Люди з інвалідністю ІІІ групи, студенти, засуджені. Кого ще хочуть брати до армії
Днями народний депутат Мар'яна Безугла анонсувала новий законопроєкт про внесення змін до положень про мобілізацію та військовий облік. Документ ще не зареєстровано у Верховній Раді, але вже активно обговорюється.
Також на рівні версій говорять про те, що недовго чекати й інших новацій. Затяжна війна – завжди втрати, які доводиться поповнювати. Плюс до цього фронт старіє у прямому значенні слова, а бійці мають бути сильними та витривалими.
Що пропонують депутати
Насамперед зняти відстрочку від мобілізації для студентів, які здобувають другу, третю, четверту освіту. Ця ідея обговорюється з початку осені і, найімовірніше, буде затверджена. Якщо вірити Мар'яні Безуглой, у період дії військового стану кількість бажаючих здобути нову спеціальність у вишах зросла у два – три рази. І не тільки тому, що всі претенденти на диплом дбають про свій освітній рівень.
Якщо законопроєкт буде прийнятий і набуде чинності, до армії дозволять брати людей із інвалідністю ІІІ групи, але поки що виключно за їх бажанням. Натомість з осіб, які доглядають людей з інвалідністю ІІІ групи, відстрочку хочуть зняти однозначно.
Також звужується коло осіб, які звільняються від мобілізації для догляду за людьми з інвалідністю І та ІІ групи. Таке право залишать лише для догляду за членами сім'ї першого ступеня спорідненості – дружинами, дітьми, батьками. Взяти під опіку тещу з інвалідністю зять більше не зможе.
Конкретно про мобілізацію нібито не йдеться, але на військовий облік ставитимуть чоловіків, які набули українського громадянства, а до цього проходили військову службу в інших державах. А також засуджених за кримінальне правопорушення до позбавлення, обмеження волі або тих, хто отримав умовний термін. Чи зможуть приносити повістки до місць відбування покарання, поки неясно.
Де реальні резерви: думка військових
Коментатори сходяться на думці, що новації слабо вплинуть на наповнення фронту людьми і тим більше не вирішать найскладніше питання - це ротація бійців, які другий рік перебувають в окопах. Закінчення війни не видно, люди вигорають морально та фізично.
- Єдине, що може вирішити ситуацію, це обґрунтований та виважений підхід до реальних резервів, - каже офіцер ЗСУ Денис Ярославський. - У нас сьогодні понад 200 000 вихідців із силових органів, які пішли у відставку у 30 – 40 років. Це той вік, який зараз домінує у сухопутних військах – 45+. Вони служили у податковій міліції, поліції, СБУ, прикордонній службі, прокуратурі тощо. Давали присягу державі, отримували від неї зарплату, державним коштом вчилися звертатися зі зброєю. Нині вони мають віддати батьківщині свій обов'язок.
Військовий звертає увагу, що ця армія відставників не має відстрочки від мобілізації, але представники ТЦК та СП обходять її стороною.
- Повістки отримують одиниці, і цьому є пояснення. Коли відставники залишали службу, за негласними правилами майже всі робили собі інвалідність, щоб отримати підвищені виплати. А насправді левова частка таких людей живуть абсолютно здоровим життям, відвідують спортзали та розважальні комплекси. Усі вони мають наново пройти медико-соціальну експертизу. Якщо інвалідність підтвердиться, а таке буває, отримають звільнення, якщо ні – нехай розподіляють по військових частинах.
З0% баласту плюс «трутні»
На законодавчому рівні, на переконання експерта, потрібно ухвалити ініціативу, яка у період військового часу дозволить у наказовому порядку відрядити до армії 30% працівників правоохоронних органів.
- Це знову ж таки прикордонники, поліцейські, митники, працівники Бюро економічної безпеки, міграційної служби, прокуратури, НАБУ. У нас, до речі, є два співробітники антикорупційного бюро, які прийшли добровольцями, інші також можуть послужити. 30% людей у кожній службі це, по суті, баласт, без них робота не зупиниться, - упевнений Денис Ярославський. - Ось ще отримуємо 200 000 осіб, а разом із відставниками усі 400 000, якими можна перекрити нагальні мобілізаційні потреби. За цей час держава має правильно підготувати на полігонах, укриттях, основний ресурс із цивільних.
Чіпати цивільних, які працюють на оборонний комплекс та внутрішній валовий продукт, на думку експерта, не можна.
– Допомога наших партнерів скорочується, єдиний ресурс, за рахунок якого можна збільшити ВВП, – це люди, які працюють на країну. Тому необхідно звернути увагу на пласт осіб, задіяних у тіньовій економіці. Це, по суті, трутні, вони офіційно ніде не працюють, не рахуються, не платять податки, але їздять на розкішних автомобілях, смітять грошима у ресторанах. Таких треба обчислювати та проводити моніторинг способу життя. Військовий стан допускає обмеження конституційних прав.
Закликати студентів чи збирачів дронів?
Не на рівні державних ініціатив, але в пресі та соцмережах звучать думки, що у питаннях мобілізації слід відштовхуватися не від перспектив, а від миттєвого моменту.
