• Головна
• Політика

Вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року аж ніяк не можна називати початком війни, адже насправді російсько-українська війна розпочалася у 2014 році з окупації окремих регіонів Донецької та Луганської областей і Криму. Саме тому вторгнення Росії 24 лютого є початком широкомасштабної війни.

Багато хто з українських політиків, олігархів та бізнес-структур після лютого 2022 року «перевзувся»: змінили риторику з «необхідно вести перемовини» на «перемогти агресора на полі бою». Публічний простір все запам’ятовує і фіксує. Одним із прикладів того, хто заробляв з Росією мільярди, а тепер робить все для того, щоб це забули, є група компаній Інтерпайп, які належать Віктору Пінчуку.

У 2005 році між міністерством економічного розвитку Російської Федерації та міністерством економіки України було укладено міжурядову угоду “Про регулювання поставок деяких видів сталевих труб, що походять з України, на митну територію Російської Федерації”. За цією угодою продукція підприємств Інтерпайп звільнялася від додаткового ввізного мита.

У списку заводів, яким надали зелене світло, були ТОВ “ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ”, ВАТ “ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД” і ВАТ “ІНТЕРПАЙП НІЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД”. Тобто постачання труб виробництва Інтерпайп росіянам захищалося прямим міжнародним договором між Україною та Росією.

Історія перетину митного кордону

Інформація про перетин товарами кордонів здебільшого є відкритою. Безліч баз даних дають можливість подивитися, хто, скільки і куди постачав продукції. Між Україною та Росією також ведеться така база на основі даних митних служб. За пошуковим запитом «Інтерпайп» можна побачити, як Інтерпайп під час війни з 2014 року торгував з Росією та підсилював її економіку постачанням продукції та сплачуючи сотні мільйонів доларів до російського бюджету. 

У 2016 році у The Wall Street Journal виходить стаття власника Інтерпайпу під назвою «Україні варто піти на болісні компроміси заради миру з Росією» (Ukraine Must Make Painful Compromises for Peace With Russia) про те, що Україні варто поступитися окупованими територіями заради миру в Росії. 

Цікаво, що у день виходу цієї статті за митними базами даних україно-російський кордон перетнули 12 фур, завантажені трубами Інтерпайпу (225 тонн)  для ТОВ «Лесстройторг». І цей день не був особливим. І так було ледь не щодня. Наприклад, в інший день до Росії Інтерпайп відправив 50 фур на 970 тонн. Отримувачем вантажу був російський підрозділ Інтерпайпу – ТОВ «Інтерпайп-М», який досі не ліквідовано у Росії.

Цей факт дає красномовне уявлення про те, яких насправді цілей бенефіціар Інтерпайпу хотів досягнути своєю статтею. Скоріше за все, за словами про компроміси з Росією стояло бажання зберегти бізнес у цій країні. 

Варто звернути увагу на задекларовану митну вартість товару, який Інтерпайп віз з України до Росії. За декларацією №110120001/413677 йшли «труби сталеві безшовні холоднотягнуті особливо високої точності». Вартість (TOTAL INVOICE VALUE (USD) за 20,5 тон становить 657 доларів США. Це – 32 долари США за 1 тонну. Такої ціни на ринку немає. Ціна однієї тонни сталі складає від 700 доларів США за 1 тонну. Тобто замість того, щоб українські компанії отримали прибуток і заплатили податки до державного бюджету, митна вартість товару була занижена на 95%. 

Не менш цікава ситуація і з колісними парами для залізниці. Візьмемо одну із поставок, коли через україно-російський кордон пройшли 7 фур із вантажем у 130 тон колісних пар (митна декларація № 110120001/413742). Задекларована вартість товару становила (увага) 2599,47 доларів США. Це – 371 долар США за 20-тонну фуру колісних пар. Ринкова вартість однієї  пари вагою 1,15 т складає близько 2000 доларів США. Ринкова вартість фури колісних пар складає близько 35000 доларів США. А Інтерпайп декларує 371 долар. Це – заниження вартості у майже сто разів. Тобто, це – гроші, які недоотримала компанія Інтерпайп в Україні, а потім вже через свою російську компанію Інтерпайп-М, зареєстровану в елітному Moscow City, реалізувала  товар за ринковою вартістю в Росії. І гроші залишилися в Росії. 

