6 лютого
Завантажити ще

Визнання Голодомору геноцидом – це удар по Путіну

Визнання Голодомору геноцидом – це удар по Путіну
Фото: President.gov.ua

30 листопада німецький Бундестаг проголосував за резолюцію, яка визнає Голодомор 1932-1933-х років в Україні геноцидом українського народу.

Голодомор прирівняли до Голокосту

Позапартійна резолюція, у якій висловлюються за визнання Голодомору геноцидом українського народу, підготували депутати від Соціал-демократичної партії, "Зелених", Вільної демократичної партії, а також опозиційного Християнсько-демократичного союзу.

- Від голоду та репресій постраждала вся Україна, а не лише її зерновиробничі регіони. З сьогоднішнього погляду історико-політична класифікація як геноцид очевидна. Німецький Бундестаг поділяє таку класифікацію, - йдеться у резолюції.

У ній наголошується, що примусовий голод також був спрямований на "політичне придушення української національної свідомості". Відповідальність за масові смерті з голоду несе політичне керівництво Радянського Союзу на чолі з Йосипом Сталіним.

– Таким чином, Голодомор є злочином проти людства, – зазначають німецькі парламентарі.

- Голодомор припав на час наймасовіших злочинів проти людства на європейському континенті, жорстокість яких була немислима на той час. До них відносяться Голокост європейських євреїв у його історичній унікальності, воєнні злочини Вермахту та сплановане вбивство мільйонів невинних цивільних осіб у рамках расистської німецької війни на Сході, за яке Німеччина несе історичну відповідальність, – зазначено у документі.

Депутати Бундестагу закликають федеральний уряд пам'ятати про жертви Голодомору та сприяти його міжнародному розголосу. Уряд також має протидіяти "будь-яким спробам запуску односторонніх російських історичних наративів".

Політичне визнання Голодомору як геноциду в німецькому Бундестазі насамперед відкриває нові можливості для політичної та історичної обізнаності у Німеччині. Більшість німців, мабуть, ніколи не чули про Голодомор, і це історична несправедливість. Німці, зокрема, зобов'язані знати про цей злочин.

Голодомор визнали геноцидом вже 19 країн

Рішення німецького парламенту – це лише частина процесу про визнання Голодомору геноцидом, який наразі активізувався у світі. Нещодавно парламент Ірландії визнав Голодомор 1932-1933-х років геноцидом українського народу. Також парламент Молдови ухвалив декларацію про засудження Голодомору.

2006 року Верховна Рада України оголосила Голодомор актом геноциду українського народу. За різними оцінками, жертвами Голодомору стали від 2,5 до 7 мільйонів осіб, тобто чверть населення республіки.

Загалом Голодомор визнали вже 19 країн. Це США, Канада, Австралія, Мексика, Колумбія, Еквадор, Перу, Парагвай, Португалія, Польща, Естонія, Литва, Латвія, Угорщина, Грузія, Ватикан, а тепер ще й Німеччина, Ірландія та Молдова. В Ізраїлі на розгляд Кнесета також внесено законопроєкт про визнання Голодомору геноцидом. У пояснювальній записці до закону стверджується, що Голодомор був спланований "радянською владою, щоб завдати удару по українській нації та українській національній ідентичності".

Андорра, Аргентина, Бразилія, Іспанія, Італія, Словаччина, Чехія та Чилі на державному рівні засудили злочин комуністичного тоталітарного режиму як Голодомор 1932-1933-х років, але визнали його не геноцидом, а "актом знищення людства".

На міждержавному рівні пам'ять жертв Голодомору без вживання терміну «геноцид» вшанували ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, ПА ОБСЄ, Європарламент, ПАРЄ.

Що дає визнання Голодомору геноцидом українського народу

Крім того, що цей факт дозволяє відновити історичну справедливість та вшанувати пам'ять мільйонів жертв Голодомору, він наразі прямо б'є і по режиму Путіна в Росії. Адже нинішня російська влада вважає себе правонаступницею СРСР, зокрема злочинів, скоєних комуністичним режимом. А це означає, що вона поділяє відповідальність за те, що відбувалося за часів Союзу. Тим більше що нині Росія застосовує в Україні ті ж самі методи, знищуючи українців.

Тому сьогодні акт визнання стає важливим політичним сигналом для Москви. Країни, які визнали Голодомор геноцидом, тепер протидіятимуть брехливим російським історичним наративам, а також продовжать підтримку України в обороні проти російської агресії.

- Нагадування про злочин 90-річної давнини - це й нагадування, що зі Сталіним у Путіна є одна головна спільна риса: для нього не має жодної цінності людське життя. Визнаючи нелюдяність злочину Сталіна та його спільників проти українського народу, німецькі політики насамперед відмежовуються від варварства, властивого і нинішній російській владі, - вважає Deutsche Welle.

А поширення правди про Голодомор – це правильна відповідь тим, хто на тлі інфляції та дорожнечі газу через війну хоче, щоб Київ скоріше домовився з Москвою про мир.

Думка експерта

Роман Безметрний. Фото: facebook.com/bezsmertnyi

Роман Безметрний. Фото: facebook.com/bezsmertnyi

Роман Безсмертний, дипломат:

– Україна визнала Голодомор геноцидом у 2006 році. З тих часів і донині це рішення підтримали багато інших держав. Але Німеччина не поспішала з цим визнанням через особливі відносини з Росією. Дешевий російський газ для неї довгий час був дорожчим за історичну справедливість і підтримку українців. Сьогодні багато країн прагнуть хоч чимось підтримати нас, у тому числі й такою моральною підтримкою, як визнання Голодомору геноцидом. А це і удар по Путіну, тому що його режим повністю успадковує дії НКВС/КДБ і зараз щодо українців. А якщо винен Сталін, то, значить, і його ідейний спадкоємець Путін. Бо те, що наразі роблять російські війська в Україні, це той самий геноцид українців. А отже, так само до Путіна будуть ставитись і на Заході з усіма подальшими висновками.

У ТЕМУ

Відповідно до визначення Конвенції ООН про геноцид від 9 грудня 1948 року, геноцид - це цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення або цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисливими чи релігійними мотивами. Термін було запроваджено 1944 року. У ХХ столітті було кілька геноцидів. Одними із класичних прикладів геноциду є Голокост – знищення євреїв нацистським режимом під час Другої світової війни, геноцид вірмен у Туреччині (1915-1923), геноцид у Руанді (1994), геноцид у Сребрениці (1995).