В Україні загальмували кримінальну справу російського депутата-перебіжчика Гаджієва
Кримінальне провадження у справі російського екс-депутата Магомеда Гаджієва, який підтримав окупацію українських територій та вторгнення РФ, в Україні спущено на гальмах. Саме про це свідчить відповідь Київської обласної прокуратури на запит інформаційного агентства Коротко про.
Інформація, покрита таємницею
Трактувати відповідь правоохоронців так, а не інакше, доводиться одразу з кількох причин. Для початку нагадаємо, що на початку цього року Гаджієву оголошено підозру у зазіханні на територіальну цілісність України за ч.1 ст. 110 КК України (санкція – до 5 років позбавлення волі із конфіскацією майна). Сам депутат нині перебуває за кордоном у статусі «жертви Путіна», оскільки став фігурантом корупційних та кримінальних скандалів у Росії та ледве вмів забрати ноги до того, як йому надали звання іноагенту. Україна оголосила йому «підозру» – і на цьому справа затихла. На запити журналістів та депутатів до Офісу генпрокурора та Державного бюро розслідувань про те, як же просувається «справа Гаджієва» відомства відповіли черговими відписками.
Спробувала зробити це і столична облпрокуратура – у результаті підозри, що мільярдер Гаджієв доклав руку до українського кримінального провадження стосовно себе, міцніють з кожним днем… Оскільки Київська обласна прокуратура написала у відповіді на інформаційний запит «Коротко про» кілька цілком приголомшливих тез абсурдні версії.
По-перше, журналістам дорікнули незнанню законів, мовляв, «відомості досудового розслідування в конкретних кримінальних провадженнях належать до таємниці слідства і можуть бути оголошені лише з письмового дозволу слідчі чи прокурора…».
Впевнені – слідчі та прокурори поняття не мають про запити журналістів, інакше ніщо не завадило б їм надати письмовий дозвіл. Бо на таємницю слідства ніхто не зазіхав.
По-друге, відповідно до закону «Про публічну інформацію» «інформація про проведені заходи у процесі досудового розслідування, а також матеріали такого розслідування є публічною інформацією, оскільки вона отримана та створена органом державної влади під час виконання своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством ».
Ніхто не просив «подивитися» матеріали розслідування – хотіли лише дізнатися, на якій стадії знаходиться розгляд справи Гаджієва і коли чекати передачі справи до суду. Кримінальний процесуальний кодекс України не забороняє це робити. Громадяни України, чиї права порушив цей самий Гаджієв (та що там – у багатьох все життя пішло під укіс!), мають право знати, коли покарають людину, яка заохочувала окупантів і давала дозвіл на вбивство українських дітей та дорослих.
І по-третє, співробітники прокуратури, нарікаючи журналістам за те, що лізуть куди не треба, в останніх рядках своєї відповіді повідомляють: «За результатами досудового розслідування Гаджієву М.Т. оголошено підозру за ч. 1 ст. 110 КК України та кримінальне провадження зупинено у зв'язку з пошуком останнього. Після встановлення місця знаходження Гаджієва М.Т. кримінальне провадження щодо нього буде відправлено до суду в розумні терміни».
Потрібно спочатку знайти…
Тут богиня правосуддя Феміда глибше натягує пов'язку на очі, щоб не бачити цього кричущого цирку. За логікою правоохоронців, жодного російського військового злочинця не можна залучити до відповіді, поки йому особисто не вручать підозру!
До речі, зупинити кримінальне провадження без вручення повідомлення про підозру особі також неможливо – і про це також говорить Кримінальний процесуальний кодекс.
- Тобто що ж виходить? Прокуратура оголошує підозру, оперує гучними прізвищами посібників та учасників вторгнення в Україну, називає грізні статті КК та заходи покарання, але за фактом ніхто нічого не робить, бо особа знаходиться невідомо, де і її треба спочатку знайти, щоб вручити «підозру». Можливо, навіть особисто до рук. Тут нема чого сказати, і окрім фрази «злив кримінальної справи» на думку не спадає нічого іншого, - каже експерт Андрій Золотарьов.
Чи були направлені запити до прикордонних служб дружніх Україні Франції та Італії, куди, за деякими даними, втік опальний депутат, адже він заїжджав туди закордонним паспортом на своє ім'я? Якщо Гаджієва оголошено в розшук – чому про це не можна було повідомити громадськість? І чому у разі розшуку до справи Гаджієва не застосовується спеціальне досудове розслідування in absentia, коли кримінальне провадження проводиться без підозрюваного, який ховається від правосуддя. До речі, колишнього президента України Віктора Януковича заочно засудили до 13 років в'язниці за держзраду та підтримку у підготовці війни саме за процедурою in absentia. А з російським депутатом це чомусь не працює… Хоча за правилами in absentia немає суворих вимог вручати обвинувальний акт особисто підозрюваному, немає заборони розпочинати розгляд справи в суді без його участі.
- Чому українські правоохоронці поводяться як мінімум дивно – можна лише здогадуватись. Але запит українського суспільства на справедливість та невідворотність покарання тих, хто розв'язав війну, зробив понад 7 мільйонів людей біженцями, убив тисячі людей, зруйнував будинки, зростає з кожним днем, – резюмує Андрій Золотарьов. І всім органам влади варто було б враховувати цей факт, принаймні поки Україна вважається правовою державою.