На цьому прикладі показовою є бізнес-схема Інтерпайпу щодо поставки товарів в Росію: 1/10 вартості залишається в Україні, 9/10 – в Росії.

Особливо цинічним і символічним є той факт, що в день, коли україно-російський кордон перетинали фури із товарами Інтерпайпу для Росії (30 вересня 2016 року), міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров відмовився вибачитися за знищення "Боїнга".

Після виходу статті у WSJ про необхідність компромісів з Путіним справи Інтерпайпу у Росії йдуть вгору. Виторг російського підрозділу Інтерпайп починає збільшуватися. З 4,9 мільярдів рублів у 2015 році зростає до 6,9 мільярдів у 2016-му і сягає піку у 10 мільярдів рублів у 2017 році. І це не дивно. Адже схема виглядає просто: українські заводи Інтерпайпу продають за копійки продукцію своїй російській компанії, а та вже займається реалізацією на російському ринку і генерує виторг.

І так – всі роки упродовж російсько-української війни. Всі ці дані є у таблицях та у відкритому доступі. У них – десятки російських партнерів Інтерпайпу. 

Не дивно, що за розслідуванням «Схем» у 2019 -му році Інтерпайп  експортував до Росії труб та колес на 1 млрд гривень. Тільки уявімо реальну ринкову вартість цих товарів і скільки Україна і український бюджет недоотримали коштів. 
Скрін-7 «Схеми»

І до головного. Як бачимо із даних української та російської митниці, Інтерпайп реалізовував свою продукцію в Росію двома шляхами: на пряму російським компаніям за ринковими цінами або ж за заниженими цінами на свою російську доньку Інтерпайп-М, яка здійснювала подальший продаж російським клієнтам. 

Тільки з 2016 по 2019 роки Інтерпайп поставив до Росії за задекларованою митною вартістю коліс на 119,5 мільйонів доларів США, а труб – на 75,3 мільйони доларів США. Як ми побачили, у деяких випадках задекларована митна вартість були нижчою за ринкову на 95%.

З відкритих даних rusprofile бачимо, що виторг на російському ринку тільки Інтерпайп-М (без урахування виторгу українських підрозділів Інтерпайпу, які на пряму через митний кордон відправляли товари іншим російським підприємства) за роки війни склав:

• 2015 рік – 80 мільйонів доларів США (4,9 млрд руб)
• 2016 рік -  103 мільйони доларів США (6,9 млрд руб)
• 2017 рік – 172 мільйони доларів США (10 млрд руб)
• 2018 рік – 147 мільйонів доларів США (9,2 млрд руб)

Тільки за чотири роки це пів мільярда доларів США.

Потім виторг почав скорочуватися і за чотири наступні роки склав «усього» 887 мільйонів рублів. Але варто звернути увагу, що навіть після початку широкомасштабної війни Інтерпайп продовжив продавати товари в Росію, сплачувати податки до російського бюджету та утримувати в Росії свій офіс попри заяви про припинення такої діяльності. За 2022 рік ТОВ "Интерпайп-М" подала фінансову звітність. У 2022 році вже після вторгнення Росії в Україну виторг компанії "Інтерпайп-М" від продажу товарів на території РФ склав 131,66 млн рублів. За 2022 рік Інтерпайп отримав у Росії майже 72 мільйонів рублів чистого прибутку. За результатами 2022 року Інтерпайп сплатив до бюджету Російської Федерації майже 36 мільйонів рублів податку з прибутку.

ЗМІ навіть публікували виписки руху коштів на рахунках Інтерпайп у Росії, у якій чітко вбачалось утримання офісу та співробітників у Москві.

