14 червня
Завантажити ще

Від набату до паровоза: як Центр боротьби з дезінформацією півкраїни новими сиренами переполошив

Від набату до паровоза: як Центр боротьби з дезінформацією півкраїни новими сиренами переполошив
Фото: Бен Френч/commons.wikimedia.org

Хімічна атака - церковний передзвін, радіаційна небезпека - удари набату, екстрена евакуація - гудок паровоза. Інформація Центру протидії дезінформації розлетілася стрічками новин як вогонь по тополиному пуху: в Україні оновили сигнали повітряної тривоги!

А як ця інформація переполошила читачів, до яких і звичайна сирена долітає не щоразу! Тому одразу поспішаємо заспокоїти: приводів для хвилювань немає, новація якщо й існує, то дуже локально і поки що теоретично. А ось привід поговорити про те, як подаються новини, є.

Джерело – куди серйозніше!

Центр протидії дезінформації діє при Раді національної безпеки та оборони. Куди вже серйозніше! Зараз замітка трохи підправлена, а у першому варіанті вона починалася зі слова «Увага!». Не звернути увагу люди на таке ніяк не могли. Тим більше що новину передрукували Патрульна поліція України та Верховна Рада.

Інформацію актуалізувало відсилання до загострення ядерного шантажу Росії, тому на те, що йдеться про «деякі територіальні громади», які заснували нові сигнали, не всі звернули увагу. До того ж ніхто не знав, про яку саме громаду йдеться – свою чи сусідню. Емоцій додало нагнітання тривоги перед Днем Незалежності.

- У нас біля будинку церква та залізниця. На який звук реагувати? - запитували одні користувачі соцмереж.

- А ви додайте ще звук сирени швидкої допомоги та сигнал пожежної машини, - нервували інші.

У новині не було жодного слова, що йдеться про рішення, яке ухвалили у Вінниці ще наприкінці березня. Фото: facebook.com/protydiyadezinformatsiyi.cpd

У новині не було жодного слова, що йдеться про рішення, яке ухвалили у Вінниці ще наприкінці березня. Фото: facebook.com/protydiyadezinformatsiyi.cpd

Війна закінчиться, асоціації залишаться

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій, куди «КП в Україні» зателефонувала насамперед, сказали, що жодних нових вказівок у них немає, оповіщенням населення займається місцева влада. Те саме відповіли і в Управлінні ДСНС у Києві.

- Не думаю, що сигнали потрібно змінювати, у людей може бути плутанина, - висловила на наше прохання свою думку речник служби Світлана Водолага. – Я сама родом із Миколаєва, знаю, що навіть у такому невеликому місті сирену чути не скрізь. А що казати про Київ. Необхідно налагодити нормальне сповіщення про можливі ракетні удари. І додаткове усне, якщо людям потрібно дати якісь докладні інструкції.

Інформація розійшлася офіційними сторінками. Скрін: ФБ Патрульна поліція України

Інформація розійшлася офіційними сторінками. Скрін: ФБ Патрульна поліція України

У Київській міськдержадміністрації заспокоїли, що сигнал у столиці один. Те саме сказали в області.

А тим часом розгорнулися дискусії щодо музичної теми сигналів. Якщо гудок паровоза, то як довго і скільки разів він має прозвучати, якщо оголошується евакуація? Чим відрізняється сполох від храмового дзвону? І чому передзвон церковних дзвонів, який веде думками до Бога, тепер має викликати почуття тривоги та страху перед хімічною атакою?

- Шановні обранці, які церковні дзвони? Деякі люди бояться грому, ви хочете, щоби ми під церквами в такому жаху весь час були? Війна рано чи пізно закінчиться, такі асоціації залишаться на все життя, – написала киянка Марія Зінченко.

- Це справді неприємно. Жодного асоціативного ряду між дзвоном і хімічною небезпекою немає. Я думаю, що на підприємствах, які працюють із хімікатами, є свої сигнали тривоги. Ось їх і можна було б використати, пояснивши людям, що це таке, – зазначає священик ПЦУ Георгій Коваленко.

У стилі «самі ви дурні»

Очевидно, питаннями – що, коли і де – потурбувалися не лише ми. Тому що через добу після своєї сенсаційної новини Центр протидії дезінформації спробував внести ясність. У стилі «самі ви дурні».

Співробітники, покликані боротися з ворожими фейками, почали шукати серед своїх. Перший – нібито хтось стверджував, що оригінальних сигналів не існує. А вони є, та затвердила їх… Вінницька міськрада.

Та хто ж сперечається, що інформація має правдиву основу? Тільки назвіть, у якій громаді це запровадили! І не приховуйте, що це було не зараз, а ще 31 березня. А потім 3 серпня інформація оновилася, коли Мінцифри випустило програму для смартфонів «Повітряна тривога». Там і дзвін, і сполох, і гудок, та інші сигнали. Скачай – і дослухайся. Але одна справа, коли звук виходить з твого мобільного за власним бажанням, і зовсім інша, коли люди вирішили, що це по всій країні почалося. І почнуть здригатися і прислухатися до всіх звуків, що долинають з вікна.

Центр відбився і від «фейку», ніби розрекламовані звуки незаконні. Згодні, органи місцевого самоврядування самі затверджують порядок оповіщення, а отже, можуть і вибирати сигнали. Так, по приколу можна жабою поквакати або слоном протрубити, тільки зовсім не смішно.

Але ж ніхто нікого не звинувачує у порушенні закону, дорогі дезінфор..., вибачте, борці з дезінформацією. Ви пояснили б, чому п'ятимісячної давності новину видали за свіжу і прив'язали до сьогоднішніх погроз. Коли всі нерви натягнуті та напружені.

Коментар експерта

Андрій Куликов, голова комісії з журналістської етики:

- Очевидно, що в Центрі недостатньо перевірили вихідні дані, очевидним є непрофесіоналізм у діях. Якщо є один факт, одне рішення територіальної громади, не можна писати, що їх кілька. І подавати як важливу у державному масштабі новину. В основі журналістської етики лежить правдива, прозора інформація та турбота про безпеку аудиторії. У цьому випадку даний принцип було порушено.