Псевдовлада окупованих територій України, ОРДЛО та частини областей на півдні України оголосила про проведення з 23 по 27 вересня «референдумів» про приєднання до Росії. Незважаючи на комічність цих заяв, за дужками залишаються серйозні наслідки цього кроку. Зокрема, оголошення Росією цих регіонів своєю територією та перехід війни у нову, ще жорсткішу фазу плюс оголошення в РФ часткової мобілізації. «КП в Україні» запитала експертів, чи варто переживати ще більше?
- Після того, що трапилося 24 лютого 2022 року, причин для особливого занепокоєння вже немає. Це максимум, що вони (росіяни. – Ред.) можуть зробити зараз – провести масову мобілізацію (Путін наважився на часткову. – Авт.). Про неї говорили із квітня, але рішення не було. І тут після поразки Росії на півдні та півночі України блискавично ситуація змінилася. Хоча начебто почали мобілізувати зеків із в'язниць та інше, - розповів політолог Володимир Фесенко. – Але щось сталося після повернення Путіна із саміту в Самарканді. Він був дуже роздратований, і тому в рішеннях 20 вересня більше емоцій, ніж раціонального розрахунку.
На думку Фесенка, є три причини, чому мобілізація постійно відкладалася, та й зараз із нею виникнуть великі проблеми. Перша: населення Росії за всієї своєї лояльності до Путіна воювати не хоче. І навіть лояльні до Кремля експерти попереджають про зростання соціальної напруженості у разі мобілізації.
- Друга причина – банальний страх. Зброя потрапить до рук великої кількості людей, які можуть бути незадоволені існуючою ситуацією. Росія вже має досвід: революції 1905 і 1917 років відбувалися за участю великої кількості незадоволених військових. Страх перед зброєю у ненадійних руках – це важливий момент, – зазначає політолог. - Третя причина: російська військова система не готова до масової мобілізації. Радянська була готова, а російська – ні. Мобілізованих треба вчити воювати, але хто це робитиме? Усі більш-менш здібні люди зараз на війні.
Після військової реформи у Росії ставку зроблено не так на мобілізацію, як спецоперації з участю професійних військових і контрактників. Тож і з мобілізацією не поспішали – були банально не готові. Її бояться у Росії.
- Що ж до референдумів, то жодного значення ні в юридичному, ні в політичному сенсі вони не мають. Хто проводить референдуми за три дні? Половини населення немає. Немає контролю над більшою частиною Донецької області, на частині Луганської області тривають бої. На півдні немає більше половини населення. Війна, бойові дії – які референдуми? – запитує Володимир Фесенко. – Президент України Володимир Зеленський озвучив позицію нашої країни: «Проведення референдумів на окупованих територіях означатиме, що жодних переговорів із Росією не буде. Війна набуває безкомпромісного характеру». Отже, всі рішення Росії – це звичайна істерика.
Експерт пропонує поглянути на наступні кроки РФ, оскільки вже зрозуміло, що агресорові банально не вистачає людей для війни. Але кількість людей не має вирішального значення, згадати хоча б арабо-ізраїльський чи китайсько-в'єтнамський конфлікти.
- Воюють не люди, а зброя та ресурси, воля та характер, військове мистецтво! – каже політолог.
А розуміння того, що 1 жовтня в Росії починається осінній призив, дозволяє припустити паніку серед російських матерів, чиї сини-строковики вирушать прямо на фронт. Причому взимку, без відповідного обмундирування та підготовки, без вирішення логістичних проблем.
Політолог, кандидат політичних наук Олексій Якубін каже, що ми бачимо реакцію Росії на успішний контрнаступ України у Харківській області.
– У РФ змінили стратегію, бо зрозуміли: їм не втримати захоплене. Досі всі розмови були про готовність провести референдуми, як тільки їхні війська вийдуть на адміністративні кордони Донбаського регіону. А зараз росіяни вже готові і без цього проводити свої «референдуми», щоб утримати те, що є, – вважає Якубін. - Вони хочуть анексувати територію і потім почати говорити, що бойові дії та наступ йдуть уже на території РФ. І загрожуватимуть застосуванням зброї масової поразки. У їхній військовій доктрині написано, що вони можуть використовувати її для захисту власних територій. Якими вони почнуть вважати анексовані частини України.
Швидше за все, вважає експерт, Росія лякає Захід, який з 1 жовтня по ленд-лізу має розпочати постачання озброєння в Україну.
– Путін лякає Захід застосуванням ядерної зброї, щоб вплинути на постачання озброєння, – припускає Олексій Якубін.
Що ж до мобілізації, то панікувати нема чого, каже експерт. Прихована мобілізація й так давно йде, російські резерви вже вичерпані. Часткова ж займе тижні, а то й місяці.
Оголосити частину України своєю територією, щоб поширити бойові дії на значну частину країни під приводом «захисту російської території та російських громадян», а потім спробувати «розпорошити» Україну на окремі землі – таким бачить завдання Путіна військовий експерт Георгій Салманішвілі.
- Не варто впадати ні в паніку, ні в ейфорію, але становище залишається серйозним. Усі учасники військових навчань «Схід-2022», які проводяться «десь далеко», можуть опинитися тут. Плюс якщо в Росії пройде мобілізація першої і другої черги резерву, то противник поповнить ряди десятками тисяч погано одягнених, погано мотивованих, але якихось солдатів, - розмірковує Салманішвілі. - Багато хто забув, але Росія ще має і танки Т-90МС, які випускалися як адекватна відповідь американським «Абрамсам» або ізраїльським «Меркавам». Є модифікації танка Т-80, які можуть перестрибнути через 30-метровий рів. Танк Т-82М3 розганяється на рівному місці до 160 км/год і веде вогонь у польоті. У траншеї від нього не сховаєшся – скидання тепла через жалюзі двигуна випалює все в радіусі 50 метрів. Крім цього, у війні може бути задіяна стратегічна авіація. Наприклад, модифікації Ту-95 нехай і не надзвукові, але з великим боєзапасом. Ці літаки ще називають "ведмедями". Є модифікації Ту-160, це стратегічні бомбардувальники, які заходять у зону стратосфери, і жодними ППО їх там не дістати.
Тому кооперація із Заходом та отримання не менш нового озброєння – тільки так можна протистояти озлобленому ворогові.
Щодо ядерної зброї, її навряд чи застосують.
- Донбас знаходиться в такій зоні, що ядерний вибух утворює хмару, яка може зайти у бік Росії. Навіть якщо люди й устигнуть втекти, залишиться заражена територія. Та й не дадуть Путіну пред'явити цей «останній» у всіх відношеннях доказ – жити хочуть усі, – упевнений експерт.