Чи є зменшення обсягів виторгу Інтерпайпу у Росії ознакою припинення діяльності у країні-агресорці? Ні. Справа в тому, що 7 листопада 2022 року «Інтерпайп-М» подав позов до суду на іншу компанію групи компаній Пінчука– Interpipe М.Е FZE (ОАЕ), яка у свій час засвітилася в постачанні санкційних товарів до Ірану. Тобто, фактично «ліва рука» (в Росії) подає в суд на «праву руку» (в ОАЕ) і намагається через суд стягнути 2 957 434 042 (майже 3 мільярди) рублів. Що на момент подачі позову становить близько 50 мільйонів доларів США. «Інтерпайп» за подачу позову однієї своєї компанії на іншу сплатив судовий збір до російського бюджету у розмірі 200 тисяч рублів.

Справа розглядається судом і наступне засідання призначене на 22 лютого 2024 року. 

Таким чином, формально скоротивши виторг у Росії, Інтерпайп все одно намагається завести туди кошти у розмірі 50 мільйонів доларів США. Отже, Інтерпайпу потрібні гроші у Росії. Навіщо? 

Все це відбувається на фоні заяв Інтерпайпу про те, що Захід повинен посилити підтримку України у протистоянні російській збройній агресії. Тільки не зрозуміло, чому Інтерпайпу так кортить завести 50 мільйонів доларів США саме в Росію, а не в Україну?

І тут варто згадати, що раніше Інтерпайп почувався в Росії настільки комфортно, що під його заводи у прямому сенсі виписували міжурядові угоди для зняття додаткових мит. І тут питання. А хіба почувався комфортно тільки раніше? 

Цікаво, а будь-який український виробник міг отримати гарантії постачання своєї продукції до Росії на рівні міжурядової угоди 2005 року? Міністром економіки Росії на той момент був Герман Греф. Сьогодні Греф очолює “Ощадбанк Росії” та входить до кола осіб, відповідальних за безперебійні торговельні відносини Росії з іншими країнами, і забезпечує налагодження схем і фінансових трас для зменшення негативних наслідків санкцій.

У 2016 році бенефіціар Інтерпайпу у The Wall Street Journal говорив про необхідність територіальних поступок Росії. У 2023 у Politico вже каже про необхідність відстоювання територіальної цілісності України. У Інтерпайпу змінюється риторика. Незмінним залишається одне: Інтерпайп досі має у Росії бізнес (Інтерпайп-М) і досі намагається заводити туди мільйони доларів. 

З бази даних митниць можна встановити, що українські підприємства Інтерпайп під час війни війни відвантажували свою продукцію щонайменше 58 російським компаніям. Це тільки ті компанії, яким вантаж відправлявся на пряму з України до Росії. Не варто забувати, що це – лише частина товарообороту. Інша частина йшла на російську «доньку» Інтерпайп-М, яка далі вже перепродавала труби, колісні пари та інші товари на російському ринку. Всі ці компанії, яким підприємства Інтерпайпу продавали продукцію, сплачували і сплачують податки до російського бюджету, чим фінансувалась і продовжує фінансуватися війна проти України.

Перелік партнерів Інтерпайпу у Росії за час російсько-української війни виглядає так:

