Думки розділилися: як Рада збирається розглядати закон про мобілізацію
Два нові законопроєкти щодо посилення правил мобілізації, які були внесені 26 грудня, Верховна Рада планує розглянути протягом найближчого місяця. Перший етап голосування, можливо, відбудеться у проміжку між 10 та 14 січня. Але є нюанс.
Парламент не готовий ухвалити закон у такому вигляді
Сам документ уже піддався критиці через низку положень. Тому значна частина парламентаріїв заявили, що у такому вигляді законопроєкт не підтримуватимуть.
Як повідомив KP.UA народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В'ятрович, його фракція зараз розглядає цей законопроєкт і найближчим часом визначиться – підтримувати чи ні. Його колега з фракції Олексій Гончаренко вважає, що цей документ має низку недоліків, потребує уточнень і буде відправлений на доопрацювання. Добре, що є конкретний термін служби, але 36 місяців – це дуже довго. Фракція "ЄС" розглядатиме його тоді, коли він піде на перше читання, тобто у січні 2024 року.
А, наприклад, для фракції «Батьківщини» неприйнятні статті про відміну броні для осіб з інвалідністю ІІІ групи, педагогів та студентів. Як заявила лідер партії Юлія Тимошенко, мобілізація під час війни – неминуча, проте має проводитися справедливо, а українське військо обов'язково треба посилити технологічно. Для цього державі необхідно розгорнути власне потужне військово-промислове виробництво.
Вона запропонувала призупинити у 2024 році виплати всіх зовнішніх та внутрішніх боргів України та скасувати підвищення зарплат чиновникам. Водночас ті 650 млрд гривень, що зекономляться, Тимошенко пропонує направити на запуск потужного вітчизняного військово-промислового виробництва.
"Нам потрібен закон про всебічний розвиток технічно-наукових новацій для власної розробки та виробництва зброї. Ці розробки вже є, потрібна фінансова підтримка держави", - заявила Тимошенко.
За деякими даними, депутати від фракції «Слуга народу» отримали рекомендацію уникати коментарів щодо внесеного до Ради законопроєкту про мобілізацію та військовий облік. Там усі питання переадресовують військовим.
Водночас головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наголосив, що для нього та війська головне, щоб люди, які прийдуть, могли виконувати поставлені їм завдання. Він зазначив, що не в його компетенції говорити, хто яку відстрочку матиме і кого саме держава викликатиме.
"Для цього є центральний орган виконавчої влади, який може це визначити. Ще раз повторюся, що мені потрібні люди, мені потрібні боєприпаси та мені потрібна зброя для того, щоб продовжувати ведення бойових дій", - заявив Залужний на пресконференції.
Президент за публічне обговорення закону
На думку інших нардепів, законопроєкт №10378 щодо мобілізації, можливо, буде повернуто уряду для доопрацювання. Оскільки в поточній редакції обидва законопроєкти, найімовірніше, не зможуть зібрати достатню кількість голосів у парламенті.
Президент України Володимир Зеленський також вважає, що цей закон має бути ухвалений після ретельного обговорення у суспільстві та політикумі. Українці мають розуміти, яке бачення у військового командування та як народні депутати пропонують вирішувати питання, що виникають у Силах оборони.
"Сьогодні розпочалася дискусія з приводу нових правил мобілізації... Буде правильним, щоб такі норми обговорювалися та ухвалювалися не кулуарно, а так, щоб люди розуміли, яке бачення у військового командування, які мотиви у тих чи інших правил та вимог, пропонованих депутатами, та як вирішуються питання, які вже мають наші воїни в Силах оборони", - сказав Зеленський.
"Буде правильним, якщо на базі комітету ВР військові разом із депутатами визначаться з тим, як саме на законодавчому рівні має бути забезпечений наступний рік для наших Сил оборони. Чекаємо на остаточний текст закону", - додав він.
Думка експерта
Іван Ступак, військово-політичний експерт Українського інституту майбутнього:
– Цей закон створює велику дилему. З одного боку, якщо ми не захистимося, країни взагалі не буде. З іншого – якщо призвати таку кількість людей до армії, то економіка країни також може не витримати. Найкритичніше у цьому документі – це кількість людей, яких хочуть призвати. Фахівців мобілізують, підприємства закриваються, інші робітники підуть на біржу праці. Це катастрофічно для економіки. Підприємства зупиняться, а як же податкові надходження? І зарплату тим же військовим треба платити. Це складне та важке рішення для влади. Тож, зрештою, цей закон мають пом'якшити.
До речі
Українці патріотичніші за німців і поляків
Як показує соцопитування, проведене Центром Разумкова, готовність захищати країну висловили 71% українців. Готовність захищати країну висловлює більшість мешканців усіх регіонів – від 54% на сході до 79% на півдні країни.
Їх них – 74% україномовних респондентів та 62% – російськомовних;
- 81% серед чоловіків та 63% - серед жінок;
- 77-79% - у вікових групах віком від 18 до 59 років;
- 53% - серед тих, кому 60 і більше років.
Для порівняння, опитування показують, що воювати за свою країну готовий кожен шостий поляк та німець. У Німеччині (населення якої – 84,4 млн осіб) 17% опитаних громадян заявили про готовність захищати країну у разі військового нападу. Про це повідомляє німецьке видання Stern. Ще 19% сказали, що "ймовірно" готові захищати країну. 61% - "можливо" або "за жодних обставин" не готові.
У Польщі (38 млн населення) 15% респондентів заявили, що підуть до армії у разі атаки РФ. Про це пише польське видання Rzeczpospolita. Ще 29% готові стати волонтерами. 25,5% виїдуть до безпечної частини країни. 22% нічого не робитимуть.
