22 грудня
Завантажити ще

З'їзд суддів розблокував роботу Ради правосуддя, обравши 8 членів за своєю квотою

З'їзд суддів розблокував роботу Ради правосуддя, обравши 8 членів за своєю квотою
Фото: facebook.com/judiciarypressoffice

З'їзд суддів України обрав усіх 8 членів Вищої ради правосуддя (ВРП) за своєю квотою. Про це повідомила пресслужба Ради суддів України. 12 січня на з'їзді суддів обрали трьох членів ВРП, а у перший день - п’ятьох. Це дозволить відновити роботу органу.

- ХІХ позачерговий з'їзд суддів України обрав усіх 8 членів Вищої ради правосуддя, що дозволить відновити роботу органу суддівського самоврядування, розблокувати цілий ряд процесів у судовій владі, що пов'язані з роботою судів та кадровими питаннями, а також продовжити реалізацію завдань, що пов'язані з судовою реформою, - йдеться у повідомленні.

З новообраними членами кількісний склад ВРП становитиме 15 осіб, а це необхідний кворум для роботи колективного органу. Делегати голосували таємно за допомогою бюлетенів. Новообрані члени ВРП склали присягу. Вони будуть працювати в органі суддівського врядування найближчі чотири роки.

Членами ВРП за суддівською квотою стали:

Бокова Юлія - суддя Господарського суду Донецької області (220 голосів);

Бондаренко Тетяна – суддя Миколаївського апеляційного суду (186 голосів);

Бурлаков Сергій – суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС (179 голосів).

Ковбій Олена – суддя Херсонського окружного адміністративного суду (164 голоси);

Котелевець Алла - суддя Харківського апеляційного суду (214 голосів);

Попікова  Ольга - суддя Північного апеляційного господарського суду (221 голос);

Сасевич Олександр - суддя Львівського окружного адміністративного суду (230 голосів);

Усик  Григорій - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (243 голоси).

Громадська організація “Центр протидії корупції” заявила про те, що з-поміж восьми обраних членів ВРП до семи “є чимало серйозних питань”. В організації зазначили, що ВРП - ключовий судовий орган країни, який “призначає/карає/звільняє суддів”. Судова реформа, зокрема якісне оновлення Вищої ради правосуддя, є умовою збереження статусу кандидата в ЄС. 

Із заяви “Центру протидії корупції”:

Як ви гадаєте, чи каратимуть Бурлаков та Бокова суддів, які відвідували Росію або окупований Крим? Якщо самі це робили і не бачили в цьому нічого поганого.

Чи каратиме суддів за ухвалення рішень не на робочому місці або приховування фактів порушення ПДР пані Бондаренко, якщо сама так вчиняла?

Чи каратиме суддів пані Котелевець, яку ще у 2012 році мали звільнити за те, що при розгляді справи про ДТП не врахувала результати судекспертизи, а потім зменшила компенсації потерпілому?

Чи каратиме суддів за брехню в деклараціях пані Попікова, яка сама впродовж кількох років не вказувала жодної нерухомості?

Чи матиме питання до майнових муток суддів пан Сасевич, який розповідав, що дружина придбала "Пассат" за $35 тисяч, перед тим отримавши подарунок/виграш на приблизно таку ж суму?

Чи пан Усик, який приватизував службову квартиру в Києві площею 89 квадратів (перед тим задля створення видимості потреби в такому житлі переписав на своїх синів власні дві квартири), звертатиме на схожі дії інших суддів?

Довідка

Вища рада правосуддя складається з 21 члена: 10 - призначає з’їзд суддів з-поміж суддів та суддів у відставці, по 2 - президент, парламент, з’їзд науковців, з’їзд адвокатів, конференція прокурорів. Голова Верховного суду входить туди за посадою.

Для очищення ВРП було створено Етичну раду, яка наполовину складається  з міжнародних експертів. За результатами очищення попереднього складу ВРП на посаді лишилось четверо членів з 21: Віталій Саліхов та Інна Плахтій від з’їзду суддів, Оксана Блажівська за квотою президента та Всеволод Князєв за посадою голови ВС. 

Новини по темі: суддя судова реформа