На сайті Ради Європи опубліковано документ, який викликав неоднозначну реакцію. Деякі ЗМІ розтлумачили його як заявку на тимчасовий відступ від положень Європейської конвенції з прав людини та Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, а соцмережами понеслося наше улюблене - “зрада”. На цей раз - “зрада” принципів демократії.
Що відбувається насправді - у матеріалі Коротко про.
Офіційно йдеться про Note verbale – Вербальну ноту, що є різновидом дипломатичної, але не містить підпису. Простіше кажучи – усне повідомлення, що Україна мусить допустити обмеження низки свобод у зв’язку із воєнною агресією Росії. До Note verbale зобов’язує ст. 15 Європейської конвенції з прав людини, яка допускає відступ підписантів від зобов'язань під час надзвичайної ситуації.
- Такі сповіщення Україна робила починаючи з 2014 року, коли змушена була захищати свій суверенітет і недоторканість через події у Донбасі, - каже правозахисник, директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський. – Така нота була подана після 24.02. 2022 у зв’язку з оголошенням воєнного стану. І оновлювалася згідно із введенням у дію певних законодавчих норм.
Документ був поданий 4 квітня і зареєстрований у Генеральному секретаріаті Ради Європи 5 квітня. Це припадає на період, коли депутати обговорювали правки до великого законопроєкту про мобілізацію. На переконання Павла Лисянського, оновлення ноти про відступ від деяких положень Європейської конвенції пов’язане з цим документом, бо включена стаття про право людини розпоряджатися своїм майном.
- Законопроєкт передбачає мобілізацію одного автомобіля, якщо особа має у власності два. До цього забрати у людини машину могли виключно за рішенням суду – як засіб злочину або для виконання боргових зобов’язань, - роз’яснює правозахисник. – Крім того, діятиме норма, коли військовозобов’язаного можуть обмежити у праві користуватися власним авто, якщо він не виконує вимоги ТЦК та СП. Я думаю, що з часом мобілізаційні норми будуть посилюватися, а отже, і оновлюватимуться ноти. Україна не Росія, яка просто зневажила всі людські права. Україна виконує вимоги Європейської конвенції, сповіщаючи про вимушені заходи.
В умовах обмежень ми вимушено живемо уже третій рік, керуючись законом про правовий режим воєнного стану. Це знайшло відображення і у поданій до Ради Європи ноті. Зокрема:
Обмеження права на вільне пересування (відступ від ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права):
Втручання в особисте життя (відступ від ст. 17-ї Пакту):
Обмеження у вільному вираженні поглядів, свободі поширювати будь-яку інформацію та ідеї (відступ від ст. 19 Пакту):
Без права на мирні збори (відступ від ст. 21 Пакту):
Заборона голосувати і бути обраним, вступ на державну службу (відступ від ст. 25 Пакту):
- Кожному з цих обмежень сьогодні є пояснення. Європейська конвенція та Міжнародний пакт про громадянські та політичні права – це не голі декларації. В них є посилання на закони, які діють в тій чи іншій країні, а головна умова – щоб усі права та свободи виходили з інтересів державної безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я і моральності населення, захисту прав та свобод інших осіб, - каже адвокат Олексій Сиротін. - Європейська конвенція допускає навіть порушення основоположного права – на життя в разі виконання смертного вироку суду, виключно необхідного застосування сили або ведення справедливої війни. Тобто дає нам право вбивати ворога.
Загалом із 18 статей щодо прав у Європейській конвенції з прав людини всього чотири виключення, по яких не допускаються відступи:
Конвеенція про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська Конвеенція з прав людиини) була відкрита для підписання 4 листопада 1950 року, набула чинності 3 вересня 1953-го. Окрім переліку прав та свобод, яких маю дотримуватися держави-пудписанти, вона запровадила механізм діяльності міжнародного суду з прав людини.
Україна ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 року, тим самим взявши на себе зобов'язання привести своє законодавство до міжнародних стандартів.