Південно-Східній Азії та на Близькому Сході.

Навіть арешт Дурова не означає автоматичного припинення роботи сервісу. Telegram має безліч серверів по всьому світу, і управління ними розподілене між різними людьми. При цьому закони про блокування месенджерів у різних країнах відрізняються. У деяких державах заборонити Telegram буде набагато складніше, ніж у інших. У той же час, блокування месенджера, особливо такого масштабного, як Telegram, є технічно складним завданням. Користувачі завжди знайдуть способи обходу блокування. Проте не можна виключати можливість часткового блокування або посилення контролю за сервісом у деяких країнах.

Думка експерта

Ігор Рейтерович, експерт-міжнародник:

- Резонанс затримання Дурова полягає в тому, що цей месенджер дуже популярний і гарантував певну анонімність інформації. Люди цінують цю приватність і не хочуть від того відмовлятися. Водночас у Telegram поширювалася інформація, яка порушувала норми закону у багатьох країнах. Тому, найімовірніше, результатом затримання Дурова стане певна угода між ним та правоохоронними органами Євросоюзу про більш ефективну модерацію контенту, до якої є претензії з боку закону.