• Головна
• Політика

Фото: REUTERS

Зрив Росією зернової угоди не лише спричинив обурення у світі, а й змусив Україну та її партнерів шукати шляхи транспортування українського зерна на світові ринки. До вирішення цього питання підключилися міжнародні організації та окремі країни.

Так, наприклад, 26 липня на прохання президента Володимира Зеленського відбудеться засідання Ради «НАТО – Україна» для "консультацій щодо останніх подій та обговорення транспортування українського зерна Чорним морем".

"Я звернувся до Єнса з пропозицією негайно скликати цю Раду для відповідних консультацій щодо кризи. І днями ця зустріч відбудеться. Кризу безпеки в Чорному морі ми можемо подолати", - сказав Володимир Зеленський.

Це особливо важливо, бо, як кажуть експерти з продовольства, Україна в серпні зможе наростити експорт зерна до 4,5 млн тонн на місяць. Тому Київ та його партнери прораховують альтернативні варіанти транспортування зерна.

Головна альтернатива – Румунія, Болгарія та Дунай

Як заявив посол України в Туреччині Василь Боднар, Київ розглядає можливість створення альтернативного «зернового коридору» Чорним морем, через територіальні води Болгарії та Румунії.

За словами дипломата, цей варіант мінімізує ризики, зокрема ризик обстрілу судів із боку Росії. Румунія є членом НАТО, тому військові дії Росії в її територіальних водах теоретично можуть розглядатися як напад на країну НАТО.

Президент Румунії Клаус Йоганніс вже засудив останній удар Росії по портовій інфраструктурі українського міста Рені біля його країни. «Ця нещодавня ескалація створює серйозні ризики для безпеки у Чорному морі. Вона також впливає на подальший транзит українського зерна і таким чином на глобальну продовольчу безпеку", - сказав він.

Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску та держсекретар США Ентоні Блінкен 24 липня у телефонній розмові обговорили питання продовольчої безпеки через обстріл Росією українських портів.

Глава румунського МЗС зазначила, що розмова з американським колегою стосувалася зміцнення стратегічного партнерства обох країн, безпеки Чорноморського регіону та підтримки потенціалу експорту зерна з України: "Домовилися підтримувати тісну координацію та підтримку для України та Молдови", - йдеться у повідомленні.

Окрім цього, розглядається транспортування українського зерна через Дунай. За статистикою за травень 2023 року, із трьох українських портів на Дунаї – Кілії, Ізмаїла та Рені – вдалося експортувати 2,2 млн тонн українського зерна, що становило понад половину всього експорту українського зерна за цей місяць. Паралельно чорноморським коридором вдалося вивезти 1,3 млн тонн – 30%, тоді як у найкращі місяці на початку 2023 року цей показник становив близько 4 млн тонн.

Європа також може транспортувати українське зерно

Окрім південного напрямку, зараз опрацьовуються й інші маршрути транспортування українського зерна. Литва закликала Єврокомісію зміцнити маршрут експорту зерна з України через країни Балтії.

"Морські порти країн Балтії мають великі можливості з перевалки сільськогосподарської продукції - 25 млн тонн на рік лише зерна", - йдеться у листі литовського уряду, який був направлений до Єврокомісії.

У Литві вважають, що маршрут між Україною та країнами Балтії може стати "життєздатною та довгостроковою альтернативою" для експорту зерна з України. І покращення інфраструктури коридору, і спрощення перевалки вантажів між різними залізничними коліями допоможе збільшити пропускну спроможність.

При цьому президент Литви Гітанас Науседа вважає неправильним послаблення санкцій проти Росії в обмін на угоду щодо безпечного експорту українського зерна Чорним морем. "Ми вважаємо, що послаблювати санкції проти диктаторів є вкрай несправедливо", – сказав Науседа.

Як повідомляє Deutsche Welle, саме через річкові, залізничні та автомобільні колії раніше переправлялася значна частина української аграрної продукції до сусідніх країн. За підрахунками Єврокомісії, у такий спосіб з України з початку повномасштабної війни було вивезено 60 відсотків зерна, тоді як морем – 40 відсотків.

При цьому на автомобільні та залізниці Європи припадає близько 20 відсотків експорту зерна з України. Для покращення їхньої роботи Київ після 24-річної перерви відновив залізничне сполучення з Молдовою, а потім і з Румунією. Крім того, з 2022 року відкрилися три нові пункти пропуску на кордоні з Румунією і один - на кордоні з Польщею, було розширено пропускну спроможність інших пунктів.

Росія хоче витіснити Україну зі світового зернового ринку

Москва зриває зернову угоду для того, щоб домогтися відміни санкції проти російських товарів і добрив та підключення деяких своїх банків до системи SWIFT.

Крім цього, Росія просуває план постачання свого зерна до Африки та намагається витіснити Україну зі світового ринку. «Президент Володимир Путін запропонував ініціативу на заміну, згідно з якою Катар платитиме Москві за доставку російського зерна до Туреччини, яка потім розподілятиме врожай між країнами, які «потребують», - пише Financial Times.

Але видання повідомляє, що поки ні Катар, ні Туреччина не погодилися з цією ідеєю, яку Москва ще не підняла на офіційний рівень. Ще одне джерело видання відзначило, що Катар навряд чи підтримає цю ідею, навіть якби Кремль вирішив офіційно її подати. Київ та його західні друзі також, швидше за все, з великою підозрою поставляться до пропозиції Росії, яка фактично закріпить морську блокаду чорноморських портів України.

Думка експерта

Тарас Загородній, експерт-міжнародник:

- Зараз є чималі шанси на відновлення зернової угоди. Оскільки в цьому процесі задіяно багато зацікавлених міжнародних гравців. Багато залежить від позиції Туреччини. Як вони далі поводитимуться. І, звісно, ​​позиція Заходу. А у Москви зараз дуже мало сил, щоб блокувати українські порти. Вони не зможуть воювати одразу з усіма. Де-факто зернова угода не дотримується Росією з осені минулого року, але вона працювала без неї. Тому Москва і намагається торгуватись. Вона намагається вийти на переговори. Зняти якісь санкції, щоби створити прецедент. Але Захід навряд чи піде на це, і після візиту Путіна до Туреччини в серпні, швидше за все, його змусять відновити угоду.