Котрий день вирують пристрасті навколо призначення Олесі Ілащук послом України у Болгарії. Болгарські ЗМІ називають її не інакше як «красивата дипломатка», українські напирають на «сексолога» та «гештальт-терапевта», як називає себе Олеся у вже закритому обліковому записі у фейсбуці. І над усім цим в'ється "діамантовий дим".
Україна не вперше виводить на високі дипломатичні посади людей без відповідної освіти. Але чому саме це призначення викликало такий гучний скандал?
Усі колишні посли, яким можна було закинути відсутність диплома Київського інституту міжнародних відносин або інших профільних вишів, мали як мінімум управлінський, політичний чи суспільно-політичний досвід. Наприклад, ровесниця Ілащук Оксана Маркарова до призначення послом у США очолювала Міністерство фінансів. Посол України у Франції Вадим Омельченко керував групою радників прем'єр-міністра, читав лекції у Дипломатичній академії, започаткував відомий Інститут Горшеніна.
Життєвий шлях Олесі Ілащук до 23 грудня цього року був відомий досить вузькому колу осіб та викликав інтерес лише після підписання указу президента про її призначення послом. Так були витягнуті на світ відеоролики, де Олеся розповідає про інтимну психологію, коштовності та грошовий магнетизм. А « Європейська правда » з'ясувала, що диплом Чернівецького університету за спеціальністю «Країнознавство», на який посилається МЗС, було отримано новоспеченим послом на заочному відділенні. kр.ua також звернулася до університету, але відповіді ми поки що не отримали.
Натомість нам відповіли у Бізнес-школі МІМ (Міжнародний інститут менеджменту), яку нібито закінчила пані посол:
– Олеся Ілащук була зарахована на програму МВА у 2009 році, але не навчалася. Вона була відрахована та диплом не отримала. Таким чином, вона не вважається ні слухачем, ні випускницею Бізнес-школи МІМ.
Ми знайшли потенційну однокурсницю Олесі. Жінка вважає, що на той час вона вже мала управлінський досвід.
– Вона керувала компанією, яка вела великий бізнес у сфері ювелірних виробів. Здається, це були діаманти, - сказала Олесі.
Очевидно, йдеться про ювелірну компанію «ДЖЕММА», яка славилася найдешевшими в Україні діамантами та проходила у кримінальній справі проти колишнього директора Калинівського ринку у Чернівцях. Кримінальний скандал закінчився виправданням, Ілащук у справі нібито не фігурувала. За даними сайту аналітичної системи Youcontrol, вона керувала «ДЖЕММОЮ» з 2010-го по 2015 рік.
На той час гештальт-терапевт мала спеціальність експерта-гемолога. Розбиратися в дорогоцінному камінні її навчили в HRD - Вищій алмазній раді Антверпена (Бельгія).
- Антверпен – світова столиця діамантів. Туди звозять алмази з усіх країн-добувачів. Там же є біржі. HRD має свою лабораторію з експертизи діамантів, при якій діють курси з різних напрямків, - розповіла нам одна з учениць HRD.
2007 року наша співрозмовниця заплатила за 8 тижнів навчання в діамантовій лабораторії 3 тисячі євро. Скільки могла заплатити Ілащук, їй важко сказати, бо Олеся навчалася на гемолога, а це трохи інша спеціалізація – рубіни, сапфіри, смарагди.
Співвласником компанії «ДЖЕММА» Олеся залишалася до 2021 року.
Втім, у бочці дьогтю, яку зараз посилено розмішують, є і мед. На сторінці в українській Вікіпедії, присвяченій Олесі Ілащук, пишеться, що вона вільно володіє англійською мовою, що вже важливо для дипломата.
Директор міжнародного центру Біосуггестивної терапії, психолог та письменник Олександр Стражний стверджує, що Ілащук є досвідченим психологом.
- Ми знайомі поверхово, але я можу охарактеризувати Олесю як яскраву, креативну, впевнену в собі вольову особистість, яка вміє працювати з людьми. Щодо її призначення послом до Болгарії, то тут я дотримуюсь нейтральної позиції. Напевно, є свої «плюси» і «мінуси». Думаю, що влада розуміє: якщо нова посол наробить помилок, то звинувачення посипляться не на неї, а на тих, хто її представляв. А гостру реакцію українського суспільства можу пояснити лише тим, як подали новину ЗМІ. Можливо, в обивательському розумінні «сексолог» асоціюється з «легкою поведінкою». До речі, у моїх файлах її професійної діяльності про сексологію немає жодних згадок.
Нам удалося дізнатися, що Олеся сама виховує сина. У вересні 2011 року в соцмережах вона написала майже пророче:
- Ну от, запропонували йти у політику. Мати-одиначка, агностик, політик. Ну ось тепер повний перелік пороків.
В Олесі є старша сестра Юлія Ілащук. Вона також закінчила Чернівецький національний університет за спеціальністю «Країнознавство», а студентську практику проходила у Києві – у Міністерстві закордонних справ. Тобто до дипломатії сім'я таки має якесь відношення.
Зараз Юлія із чоловіком живуть у Канаді. Усі пости на її сторінці у фейсбуці присвячені подіям в Україні.
