Зеленський їде до Польщі: великі сподівання та несподівані заяви
Ще не встигли зникнути фінальні титри польської версії українського серіалу «Слуга народу», як до Польщі приїде прототип кіноперсонажу – президент України Володимир Зеленський. Звісно, не з акторською репризою, а в офіційному статусі глави держави разом із першою леді Оленою Зеленською. Польща трохи хвилюється та готується до зустрічі.
Президент поговорить із народом
За словами глави Управління президента з міжнародної політики Марцина Пшидача, це перший офіційний візит президента України до Польщі від початку масштабної агресії Росії.
– Раніше він бував у Польщі лише з таємними робочими візитами, по дорозі до інших столиць, – зазначив Пшидач.
Відомо, що запланована зустріч Зеленського не лише з поляками, а й з українцями, які мешкають у країні. Це додасть головного болю не лише службі протоколу, а й силовикам усіх відомств України та Польщі – як забезпечити охорону президента країни, що воює, який бажає спілкуватися з народом. І не із зібраним для цього хороводом із співробітників «федеральної служби охорони», який їздить за одним російським президентом, а зі справжнім.
- Звичайно, політичні міркування та міркування безпеки треба враховувати, і ми намагаємося, щоб цей візит був проведено якнайкраще, - постарався підбадьорити громадськість Пшидач.
У канцелярії президента Польщі вже оголосили порядок денний перебування Володимира Зеленського у Польщі: все розпочнеться з церемонії вітання у внутрішньому дворику президентського палацу, потім закриті переговори глав України та Польщі, потім зустріч із людьми у Королівському замку у Варшаві.
- Зустріч запланована на Замковій площі та у верхній частині Королівського замку. Усі охочі зможуть побачити президентів на великому екрані, а можливо, й ближче, - додав Марцін Пшидач.
Глава канцелярії президента Польщі Гражина Ігначак-Бандих також обіцяє, що «всі служби працюють на найвищому рівні відповідальності». На запитання Radio ZET, чи буде введено перепустки для всіх бажаючих зустрітися з президентом у Королівському замку, заступник міністра закордонних справ Польщі Блажій Побожі зазначив:
- Звичайно, вхід має якось контролюватись, але через стислі терміни підготовки не думаю, що є сенс роздавати спеціальні перепустки. Швидше, буде вжито традиційних заходів безпеки для масових заходів.
Поки що відомо, що весь комплекс Королівського замку разом із садами буде закрито для відвідувачів 5 квітня.
Королівський замок та Замкова площа у Варшаві. Фото: ru.wikipedia.org/wiki/
А може, додому?
Влада Польщі, яка готує візит, в один голос стверджує, що президент Зеленський дуже зацікавлений у зустрічі з поляками та українцями, які проживають у Польщі.
– Він хоче сказати кілька слів полякам у контексті всього, що сталося за останній рік: як поляки допомагають Україні, біженцям, – додав Марцин Пжидач.
За рік повномасштабної війни до Польщі (і через Польщу далі до Європи) виїхало близько 9 млн громадян України. Багато хто з них уже повернувся додому. За даними міграційної платформи EWL, приблизно 1,5 млн осіб набули статусу тимчасового захисту, що робить перебування в країні законним і дозволяє працевлаштування біженця в країні перебування. І 900 тисяч українців скористалися такою нагодою. Щоправда, далеко не всі знайшли роботу, що відповідає їхній освіті, але принаймні заробити на їжу та оплату проживання можуть усі.
За словами організаторів візиту, промова українського президента перед жителями Польщі та українцями, які тут знаходяться, буде присвячена подяці полякам за те, що вони зробили для українців, які рятувалися від війни. Можна й припустити, що президент обережно торкнеться теми повернення українців на батьківщину.
Біженці, з якими вдалося поспілкуватися KP.UA, розповіли, що не знали про візит президента до вчорашнього дня.
- Прочитали у новинах. Сусідка по блоку посміхнулася й сказала, що тепер російські ЗМІ мають заціпити рота, адже вони постійно кажуть, що президент України сидить у бункері і виступає на тлі хромакею. Приїде і молодець. Ні, на зустріч із ним я не піду, бо в мене робочий день, - розповіла харків'янка, яка мешкає у Варшаві, Ольга Кругленко (ім'я змінено на її прохання). – Я не знаю того, хто збирається йти, але в будь-якому разі добре, що він приїде. Що поганого?
