Якби Україну прийняли в НАТО зараз...
Зараз Україна очікує від НАТО чіткої відповіді щодо своїх перспектив вступу до Альянсу. На літньому саміті Блоку у Вільнюсі навряд чи Київ отримає таке запрошення. Але якби це сталося, то що це означало б і як би НАТО почало діяти щодо війни в нашій країні.
Стаття 5 про колективну самооборону: допомагати мають усі, але на свій вибір
Так званий принцип "колективної оборони" є основою існування НАТО як такого. Передбачається, що учасник Альянсу, який зазнав збройного нападу, може розраховувати на допомогу від інших членів. Ця допомога може мати будь-який характер, необов'язково військовий. Кожен член НАТО самостійно вирішує, яку саме допомогу надати своєму союзнику.
Вперше НАТО активувало статтю 5 після терористичних актів США 11 вересня 2001 року. Вжиті заходи включали активніший обмін розвідувальними даними, допомогу США у патрулюванні їхнього повітряного простору тощо. НАТО також зміцнило свою колективну оборону після першої хвилі російської агресії проти України у 2014 році та після масштабного вторгнення у лютому цього року. Зокрема, йшлося про збільшення чисельності Сил реагування НАТО.
За запитом Туреччини, НАТО тричі вживало заходів колективної оборони: розгортання ЗРК «Патріот» під час війни у Перській затоці 1991 року; досягнення угоди про комплекс оборонних заходів та проведення операції «Дисплей детеренс» під час кризи в Іраку 2003 року; розгортання ЗРК «Патріот» у відповідь на ситуацію в Сирії у 2012 році.
У разі введення в дію статті 5 держави-члени можуть надавати будь-яку допомогу, яку вважають за доцільну відповідно до обставин. Це обов'язок кожної окремої країни, і кожна країна вирішуватиме, яку саме допомогу вона вважає за доцільне надати у кожному конкретному випадку. Допомога надаватиметься в координації з іншими членами НАТО, причому не завжди йдеться про виключно військову допомогу. Характер допомоги залежатиме від матеріальних ресурсів кожної з держав-учасниць. Тобто кожна окрема країна сама вирішуватиме, яким буде її внесок.
До початку повномасштабної війни стратегія НАТО передбачала, що в разі нападу на країну-члена НАТО Альянс має 90 днів на консультації для вироблення реакції. Передбачалося, що у початковому етапі агресії країна може бути частково чи повністю окупована. Союзні сили накопичать кошти на відплату, щоб деокупувати або відкинути ворога з територій. Альянс також передасть більше військ під безпосередній контроль вищого військового керівництва НАТО в Європі. З 2014 року загальні витрати на оборону в НАТО збільшились на 350 млрд доларів.
Нова військова доктрина НАТО передбачає:
- більша кількість військ базуватиметься в союзних країнах уздовж російських кордонів;
- велика інтеграція зі США;
- більше грошей на оборону;
- більш докладні вимоги для союзників, щоб країни мали сили та техніку для ведення боїв.
Єдиної схеми включення НАТО у війну не існує
А от ввело б НАТО свої війська до України чи ні, на ці запитання KP.UA попросило відповісти військового експерта Сергія Грабського.
- Як би діяло НАТО, якби Україна вступила до Блоку, дуже складно відповісти. Тому що це зараз просто неможливо. Під час війни, а особливо її гострої фази, жодну країну не беруть до Альянсу. Головна вимога – війна має завершитись. Тому зараз участь НАТО у війні в Україні навіть не розглядається від слова «зовсім».
- А як теоретично НАТО має реагувати на агресію щодо своїх членів?
- Це прописано у 5-му пункті Хартії НАТО. Агресія проти одного члена є агресією проти всього Блоку. З усіма наслідками.
– А механізм реакції відомий?
Сергій Грабський. Фото: utro02.tv
- Так, як це було під час атаки на вежі-близнюки в Нью-Йорку 2001 року. Це був єдиний випадок, коли весь Альянс вступив у боротьбу з талібами, та розпочалася операція в Афганістані. Цей механізм передбачає розгортання частин НАТО в країні, яка загрожує країнам НАТО.
- Тобто класичної схеми участі НАТО у війні не існує?
- Ні, тому що, за винятком Афганістану, НАТО колективно ніде не воювало. Тому механізм включення НАТО в конфлікт заздалегідь прописати не можна. Тому що немає двох схожих військових конфліктів. Кожен із них чимось відрізняється. У кожному конкретному випадку має бути індивідуальний підхід відповідно до ситуації.
Є певні процедури, протоколи, але їх ніхто не тестував. Для початку буде проведено оцінку ситуації, потім відбудеться нарада військових членів НАТО. Не слід забувати, що у Блоці всі рішення ухвалюються одноголосно.
