13 грудня
Завантажити ще

Західні експерти про зиму 2023-2024 років на фронті: Незрозуміло, чого прагне Росія

Західні експерти про зиму 2023-2024 років на фронті: Незрозуміло, чого прагне Росія
Фото: Генштаб ЗСУ

В Україну прийшла зима. Так чи інакше, але її вплив на перебіг війни неминучий. На передовій не буде фактора «зеленки», що вплине на мобільність та раптовість дій штурмових груп. Бездоріжжя (особливо в південних регіонах) ускладнить переміщення важкої техніки. У тилу – вітер та опади можуть внести коригування в атаки ворожих «шахедів». Чи змінить погода стратегічні плани воюючих сторін – питання залишається відкритим. Плани ЗСУ тримаються в секреті, звісно – це військова таємниця. Але про перспективи зимової кампанії у західних ЗМІ дають прогнози експерти. KP.UA вивчала їхню думку.

Тяжкий рік в обороні

Американське видання The Wall Street Journal пише, що для України 2024 буде важким роком в обороні, але й Росія навряд чи здобуде великі перемоги.

"Розгубленість Заходу і подальше залучення Росією своїх людських та промислових ресурсів до війни вказують на те, що для України цей рік буде важким роком в обороні. Але обмеженість російської армії у наступальних діях – що було продемонстровано у виснажливій боротьбі за Авдіївку – свідчить, що вона може розраховувати лише на незначні успіхи і не досягне прориву. Путін ще дуже далекий від завоювання українських регіонів, на які претендує Росія, не говорячи вже про досягнення своєї головної мети – підкорення України”, - йдеться у матеріалі видання.

WSJ пише, що "військова мета Зеленського – повне відновлення міжнародних кордонів України – розглядається Заходом як нереалістична".

Справа в тому, що в українській армії не вистачає піхоти після того, як вона зазнала тяжких втрат у літньому контрнаступі і під час кривавої оборони міста Бахмут минулої зими. "Через недієздатну систему призову, пронизану корупцією, багато хто з тих, хто приходить на заміну, – це чоловіки за 40 років, яких часто відправляють у окопи із занадто слабкою підготовкою", – пише видання.

Спроби наступу з обох боків – будуть

"Брак боєприпасів також означає, що Україна навряд чи зможе провести ще один великий наступ протягом деякого часу. Створення українськими військами плацдарму на східному березі Дніпра в Херсонській області є рідкісною світлою плямою, хоч і невеликою за масштабами. Але російська армія також намагається досягти якихось перемог. Та її піхота і техніка часто більш старі і гіршої якості, ніж ті сили, з якими вона починала вторгнення.

Обом сторонам важко просуватися відкритою, сильно замінованою місцевістю під небом, яке гуде від безпілотників, які можуть атакувати війська та техніку або вести прицільний артилерійський вогонь", - зазначає WSJ.

Позиційний характер війни аж ніяк не означає, що сторони не намагатимуться наступати. Напрями майбутніх операцій позначені: ЗСУ активізувалися на лівому березі Дніпра та продовжують атаки на півдні Запорізької області, російська армія продовжує штурмові атаки з метою оточення Авдіївки, націлилася на Куп'янськ та, можливо, Лиман. Ймовірно, ці операції будуть мати обмежений характер.

Напередодні нової зимової кампанії обидві сторони намагатимуться зайняти більш вигідні позиції та зберегти ініціативу там, де вона є, і перехопити там, де її немає.

Ще одна загроза позиційної війни

На сьогоднішній момент успіхів на фронті не досягнуто. «Війна вже довше перебуває у позиційному стані, ніж була у маневреному (2022 року), незважаючи на старання обох сторін. Серйозних змін не буде», – вважає експерт аналітичного центру RAND Самуель Чарап.

Аналітик також припускає, що сценарій довгої війни на руку Росії через її ресурси. Бойові дії набагато більше впливають на Україну та її економіку, аніж на Росію.

І західним аналітикам незрозуміло, чого домагається Росія від цієї війни. «Початковою метою була зміна режиму в Україні. Після того як цього не вдалося досягти, мета війни перестала бути зрозумілою. У березні 2022 року Сергій Шойгу говорив, що головна мета «спецоперації» - «звільнення Донбасу», але після цього Росія анексувала два українські регіони, які не мали жодного відношення до Донбасу. Зрозуміти, де, на думку російської влади, знаходиться «кордон Росії», вже не можна», – вважає Чарап.

"Калібри" продовжують загрожувати

Масовані атаки «Калібрами», які принесли стільки бід та трагедій узимку 2023 року, можуть повторитися. Представники розвідки Міноборони Великобританії заявили, що Росія, ймовірно, спробує подолати логістичні проблеми, щоб узимку завдавати ударів по Україні ще й крилатими ракетами «Калібр».

Спікер Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук зазначав, що росіяни зіткнулися з логістичним розривом, оскільки кораблі РФ передислоковані до Новоросійська, а ракети залишилися в Севастополі.

Британські розвідники не виключають, що здатність ЧФ РФ використати свою базу в Новоросійську для перезавантаження суден крилатими ракетами стане важливим фактором оперативної ефективності російського флоту.

І навіть попри те, що флот РФ традиційно складує свої крилаті ракети в окупованому Севастополі, де ризик ударів з українського далекобійного озброєння стає дедалі більшим, російське командування, ймовірно, вважатиме Новоросійськ найкращим альтернативним місцем.

Думка експерта

Іван Ступак, військовий аналітик Українського інституту майбутнього:

- Є надія на те, що на лівому березі Херсонської області нам вдасться закріпитися і звідти розпочати наступ, аби «закупорити Крим». Потихеньку ми там розширимо свій плацдарм, хоча росіяни туди кидають свої резерви. Зима навряд чи сильно змінить картину бойових дій. «Шахеди» як літали, так і далі літатимуть. Хіба що тільки будуть великі вітри та снігові бурі. Це їх зупинить, адже «Шахеди» три метри завширшки, два завдовжки – парусність дуже велика, і вітер може їх просто збити з курсу.

Дуже холодна зима також мало вплине на військову кампанію. Земля буде замерзла, і це дасть можливість наступати техніці як з нашого, так і з того боку. Щодо Авдіївки – росіяни вже зайшли до її промзони, то зараз важко сказати, чи утримаємо її чи ні. Путіну вона потрібна як кров із носа, щоб показати хоч якусь перемогу. Але великого стратегічного значення її втрата для ЗСУ не несе. Хіба що нас відсунуть трохи далі від Донецька. Але його взяття і так на цьому етапі не входило до планів нашого командування.