• Головна
• Політика

Фото: REUTERS/Aleksandra Szmigiel​

15 жовтня у Польщі відбулися вибори до парламенту. Хто де-факто переміг у них, та найголовніше - чого Україні чекати від коаліції переможців?

Офіційні результати голосування Державна виборча комісія Польщі планує оприлюднити у вівторок, 17 жовтня. Явка виборців на нинішні вибори становила близько 73%, і її вже назвали рекордною. На останніх парламентських виборах 2019 року явка була близько 62%. За результатами парламентських виборів у Польщі мають обрати 460 членів Сейму (нижня палата) та 100 сенаторів (верхня палата).

Загальний успіх опозиційних партій

Фактичними переможцями виборів стали правляча консервативна партія «Право та Справедливість» («ПіС») та проєвропейська «Громадянська коаліція» Дональда Туска. Згідно з останніми уточненими даними екзитполів, до польського Сейму чисельністю 460 місць проходять п'ять партій:

• Партія «Право і Справедливість», правляча консервативна політсила Ярослава Качиньського та польського прем'єра Матеуша Моравецького – 36,6% (орієнтовно 198 місць у Сеймі).
• Опозиційна ліберальна «Громадянська платформа», яку очолює колишній прем'єр, ексголова Європейської Ради Дональд Туск - 31% (161 місце).
• Коаліція центристських партій "Третій шлях" – 13,5% (57 місць).
• Політична спілка лівих партій Lewica - 8,6% (30 місць).
• Альянс ультраправих євроскептичних та проросійських сил "Конфедерація" - 6,4% (14 місць).

Незважаючи на найбільшу кількість набраних голосів у «ПіС», парламентські вибори 2023 року можуть призвести до зміни уряду та позбавити партію влади "Право та Справедливість" статусу, який вона зберігає з кінця 2015 року. Громадські опитування вказують на можливий успіх опозиційних партій, підтримка "Права та Справедливості" опустилася нижче 40% і наближається до 35%. Тож успіх «ПіС», яку очолює Ярослав Качиньський, явно недостатній для створення монобільшості.

Відповідно, як уже підрахували польські ЗМІ, не формальний переможець виборів «ПіС», а демократична опозиція у складі партії Туска, центристського «Третього шляху» та «союзу Лівих» може сформувати більшість у Сеймі, яка налічуватиме близько 250 місць. У такому разі саме ця коаліція отримає право сформувати уряд.

Саме тому вже в перші хвилини після оголошення екзитполів Дональд Туск зрадів навіть можливому другому місцю своєї партії і заявив про перемогу демократичних сил у Польщі. «Я багато років був політиком. Я спортсмен. Ніколи в житті я не був таким щасливим від того, що посів, здавалося б, друге місце. Польща перемогла. Перемогла демократія. Ми усунули їх від влади. Це кінець лихих часів, це кінець правління «ПіС», ми це зробили», - сказав він.

Остаточні результати голосування ще можуть змінити картину, проте однопартійці Туска впевнені, що їм вдасться сформувати більшість. «Наступні 40 годин, 60 годин покажуть, як ми збудуємо цю коаліцію. Але нам очевидно, що урядова коаліція - це ми, «Третій шлях» і «Ліві», - сказав уночі голова парламентської фракції «Громадянська платформа» Борис Будка. Очікується, що «Громадянська коаліція», «Третій шлях» та "Ліві" отримають 248 місць у нижній палаті парламенту, порівняно з 212 місцями у партій «ПіС» та «Конфедерації».

Фермери проти городян

А тепер партнером «ПіС» може стати украй права партія "Конфедерація свободи та незалежності", яка, зокрема, виступає за припинення допомоги Україні у її боротьбі проти російської агресії.

Основну конкуренцію правлячої партії «ПіС», яку підтримують здебільшого сільські жителі, складають ліберальна «Громадянська коаліція», яку підтримують, переважно, городяни. Окрім «Громадянської коаліції», в опозиції до «ПіС» знаходяться соціал-демократична коаліція "Ліві", центристська коаліція "Третій шлях". Для виборів до Сенату опозиція, за винятком "Конфедерації", уклала "Сенатський пакт 2023", яким партії домовилися про висування єдиного кандидата в кожному окрузі. Ця стратегія має збільшити шанси опозиції на отримання більшості у Сенаті.