1. ''АО ''''АГРОСНАБ''''''
2. ''АО ''''ВРЗ''''''
3. ''АО ''''ЗМК''''''
4. ''АО ''''Рославльский ВРЗ''''''
5. ''Вагонное ремонтное депо Батайск - обособленное структурное подразделение акционерного общества ''''Вагонная ремонтная компания - 1''''''
6. ''Вагонное ремонтное депо ''''Брянск-Льговский'''' обособленное структурное подразделение акционерного общества ''''Вагонная ремонтная компания - 1''''''
7. ''Вагонное ремонтное депо ''''Горький-Сортировочный'''' обособленное структурное подразделение акционерного общества ''''Вагонная ремонтная компания - 1''''''
8. ВАТ ''Коломенський завод''
9. ''ВАТ ''''Магнітогорський Металургійний Комбінат''''''
10. ВАТ ''Осколснаб''
11. ВКМ Кулой
12. ВЧДр Волховстрой
13. ''ВЧДр Гороблагодатская АО ''''ВРК-3''''''
14. ЗАО ЖЕЛЕЗНОГОРСКИЙ ВАГОНОРЕМОНТНЫЙ ЗАВОД РФ 307170 Г ЖЕЛЕЗНОГОРСК КУРСКАЯ ОБЛ ПРОМПЛОЩАДКА 2
15. ''ЗАО ЦПТК ''''ЧМС''''''
16. ''ЗАО ЦПТК ''''ЧСМ''''''
17. ЗАТ ''ЛЕССТРОЙТОРГ''
18. ''''''Муромский завод ТрансПутьМаш'''' ООО''
19. ''ОАО ''''БЭНЗ''''''
20. ОАО ''Людиновский тепловозостроительный завод''
21. ''ООО ''''АЛНАС''''''
22. ''ООО ''''БСК''''''
23. ''ООО ''''ВКМ'''' Котел''
24. ООО ВКМ СЕРВИС 431444 РФ РМ РУЗАЕВСКИЙ РАЙОН Г РУЗАЕВКА УЛ Л ТОЛСТОГО Д 7
25. ООО ВЛВРЗ РФ 182113 ПСКОВСКАЯ ОБЛ Г ВЕЛИКИЕ ЛУКИ ПР КТ ОКТЯБРЬСКИЙ Д 117
26. ''ООО ''''ВРП ''''Новотранс''''''
27. ''ООО ''''Елецкая Внешнеторговая Компания''''''
28. ''ООО ''''Каширский вагоноремонтный завод ''''Новотранс''''''
29. ''ООО ''''ЛЕМАЗ''''''
30. ООО ''ЛОГИСТИКА 61''
31. ''ООО ''''Лысьванефтемаш''''''
32. ''ООО ПК ''''Промтьюб''''''
33. ООО ПРОМРЕСУРС 346400 Г НОВОЧЕРКАССК УЛ ТРАМВАЙНАЯ ДОМ 57А
34. ООО ТЕХТРАНС РФ 618909 ПЕРМСКИЙ КРАЙ Г ЛЫСЬВА УЛ РЕПИНА 2
35. ООО УК ДИРЕКТ ХОЛЛ 454036 РФ Г ЧЕЛЯБИНСК УЛ МАТРOСOВА (МАИССКИЙ) Д 1 Б ПOМЕЩ 3
36. ООО ЮНИТЕК 614047 ПЕРМСКИЙ КРАЙ Г ПЕРМЬ УЛ СОЛИКАМСКАЯ 317 ОФИС 1
37. ООО''ИНТЕРПАЙП-М''
38. ПАТ'Магнітогорський метталургічний комбінат'
39. РВД Лиски
40. ТОВ ''АЛАРИВ ГРУПП''
41. ТОВ ''БАЗИС логистик''
42. ''ТОВ ''''ВАГОННО-КОЛЕСНАЯ МАСТЕРСКАЯ''''''
43. ''ТОВ ''''Індустріальний парк ''''НПП''''''
44. ТОВ ''СК ''Торос''
45. ТОВ ''Уралгазсервіс''
46. ''Центр закупок (ЦЗ) ПАО ''''КАМАЗ''''''
47. АО ''АРХАНГЕЛЬСКИЙ ТРАЛОВЫЙ ФЛОТ''
48. АО ''ГАМА ГЮЧ СИСТЕМЛЕРИ МЮХЕНДИСЛИК ВЕ ТААХХЮТ АНОНИМ ШИРКЕТИ''
49. ЗАО ''Интернешнл Пейпер''
50. ЗАО СТРОЙРЕСУРС
51. КАСПИЙСКАЯ ЭНЕРГИЯ ПРОЕКТЫ ООО
52. ООО ''БЕНТЕЛЕР ДИСТРИБЬЮШН РАША''
53. ООО ''Вира''
54. ООО ''МИРАТОРГ ЗАПАД''
55. ООО ''ШТАУФФ''
56. ПАО ''ВЫБОРГСКИЙ СУДОСТРОИТЕЛЬНЫЙ ЗАВОД''
57. ПАО ''СЕВЕРСТАЛЬ''
58. ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВО КОМПАНИИ ''ШЛЮМБЕРЖЕ ЛОДЖЕЛКО ИНК.''

База данных таможни

База данных таможни

База данных таможни

База данных таможни