Такої ж думки дотримується її сусідка – киянка Любов.
– Чесно кажучи, ми не дуже стежимо за політикою, більше за соціальними темами. Якби сказали раніше, я б змогла взяти вихідний, щоб піти подивитися на президента наживо, а не по телевізору. А так - не виходить, але я потім в інтернеті прочитаю, що він розповів. Якщо він дякуватиме полякам, то це добра справа – нам тут допомагали з першого дня, і жодного поганого слова ми не чули, - розповіла Любов. – Звичайно, є якісь проблеми, – я б, наприклад, попросила президентів зробити більше дитсадків для українських дітей, але це, напевно, не президентська справа…
"Зерно спотикання"
Щодо ділової частини поїздки президента Зеленського, то зі своїм польським колегою та прем'єр-міністром він говоритиме на різні теми – від історії та економіки до політики та безпеки.
Особливим пунктом переговорів стане перевезення українського зерна сухопутним шляхом через Польщу. Країна зіткнулася з величезною проблемою, і обидві сторони не хочуть, щоби в їхніх стосунках з'явилося «зерно спотикання».
У чому суть проблеми: з минулого року Польща взяла на себе зобов'язання зберігати у себе українське зерно та експортувати його далі – до Північної Африки чи Близького Сходу. Як би не поспішала польська влада продати нашу пшеницю, частина зерна залишається в Польщі, займаючи елеватори та склади та входячи до польського товарообігу.
Через це місцеві аграрії потрапили до неприємної ситуації: вони не можуть продати своє зерно, незважаючи на державне субсидування цієї галузі. Українського зерна банально більше (польське фермерське господарство не працює в таких промислових масштабах, як українське), воно якісніше (завдяки нашій родючій землі) та дешевше (а це «завдяки» низькій вартості робочої сили в Україні).
Поляки не змогли продати своє зерно на піку ціни, оскільки міністр сільського господарства Польщі стверджував, що ціна на зерно не падатиме. Але вона впала... І фермерам не вдалося виручити гроші за свою продукцію, їм нема з чим починати новий сезон.
До акцій протесту справа ще не дійшла, хоча бажання польських фермерів побунтувати зростає з кожним днем, і влада справедливо побоюється, що вони можуть влаштувати протестний захід просто в день візиту Зеленського. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вже звернувся до Єврокомісії за допомогою у вирішенні цієї проблеми. Сама влада розробляє правила, що обмежують доставку українського зерна до Польщі. І про це із президентом України також буде розмова.
А взагалі - навіщо?
- Це буде символічний візит, який показуватиме наше місце серед союзників України. Йдеться також про подяку за підтримку польського суспільства, - заявив Лукаш Ясіна, речник Міністерства закордонних справ.
Також, швидше за все, йтиметься про зміцнення стратегічного партнерства України та Польщі, про підтримку в процесі вступу України до ЄС та НАТО, співробітництво в оборонній промисловості, де Польща може стати взірцем для дії інших держав, які допомагають нашій країні у висвітленні російської агресії. До речі, польські аналітики не знаходять однозначної відповіді, чому візит українського президента до Польщі зі словами подяки та зерновим питанням було призначено у дні, на які анонсувався контрнаступ ЗСУ.
– Я здивований, якщо чесно. Ситуація складна, українці готуються до воєнного наступу. Можливо, йдеться про обговорення деталей озброєння та підготовки до цього наступу, про допомогу західних країн, – припустив Томаш Плудовскі, доктор Університету Кардинала Стефана Вишинського, в ефірі Polsat News.
Колишній посол Польщі в Україні Ян Пекло також вважає, що візит Зеленського може збігтися з початком контрнаступу.
- Сьогодні є ключовим моментом в історії України, і на цей візит покладаються великі надії. Можливо, ми почуємо слова, які можуть стати для деяких несподіванкою, – заявив Ян Пекло в інтерв'ю польському інформагентству РАР. – Я також чекаю публічних заяв про сюрпризи політичного характеру, які можуть стосуватися питання спільних економічних підприємств, зокрема військового характеру.
