Якби не війна, то 31 березня мали б відбутися чергові вибори президента України. На цей раз виборів не буде. Коротко про розповідає про те, що зумовило їх скасування.
Президент України обирається на п'ять років на прямих загальних виборах. Ніхто не може бути обраний більш ніж на два президентські терміни поспіль. Вибори 2024 року мали стати восьмими президентськими виборами в Україні з моменту здобуття незалежності 1991 року. Щоб балотуватися в президенти, потрібно досягти 35-річного віку, мати українське громадянство, проживати в Україні протягом не менше десяти років до дня виборів та володіти державною мовою країни – українською.
Якщо жоден із кандидатів не набере абсолютної більшості, два кандидати з найбільшою кількістю голосів конкуруватимуть між собою у другому турі. Перемогу здобуде кандидат, який набрав більше половини голосів, також у разі доказу фальсифікації виборів може бути призначений третій тур, який проходитиме аналогічно до другого.
У Конституції немає прямої заборони проводити президентські вибори в умовах воєнного стану (на відміну від парламентських – див. статтю 83 Конституції України). Стаття 108 вказує на те, що президент повинен виконувати свої повноваження до обрання наступного, але інша стаття Основного закону (103-я) встановлює п'ятирічний термін президентської влади.
Водночас закон про вибори прямо забороняє проводити будь-які вибори в період дії військового стану, яке в Україні продовжили до 13 травня 2024 року.
«Ніхто не скасовував вибори. За законом, під час війни вибори не можуть проводитись. Це є закон війни. Це не мій закон», - заявив президент Володимир Зеленський.
Водночас абсолютна більшість українців не підтримує ідею проведення виборів під час війни. Так, згідно з останнім опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 81% респондентів вважають, що вибори мають проводитися після війни і зараз вони не актуальні.
Протилежної думки дотримуються лише 16% опитаних. 54,4% сказали, що повноваження Зеленського слід продовжити на будь-який термін до закінчення військового стану, хоч би скільки він тривав.
Вибори президента неможливо провести через низку об'єктивних причин. Перша – це проблема безпеки. Щодня в українських містах та селах цивільні об'єкти зазнають ракетних ударів та атак дронів. І зрозуміло, що в день самих виборів такі обстріли лише посиляться, що поставить під пряму загрозу життя людей.
З цієї причини навряд чи західні спостерігачі погодяться брати участь у виборах президента України. А без них вони будуть позбавлені легітимності.
Наступною проблемою таких виборів є голосування військових. Дуже важко буде облаштувати дільниці для голосування "на нулі" і організувати там передвиборчу агітацію. І це ставить організаторів виборів перед складною моральною дилемою: "армія знаходиться на безперечному першому місці серед інститутів, яким довіряють українці. Виключати її бійців із виборчого процесу - означало б перетворити вибори на профанацію», - пише ВВС.
Ще один фактор, який унеможливлює проведення виборів, – це біженці. Офіційний Київ не має уявлення ні про їх точну кількість (у відкритих джерелах називають цифри від трьох до семи мільйонів осіб), ні про те, скільки з них осіли в окремих країнах. Позбавляти їх права вибору означає поставити під легітимність самі вибори.
Ну і таке важливе питання: де взяти гроші на президентські вибори? В одному з інтерв'ю Володимир Зеленський заявив, що їх організація коштує приблизно 5 млрд гривень (приблизно 140 млн доларів). А такі витрати на тлі війни виглядатимуть дуже руйнівно. І, за словами Зеленського, Україна не проводитиме вибори “в кредит”. Він не витрачатиме мільярди з бюджету країни і не забиратиме із коштів на озброєння. Тому відповідні статті видатків на вибори і не були враховані у плануванні бюджету на 2024 рік.
20 травня 2024 року закінчується формальний термін повноважень президента України Володимира Зеленського. Цього дня у 2019 році відбулася його інавгурація. Як тепер бути з його легітимністю?
ЦВК України ухвалила, що після завершення свого президентського терміну Володимир Зеленський залишиться легітимним на посаді глави держави. Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що президент України Володимир Зеленський продовжуватиме виконувати повноваження глави держави, навіть якщо у 2024 році не пройдуть вибори. Це передбачено законодавством України.
Громадська думка поки що на боці Зеленського - за даними лютневого опитування Київського міжнародного інституту соціології, 69% хочуть, щоб він виконував обов'язки до кінця військового стану, 15% - за проведення виборів, 10% - за перехід повноважень спікеру Верховної Ради. При цьому 53% виступають за те, щоб Зеленський висувався на другий термін.
Сам президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Fox News висловив упевненість, що може перемогти на виборах, якби вони відбулися зараз. "Якщо провести вибори зараз, то люди оберуть мене", - сказав він.
Серед конкурентів Володимира Зеленського на гіпотетичних виборах глави держави називали імена тепер уже колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, Петра Порошенка, Сергія Притулу, Дмитра Разумкова. Ну і, звичайно, такі старі політики, як Юлія Тимошенко, також навряд чи проігнорували б вибори президента.
Водночас деякі західні політики закликали Україну провести вибори за умов війни. Як аргумент говорилося, що вибори - це незаперечний елемент демократії. І якщо Україна є демократичною державою, якщо вона декларує свою приналежність до західного, демократичного світу, то вона має знайти можливість провести вибори, нехай вони й не будуть ідеальними в умовах воєнного стану.
Минулого року президент ПАРЄ Тіні Кокс заявив, що Україна має провести вільні та чесні вибори, хай вони будуть неідеальними в умовах воєнного стану. Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем під час візиту до Києва заявив, що наступного року в Україні мають відбутися вибори.
У відповідь на такі заклики Зеленський називав умови, за яких це могло бути можливим. Зокрема, західні партнери мають профінансувати ці вибори, а також направити своїх спостерігачів у окопи на фронт, адже військові також мають голосувати.
А ось у США також не вбачають можливостей для проведення виборів в Україні. "Для виборчої кампанії в Україні немає можливості, зокрема, неможливо забезпечити безпеку, а також рівні виборчі права для військових, переселенців та опозиційних політиків", - заявили в Білому домі та Держдепі.
Володимир Фесенко, політолог:
- В умовах війни такої тяжкої інтенсивності вибори проводити неможливо. У нас був досвід проведення виборів у 2014, у 2019 роках, але тоді ситуація була іншою. Не було військового стану, і вони проводились заради оновлення влади. Але головне – інтенсивність війни була набагато меншою. Великої війни не було. Тоді ж були перші Мінські угоди та формально було перемир'я, що давало змогу проводити вибори.
Зараз ситуація зовсім інша – йдуть дуже важкі бої на фронті, росіяни наступають. І вибори під час війни, крім проблем безпеки їхньої організації, ще загрожують і внутрішнім розколом у суспільстві. Замість воювати з агресором, ми воюватимемо одне з одним за того чи іншого політика. А це під час такої важкої війни нам зовсім не потрібне.