В Україні триває загальна мобілізація. Формально її продовжено до 18 серпня 2023 року, але очевидно, що це не кінцевий термін військового стану, продиктованого російською агресією.
Є категорії військовозобов'язаних, які мають право на відстрочення. KP.UA підсумувала, які в цьому плані новації.
Пресслужба Міністерства економіки повідомила, що Кабінет міністрів розширив перелік сфер, працівники яких можуть отримати бронь від мобілізації, та вніс зміни до порядку визначення підприємств та організацій, які мають особливе значення для економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Зокрема, при віднесенні підприємства до категорії критично важливих обов'язково враховуватиметься сума сплаченого ним єдиного соціального внеску (ЕСВ). Тут слід пам'ятати, що один із критеріїв передбачає, що протягом звітного податкового року ЄСВ має перевищити 1,5 млн євро.
Пільгу отримали підприємства ветеринарної медицини та державного пробірного контролю. Щоб отримати право на бронювання своїх співробітників, вони мають відповідати двом і більше із семи визначених урядом критеріїв. Тоді як для більшості підприємств, які не потрапили в особливий список, необхідно три і більше критерії.
Також в уряді обіцяють застосовувати єдиний підхід до визначення кількості військовозобов'язаних, які працюють у державних органах та органах місцевого самоврядування.
Але найголовніше – нарешті встановлено чіткі терміни розгляду звернень з питань віднесення підприємства до категорії критично важливих: відповідь має бути дана протягом 10 днів з моменту реєстрації заяви.
Нагадаємо, що насамперед броню отримують службовці в органах влади, працівники оборонного, паливно-енергетичного комплексу, сфери охорони здоров'я та соцзахисту, співробітники аудіовізуальних новинних медіа.
Для співробітників держорганів, якщо вони є вкрай важливими, бронь може поширюватися на весь період мобілізації. Для військовослужбовців бронь видається на пів року.
Працівники, що отримали бронь, можуть виїхати за кордон у службових справах за наявності документів: підтвердження броні, лист відрядження, підтвердження про зарахування на спеціальний військовий облік.
З 1 липня цього року бронюванню не підлягають працівники, які мають дефіцитні військові спеціальності, коди яких наведені у листі № 220/1469 Міністерства оборони від 11 березня цього року.
Ухваливши Закон № 9342 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану, Верховна Рада не лише повернула доплати військовим, а й розширила коло осіб, які підлягають мобілізації. Якщо раніше перебування у колі найближчих родичів інваліда І чи ІІ групи автоматично звільняло чоловіків призовного віку від мобілізації, то зараз норма закону звучить інакше:
«Не підлягають мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків або батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, які зобов'язані відповідно до закону їх утримувати».
– Я розумію, чому ухвалили такий закон, справедливість є, – каже адвокат Вадим Володарський. - Якщо у жінки-інваліда два дорослі сини, два зяті та чоловік у призовному віці, то раніше відстрочку отримували вони всі. Але те, що гладко на папері, не завжди просто у житті. Якщо жінка-інвалід має одного сина, як підтвердити, що інших рідних нема? Довести факт можна, але як доводити відсутність факту? Навіть якщо буде довідка про склад сім'ї, хоча зараз такі вже не дають, то це буде свідченням лише про те, що люди проживають в одній квартирі.
У юридичній спільноті відповіді на запитання поки не знайшли. Нововведення тільки запрацювало, можливо, вихід підкаже практика.
За законом утримувати людей з інвалідністю зобов'язані чоловік (дружина), діти чи батьки, якщо вони працездатного віку. На братів, сестер, онуків такий обов'язок не поширюється. Якщо інваліди опиняються під опікою родичів другої лінії, необхідно оформляти опікунство.
Днями на Одещині прикордонники затримали 32-річного чоловіка, який збирався виїхати за кордон із дружиною-інвалідом. Жінка була старша за обранця на 24 роки, свідоцтво про шлюб було видано в день від'їзду. Молодий нібито сам зізнався, що заплатив за подружжя 8 тисяч гривень.
Це перша спроба боротися з таким видом ухилення від армії, як фіктивний шлюб. Мабуть, не остання. Проблема існує, у мережі створено цілі шлюбні агенції, які торгують нареченими з інвалідністю. Однак у цьому випадку, кажуть юристи, прикордонники перевищили свої повноваження. Будь-який мезальянс вважається законним, доки своє слово не скаже Феміда.
– Покарання за фіктивні шлюби не існує. Визнати шлюб фіктивним та примусово розірвати його може лише суд. Військкомати мають право подавати позови, якщо бачать ознаки ухилення, але зараз суди настільки завантажені справами і цивільні процеси так розтягуються, що на момент винесення рішення вже може закінчитися війна, - констатує Вадим Володарський.
На думку юриста, частково вирішити проблему допоможе вищеописаний закон про інвалідність. Якщо у нареченої виявляться працездатні родичі першої лінії, наречений не уникне мобілізації.