«ПіС» у своїй передвиборчій кампанії наголошує на стабільності. Партія вказувала, що провела країну через пандемію, півтора року російського вторгнення в Україну і пов'язану з ним кризу, але вартість життя набагато краща, ніж в сусідніх державах. Перед виборами уряд підвищив соціальні виплати, щоб посилити підтримку серед свого основного електорату – людей похилого віку та сільського населення.

Лідер «Громадянської платформи» Туск обіцяє покращити відносини з Брюсселем, збільшити доходи та інвестиції в освіту та охорону здоров'я. «ПіС» намагалася охарактеризувати опозицію як загрозу Польщі та її традицій – нібито Туск є агентом Німеччини та ЄС, нібито готовий продати суверенітет країни та використовувати права ЛГБТ та жінок, щоб завдати шкоди традиційній польській родині.

Партія Дональда Туска у міжнародній політиці виступає за орієнтацію як на США, так і на Євросоюз, і дотримується щодо Росії та її агресії проти України проєвропейського курсу. У разі перемоги ДП обіцяє також домагатися переходу країни на євро, легалізувати аборти до 12-го тижня вагітності та розглянути питання про легалізацію одностатевих шлюбів.

Опитування показували, що "Право і Справедливість" має більшу підтримку, ніж будь-яка інша партія, але недостатню для того, щоб отримати монобільшість. Вона може бути змушена звернутися за підтримкою до ультраправої антиукраїнської партії "Конфедерація", або більшості окремих депутатів з проєвропейської коаліції, або створити коаліцію з однією з партій блоку "Третій шлях".

Передбачалося, що сформувати більшість у парламенті "ПіС" допоможе союз із вкрай правою партією "Конфедерація свободи та незалежності", яка, зокрема, виступає за припинення допомоги Україні у її боротьбі проти російської агресії. Однак вона, згідно з даними екзитполів, отримає лише 12 місць у парламенті, і, крім того, у ході передвиборчої кампанії відсторонилася від "ПіС".

Коментар експерта

А що це дає Україні?

- Нині у Польщі є великі шанси створення проєвропейської коаліції «Громадянської платформи» з «Третьою силою» та «Лівими». Але, незалежно від цього, добрі стосунки з Україною збережуться. І «ПіС», і опозиція є прихильниками України, – розповів KP.UA експерт-міжнародник Ігор Рейтерович. - Коли градус виборчої кампанії спаде, все повернеться на круги своя. Політичний істеблішмент Польщі розуміє загрозу Росії та необхідність підтримки України. А питання з історією, зерном можна вирішити і після війни. Все це після виборів перейде у площину переговорів. Але найголовніше, що політична та військова підтримка України – збережеться за будь-яких розкладів. І проросійська «Конфедерація» не зможе вплинути на ситуацію. Тому що правляча партія "ПіС" - це антиросійська партія.

На тему

Опоненти, у яких багато спільного

Як пише Deutsche Welle, Качиньський і Туск – опоненти, у яких багато спільного. І Туск, і Качиньський у минулому підтримували антикомуністичну опозицію. Крах комунізму у 1989 році відкрив перед двома критиками режиму нові перспективи. Захоплений ліберальними ідеями Туск на тлі демократичних змін у Польщі започаткував партію "Ліберально-демократичний конгрес" (ЛДК). До 1991 року ЛДК був частиною християнсько-демократичної партії Качиньського "Угода Центр", але незабаром шляхи Качиньського та Туска розійшлися.

2001 року обидва політики започаткували нові партії - "Право і Справедливість" та "Громадянську платформу" - які й сьогодні визначають політичний ландшафт Польщі. Після парламентських виборів 2005 року вони вели переговори щодо створення спільного уряду, але цьому завадили взаємна недовіра та особисті амбіції їхніх лідерів. З того часу Качиньський та Туск кілька разів змінювали один одного у владі.

Так, у 2005 році партія Качиньського отримала більшість голосів на виборах. Однак на дострокових виборах у жовтні 2007 року, що відбулися після розпаду правлячої коаліції, перемогла "Громадянська платформа" Туска. З 2015 року у польській політиці знову домінує «ПіС».