Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Гарантії безпеки. Якщо нас не захистять, то навіщо їх підписувати?

Гарантії безпеки. Якщо нас не захистять, то навіщо їх підписувати?
Фото: president.gov.ua

До вступу України до НАТО наша країна намагається заручитися гарантіями безпеки від своїх союзників. Поки не почне працювати 5-та стаття Альянсу про колективну безпеку після вступу до блоку, Київ починає підписувати договори про гарантії безпеки з кожною з країн окремо.

Процес пішов

Першою стала Велика Британія. Президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Англії Ріші Сунак 12 січня підписали двосторонню угоду з безпеки під назвою "Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Сполученим королівством Великобританії та Північної Ірландії".

Термін дії такого договору – десять років із можливістю продовження. Однак у разі вступу України до НАТО до закінчення терміну, дія зобов'язань щодо безпеки завершиться і буде інкорпорована до системи НАТО. Великобританія стала першою державою, яка підписала з Україною угоду відповідно до декларації, прийнятої країнами-учасницями "Великої сімки".

Окрім неї, Канада також вже передала в Україну проєкт договору про безпеку між державами. Країна очікує на активізацію більш детальних переговорів з цього приводу.

Президент Франції Емманюель Макрон анонсував свій візит до Києва для підписання угоди про гарантії безпеки.

- Найімовірніше, договори з іншими країнами будуть більш-менш однаковими, із незначними нюансами двосторонньої співпраці. Це – військова, технічна, фінансова допомога, санкції проти Росії та інше, – пояснює експерт-міжнародник Тарас Загородній.

Проте союзники не воюватимуть за Україну

Нагадаємо, що Україна та «Велика сімка» на саміті НАТО у Вільнюсі минулого року погодили рамковий документ про " гарантії безпеки " для України. Конкретні двосторонні угоди з державами передбачали підписати пізніше, що і робиться. Надалі очікується підписання договорів безпеки з кожною з держав, і вони будуть зобов'язуючими.

Але тут треба відразу ж зазначити, що всі ці договори про безпеку України не мають на увазі того, що їхні підписанти безпосередньо втручаться у війну з Росією і своїми збройними силами захищатимуть нашу країну. Участь збройних сил країн-союзників України у конфлікті України з Росією не передбачається.

Йдеться лише про політичне, військово-технічне та фінансове зобов'язання захищати Україну під час цієї війни, а також у разі нового нападу РФ.

У гарантії безпеки входять: постачання зброї, підтримка у розвитку оборонно-промислового комплексу, навчання, співробітництво у галузі розвідки та кібербезпеки.

Україна де-факто починає входити під «парасольку безпеки» НАТО

– «Гарантії безпеки» – це більше гра словами. Насправді, ці договори є «гарантіями допомоги» Україні на випадок нової агресії. «Гарантії безпеки» Київ отримає тоді, коли ми наблизимося до вступу НАТО. Як це було зі Швецією та Фінляндією. А зараз ми маємо більший ізраїльський варіант «гарантій» від США, коли надається озброєння, фінанси, - розповідає експерт-міжнародник Тарас Загородній.

І це на цьому етапі це дуже хороший формат для нашої країни. Бо він формалізує те, що вже зараз і так є – постачання зброї та боєприпасів.

- Але це робиться без будь-якого юридичного оформлення та договорів. Зараз США та всі інші країни допомагають Україні без будь-яких письмових зобов'язань. Тільки завдяки мужності української армії та народу та завдяки симпатіям цих країн до нас. А тепер це виходить на фіксацію у конкретних паперах, – пояснює аналітик. І це означає, що Україна де-факто починає входити під "парасольку безпеки" НАТО.

Британці запустили та активізували цей процес. Після них посипалися заяви від інших союзників, що вони також хоча підписати такі документи. Це означає, що їх точно підпишуть усі країни "Великої сімки".

- Тільки Британія обіцяє 3 мільярди доларів на рік. І якщо тільки країни «Сімки» дадуть по три мільярди, то це вже буде більше 20 щорічно протягом 10 років. Адже деякі країни, такі як США та Німеччина, можуть дати і більше. І це вже буде їхнім юридично оформленим зобов'язанням. І це дуже нервує Росію, – пояснює експерт.

Майже як із Ізраїлем

Таким чином, Україна у разі укладання відповідних угод формалізує так звану ізраїльську модель. Вона передбачає, що країна залишається поза НАТО, але отримує повний доступ до відповідних технологій Альянсу, інформації, розвідувальних даних та фінансування.

Ізраїльська модель – система двосторонніх відносин, у яких США виступають гарантом безпеки Ізраїлю. Ізраїль не є членом НАТО. Юридично оформив співпрацю двох держав Меморандум про взаєморозуміння (MoU) від 1975 року. Це особливий акт виконавчої влади США, який не вимагає ратифікації Сенатом.

Меморандум також передбачав поглиблену торговельну та технологічну співпрацю. Згідно з MoU, США виступають як надійне дипломатичне та військове прикриття Ізраїлю. MoU діє і зараз, США щороку надають Ізраїлю допомогу на фіксовану суму в 3,8 мільярда доларів.

До речі

Казуїстика: «гарантії» чи «запевнення»

Звичайно, військова допомога надходить і зараз, але договір зробить постачання стабільними, у тому числі у разі зміни влади. Також гарантії безпеки Києву включають зобов'язання щодо санкцій проти Росії, як арешт активів, які залишаться заблокованими до виплати репарацій.

Тобто ці договори - це скоріше формалізація та гарантія того, що в оборонних закупівлях, постачаннях озброєння, у логістиці та багатьох інших напрямках не буде поставлена крапка. Тому посол Канади в Україні Наталія Цмоць заявила, що це має бути угода про «запевнення з безпеки» – security assurances, а не «гарантії». Цей термін вживав і прем'єр Британії Ріші Сунак під час підписання самого договору в Києві.

Підписуйтесь на наші Телеграм та Facebook