- У суспільстві триває дискусія навколо студентів, яких не беруть до армії. Мовляв, вони наше майбутнє, хто ж підніматиме країну після війни, і взагалі, вони ж діти. І водночас до армії забирають усіх нестудентів. Навіть тих, хто задіяний в оборонних проєктах і від кого залежить, чи будуть сьогодні – завтра дрони на передовій і чи взагалі буде час «після війни», коли зможуть себе реалізувати студенти, - написав офіцер ЗСУ, експерт з аеророзвідки Юрій Касьянов.
Касьянов наводить приклад, коли повістки вручили цілій команді, яка робить сотні дронів-камікадзе на тиждень. Тому що проєкт волонтерський, броні нема.
Військові мають зауваження і до положення, яке виключає з мобілізації чоловіків віком від 18 до 27 років, які не пройшли термінову службу в армії. Тому що вони є не військовозобов'язаними, а призовниками, до армії на контракт можуть іти лише за своїм бажанням. У червні цього року депутати ухвалили закон, що опускає призовний вік до 25 років, але він досі не підписаний президентом.
– Питання про мобілізацію молодих дуже складне, але від нього залежить виживання держави, – зазначає Денис Ярославський. - На початку війни в армію прийшло чимало добровольців у віці 22 - 25 років, але багатьох вже немає в живих, і заміни їм теж немає. Більшість мобілізованих – це 45+. Ми ніжно називаємо їхні «діди», але за фактом усереднений портрет такий: слюсар чи електрик, котрий любив на громадянці прикладатися до стаканчика. Він стометрівку не пробіжить, не зреагує правильно на небезпеку. 25 – 27 років - найпродуктивніший вік для бійця.
"У нас немає вибору"
Противники ранньої мобілізації говорять про те, що ми повинні зберігати молодих - це цвіт нації, і не можна дозволяти ворогові його викошувати. Але й тут є відповідь тих, хто тримає в руках зброю.
– Війна завжди викошує націю, про це дуже важко думати, але це факт. Зараз питання стоїть про те, чи захищатимемо ми свою країну, чи у нас її заберуть. У звіті міністра внутрішніх справ Німеччини звучала цифра - 230 тисяч. Стільки українських біженців мобілізаційного віку зареєстровано лише у цій одній країні. Хтось має їх замінити, - констатує Денис Ярославський.
На думку військового експерта, полковника в запасі Олега Жданова, рано чи пізно буде порушено питання і про студентів, які здобувають першу освіту, і про вік призову.
- У нас немає вибору. Чи потрібно капітулювати, чи мобілізувати необхідну кількість населення. У країні оголошено загальну мобілізацію. Вона стосується всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Кожен має прийти до ТЦК та СП, оновити свої дані та чекати на повістку. Студент чи ні, служив в армії чи не служив. Чому хлопець, який після школи пройшов строкову службу та влаштувався на роботу, може йти воювати, а його ровесник-студент не може? - запитує полковник запасу. – Хіба є велика різниця між 26-річним молодим чоловіком, який не служив, і 28-річним, що не служив?
Експерт нагадує, що в Україні дуже багато чоловіків, які не проходили армійський вишкіл.
– Тому що призов у нас був виборчий. А мобілізація зараз, повторюю, загальна. Є категорії, яким належить відстрочка або бронь – це природно, але в іншому всі мають бути рівними. У нас же не кидають одразу в окопи, як було у Другу світову. Кожен проходить навчання, отримує військову спеціалізацію.
Альтернативна пропозиція – підвищити мобілізаційний вік до 65 років - Олег Жданов вважає нераціональним.
- Після 60 осіб може служити на добровільній основі, якщо є військова спеціальність і дозволяє здоров'я. Але, як правило, воно у такому віці підводить. Чоловік не може витримувати великих фізичних навантажень. Якщо ми створюватимемо армію літніх, то незабаром вона вся опиниться у шпиталях, - констатує полковник.
Водночас чимало пенсіонерів 60+ перебувають у досить добрій формі, щоб працювати на місця у військкоматах, які зараз займають молоді продуктивні військові.
Що ще буде у законопроєкті
- Звільненим із полону хочуть надати додаткову відпустку на 90 днів зі збереженням грошового забезпечення (крім тих, хто захоче звільнитися з армії).
- Військовообов'язкових зобов'яжуть носити при собі військово-облікові документи та подавати їх на вимогу уповноваженого від ТЦК та СП.
- Пропишуть нові обов'язки для військовозобов'язаних щодо проходження медогляду та лікування згідно з рішенням військово-лікарської комісії.
- Введуть нові підстави для звільнення з військової служби:
- - за власним бажанням для іноземців та осіб без громадянства,
- - у зв'язку зі звільненням з полону (крім тих, хто здався добровільно),
- - у зв'язку з інвалідністю І чи ІІ групи,
- - у зв'язку з проведенням оргзаходів у розвідорганах, СБУ, УДО,
- - жінкам-курсантам дозволять достроково розривати контракт.
- При складанні трудового договору призовників, військовозобов'язаних та резервістів позбавлять права приховувати місце реєстрації або перебування.
- Буде уточнено обов'язки місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій з проведення мобілізації.