Є кілька версій, хто і чому протежував Олесю Ілащук на таку незвичайну для психолога посаду та ще й у такий час. Підтвердити жодну не вдається, але всі впевнені, що це рішення виходить із Банкової.
– Процедура призначення послів не прозора, вона не передбачає відкритих конкурсів та громадських обговорень, – розповів нам на правах анонімності один із співробітників МЗС. – Все вирішується в Офісі президента, після чого міністр закордонних справ формально подає, а президент підписує указ.
За словами нашого співрозмовника, обрана кандидатура проходитиме перевірку щодо лояльності, законослухняного минулого, а з 2014 року – і на відсутність зв'язків з Росією.
- Попереднє обговорення йде і з приймаючої сторони, бо посол має отримати агреман – згоду на кандидатуру, - каже наш консультант. – Отримання агреману може бути досить затяжною процедурою, у цьому випадку все пройшло швидко. Моя особиста думка, а я можу помилятися, що між вибором кандидатури та призначенням Ілащук пройшов короткий проміжок часу. Інакше б ця тема набула розголосу до підписання указу. В Україні достатньо дипломатів, які можуть ефективно проявити себе на посаді посла, і вони болісно сприйняли рішення Банкової.
Співробітник МЗС наголошує, що посол у приймаючій країні – це не номінальна постать.
- Посол працює з президентом, і від того, як буде побудовано це спілкування, залежить дуже багато. Ми знаємо, що Віталій Москаленко, чиї повноваження закінчилися, доклав величезних зусиль, щоб залучити Болгарію до військової допомоги Україні. – На мій погляд, дипломатичний або як мінімум політичний досвід для такої роботи необхідний. У даному ж випадку успіх або неуспіх Ілащук, як мінімум спочатку, залежатиме від компетентності її радників та аташе.
В українських ЗМІ вже висловлюються побоювання, що «красивата дипломатка» не зуміє втримати лінію, яку побудував Віталій Москаленко.
- Я не думаю, що щось зламається чи впаде. Ніщо не може залежати від однієї людини, Болгарія – країна НАТО, і вона підтримує політику Альянсу, – вважає експерт-міжнародник Інституту майбутнього Ілля Куса.
Нам вдалося додзвонитися до Посольства України у Болгарії. Там сказали, що новий посол ще не прибув до країни, відрядження не розпочалося.
- У тому, як різко відреагувало суспільство на призначення Олесі Ілашук, є місце заздрості, ревнощів та почуття справедливості. Коли на відповідальну посаду призначають людину з профільною освітою, знаннями та досвідом, дивуватися нічому, більшість не має такого багажу. Але якщо вибір падає, скажімо, на вашого сусіда, який нічим не відзначився, подив зрозумілий: чому він, а не я? Люди міркують так: зараз ця «дівчинка із фейсбука» поїде в сонячну Болгарію, до моря, у безпеку, отримуватиме гідний оклад, а мільйони таких, як вона, залишаться під бомбардуванням, без роботи і в темряві. За якісь заслуги?
Політолог зазначає, що у європейській моделі превалює кар'єрна дипломатія, тобто призначення за чином. Там послів не беруть невідомо звідки, дипломат має здолати службові сходи, перш ніж йому довірять представляти інтереси країни.
- Політичні, тобто не кар'єрні, призначення практикують в Америці. Там посади дають спонсорам виборчих кампаній чи впливовим лобістам, які можуть змінити співвідношення сил у політиці чи економіці на користь своєї держави. Але навіть якщо ми взяли американську модель, залишається питання: чому? Можливо, Олеся Ілащук - геніальна, можливо, її яскрава зовнішність – це наша таємна політична зброя. Але не ми маємо шукати відповіді, їх має надати влада.
Формально МЗС має рацію, каже політолог, із законів нічого не порушено.
- А насправді порушено. Порушено суспільний договір. Ми в стані війни, ми йдемо на жертви, ми терпимо поневіряння і чекаємо на перемогу. У відповідь влада має бути прозорою і пояснювати свої нестандартні рішення. А чим більше буде умовчань, тим більше підозр та обурень. Такого не можна допускати не тільки у стані війни, а й у мирний час.
- Я думаю, що для такого бурхливого невдоволення є кілька причин. По-перше, проявилися сексистські настрої, які є в нашому суспільстві, і це не є секретом. Коли на високі посади призначають чоловіків з різним бекграундом, це значно обговорюється і виноситься на громадський суд. Ризикну припустити, що якби Олеся Ілащук мала пересічну зовнішність, до неї б поставилися більш терпимо. А так: ага, всім зрозуміло!
По-друге, вважає експерт, ця ситуація послабила затиснуту психологічну пружину, і люди дали волю емоціям.
- Через війну в суспільстві мінімальна критика влади. А тут влада дала привід висловити приховане невдоволення, не торкаючись заборонених тем. Насправді ми не можемо судити, чи буде Олеся Ілащук професіоналом у своїй справі чи ні. Але ми можемо показати владі, що не у всьому готові з нею погоджуватися.
Сама Олеся Ілащук вирішила відповісти хейтерам у своєму телеграм-каналі. Втім, цим вона викликала ще більше обурень, як людина, яка нібито не вміє комунікувати.