Поворот на 180 градусів: як змінювалися думки Генрі Кісінджера про Україну
У США у віці 100 років помер один із найвпливовіших у минулому політиків та дипломатів – Генрі Кісінджер. У 1970-х роках він приклав руку до багатьох епохальних подій десятиліття, працюючи на посаді державного секретаря за часів президента-республіканця Річарда Ніксона. Кісінджер був багаторічним учасником Більдерберзького клубу (заснований у 1952 році), що складається приблизно зі 130 впливових людей у галузі політики, бізнесу, банківської справи.
"Генрі А. Кісінджер був 56-м Державним секретарем, шанованим американським ученим та лауреатом Нобелівської премії миру, який допоміг створити світовий порядок після Другої світової війни та провів США через деякі з найскладніших зовнішньополітичних викликів", - йдеться у повідомленні компанії», - повідомляє Reuters.
І навіть після відходу з влади він продовжував залишатися дипломатичною силою, до його думок прислухалися у світі до останніх днів життя політика. KP.UA з'ясовувала, що він думав і говорив про Україну з моменту здобуття нею незалежності.
Можливо, був проти незалежності України
1990 рік - Кісінджер консультував Джорджа Буша-старшого при підготовці його зустрічі з главою СРСР Михайлом Горбачовим. А Джордж Буш 1991 року, як відомо, виступив проти незалежності України. Виступаючи 1 серпня 1991 року у Верховній Раді, президент США сказав, що «американці не підтримуватимуть тих, хто шукає незалежності». Тому не виключено, що в цьому є і частка порад Кісінджера.
Не погоджувався із членством України в НАТО
2008 рік - Кісінджер виступив проти прийняття України до НАТО і за те, щоб Україна залишалася у сфері, "яку росіяни вважають простором власної самосвідомості".
2014 рік - у статті для The Washington Post він радив Заходу визнати, що Україна для Росії «ніколи не буде лише однією із зарубіжних країн», оскільки історія цих держав «тісно переплетена». Тоді ж він заявив, що Україна не має бути «форпостом однієї із сторін проти іншої - вона має функціонувати як міст між ними». Лише тоді країна зможе «вижити та процвітати».
2014 рік - в інтерв'ю німецькому тижневику Das Spiegel Кісінджер заявив про помилку Заходу, який недооцінив значення України для Росії: «Європа та США не зрозуміли значення подій, які почалися з переговорів про економічні відносини України та Євросоюзу, а потім вилилися у демонстрації у Києві ( лютий 2014 року)», - пояснив екс-держсекретар.
2014 рік – в інтерв'ю тижневику Die Zeit він нагадав, що завжди виступав проти вступу України до НАТО. «Я висловив серйозні сумніви щодо плану запросити Україну долучитися до НАТО. З цього почалася низка подій, що завершилися війною. Це не виправдовує війну, але я вважав тоді і досі вважаю, що було б нерозумно поєднувати вступ усіх колишніх країн Східного блоку до НАТО із запрошенням України також вступити до НАТО", - сказав Кісінджер, нагадавши, що тоді пропонував залишити за Україною нейтральний статус, зробивши з неї "міст між двома сторонами".
2015 рік - в інтерв'ю виданню Handelsblatt Кісінджер заявив, що «Захід повинен зрозуміти, що мирне вирішення (в Україні) тих чи інших проблем без участі Росії буде неможливим».
Вважав, що Україна має віддати частину території
2015 рік – в інтерв'ю німецькому журналу Der Spiegel колишній держсекретар США Генрі Кісінджер заявив, що Захід зробив помилку, розцінивши анексію Криму Росією як прагнення світового панування, та розкритикував запровадження санкцій проти Росії.
"Україна завжди мала особливе значення для Росії. І не зрозуміти це було фатальною помилкою", - сказав Кісінджер і розкритикував запровадження режиму санкцій щодо Росії.
2022 рік - виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Кісінджер заявив, що Україна повинна віддати частину своєї території Росії, щоб покласти край війні. За його словами, принизлива поразка Росії може призвести до ще більшої дестабілізації ситуації.
Поміняв свою позицію та став лобістом Києва
2022 рік - Кісінджер уже закликав під час можливих майбутніх переговорів з Москвою не поступатися територією України, захопленою під час російського вторгнення. "І відмова від української території не має бути однією з умов, які ми можемо прийняти", - заявив Кісінджер. Він наголосив, що західні лідери з питання переговорів з РФ повинні повною мірою координувати свою позицію з жертвою агресії.
"Президент України неодноразово заявляв, що він не вестиме переговори про жодні українські території, які були українськими на момент початку війни. Так про що тут домовлятися? Ну тільки про те, що Росія має очистити всі території, які вона захопила після того дня, після початку війни", - заявив колишній держсекретар США.
2023 рік – Кісінджер змінив свою позицію та підтримав вступ України до НАТО. "До цієї війни я був проти членства України в НАТО, бо побоювався, що це почне саме той процес, який ми бачимо зараз. Тепер, коли процес вийшов на такий рівень, ідея нейтральної України в таких умовах уже не має сенсу", - заявив він на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.
У перспективі: баланс невдоволення
Водночас він виступив проти розпаду Росії. "Знищення РФ як держави, яка може реалізовувати власну політику, відкриє величезну територію, що охоплює 11 часових поясів, для внутрішніх конфліктів та зовнішнього втручання у той момент, коли там зберігається понад 15 тис. одиниць ядерної зброї", – сказав він.
2023 рік – Генрі Кісінджер зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським і вже як лобіст вступу нашої країни до НАТО. Тоді він наголосив, що членство в Альянсі - це найкраща інвестиція у безпеку Європи на довгі роки.
Чому він змінив погляди на євроатлантичну інтеграцію України? «Зараз я в дивному становищі, люди кажуть: „Він передумав, тепер він за повне членство України в НАТО“. Причина цього двояка. По-перше, Росія більше не є традиційною загрозою, якою була раніше. Тому виклики Росії слід розглядати в іншому контексті. А по-друге, зараз ми озброїли Україну до такого рівня, коли вона буде найкраще мілітаризованою країною. Якщо війна закінчиться так, як вона, ймовірно, закінчиться, коли Росія втратить багато своїх досягнень, але збереже Севастополь, ми можемо отримати незадоволену Росію, а також незадоволену Україну - іншими словами, баланс невдоволення. Отже, для безпеки Європи Україні краще бути в НАТО, де вона не зможе ухвалювати національні рішення щодо територіальних претензій», - заявив він The Economist.
