Експерт пояснив на прикладі справи Шаповалова, чому не варто купуватись на заголовки про «корупціонерів»
Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній звернув увагу на те, як громадська свідомість купується на заголовки про «корупціонерів», не вникаючи у деталі конкретних справ проти конкретних посадовців. Про це він написав у своєму блозі, коментуючи підозру, яку ДБР вручило колишньому заступнику міністра оборони Вячеславу Шаповалову, пишуть «Факти».
Загородній запропонував читачам свого блогу взяти участь у короткому соцдослідженні: «Коли читаєте в заголовках про топ-чиновника, якому шиють корупцію, чи слідкуєте далі за його справою? Так/ні? У більшості випадків громадська свідомість зафіксує у прізвища тієї посадової особи знак «корупціонер». А вникати у подробиці, стежити за процесом часу немає, і вже нецікаво».
Як відомо, Шаповалов відповідав за тилове забезпечення Збройних Сил. Однак після так званого «яєчного скандалу» за власним рішенням подав міністру оборони Олексію Резнікову рапорт про звільнення, щоб не кидати тінь на міністерство та Збройні сили України. Після його звільнення ДБР вручило Шаповалову підозру за статтею 114−1 КК про перешкоджанні законній діяльності ЗСУ.
Юрист Андрій Вігірінський, якого також цитують «Факти», наголосив: в ухвалі суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взагалі немає жодного слова про корупційний склад злочину, як немає й натяку на присвоєння Шаповаловим будь-яких фінансових ресурсів.
З ним згоден і кандидат юридичних наук Геннадій Дубов: «Коли юристи дивляться на документи, вони бачать, що у справі Шаповалова йдеться не про корупцію, не завищення цін і взагалі не про продукти харчування».
В інтерв'ю для Telegraf Шаповалов пояснив, що звинувачення проти нього базуються, зокрема, на тому, що за його вказівкою Департамент держзакупівель МО підписав контракти на постачання амуніції без пунктів контролю якості та за умови 100-відсоткової оплати. Незважаючи на те, що якість все ж таки перевірялася, слідство зазначило, що в ході цих перевірок було виявлено продукцію неналежної якості на суму близько 1 млрд грн, тоді як сума всіх цих контрактів становила близько 5 мільярдів.
Крім того, слідство стверджує, що Шаповалов мав корисний умисел, хоча доказів цьому не надало, а суд не поцікавився, на підставі чого його підозрюють у корисливих мотивах.
«Так який же у мене міг бути намір перешкоджати ЗСУ, якщо виявилося, що вони були забезпечені необхідним? Невже ви вважаєте, що я планував нашкодити ЗСУ на 20%? А чому не на 30 чи 40? І чому не на всі сто? Ось що цікаво», – заявив в інтерв'ю Шаповалов.
Він також вважає, що справа проти нього є нікчемною, а всі договори – це суто господарчі відносини між сторонами.
