Хто постачає Росії зброю
ЗСУ, що називається, у промислових масштабах утилізує військову техніку росіян. Безповоротні втрати настільки великі, що «друга армія світу», яка має, якщо вірити Путіну та його пропагандистам, «суперсучасну надзвукову» зброю, пішла по світу із простягнутою рукою і тепер випрошує техніку в кого тільки можна. Щоправда, вибір у неї дуже обмежений. Тільки авторитарні та відверто диктаторські режими періодично дають щось Москві. Але їх вкрай мало. «КП в Україні» з'ясовувала, які країни та яку військову техніку можуть постачати Росії.
Іранські БПЛА – застарілі
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), Тегеран та Москва розширюють авіаційну співпрацю, щоб обійти міжнародні санкції та підтримати російську війну в Україні.
- Іран може отримати російські літаки Су-35 в обмін на безпілотники, що могло бути частиною угоди, підписаної Москвою та Тегераном, - повідомляють аналітики інституту. Державний департамент США попереджав Тегеран про те, що у разі передачі Росії безпілотників Вашингтон та інші країни запровадять санкції щодо Ірану.
Проте Росія вже отримала для своєї армії 46 іранських дронів, втім, не найпередовіших, які випускає Ісламська Республіка. Це безпілотники Shahed-191 та Shahed-129, які здатні переносити ракети. Експерти зазначають, що Іран відправив Росії не найкращі БПЛА, але вони зможуть виконувати низку бойових завдань.
На цей час Іран випускає БПЛА всіх основних класів - від легких тактичних розвідувальних апаратів до важких розвідувально-ударних комплексів. У розробці безпілотників Іран орієнтувався як на власні розробки, так і "запозичив" вдалі ідеї в американців та ізраїльтян.
Важкий розвідувально-ударний БПЛА Shahed 129, окрім ударних функцій, здатний виявляти потайне переміщення потенційного супротивника, а також виконувати завдання, пов'язані з патрулюванням певного регіону. При цьому Shahed 129 може бути в польоті до 24 годин.
Щодо бойової частини, то дрон може нести на собі бомбове й ракетне навантаження. Це дає можливість вражати наземні, повітряні і морські цілі. Shahed 129 має досить великі габарити (довжина - 7,8 м, розмах крил - 12,5 м), і оскільки він здатний літати на висоті до 9 тисяч метрів, його неможливо виявити візуально, що забезпечує безпілотнику скритність.
Shahed 129 обладнаний камерами стеження, куди входять електрооптична камера з високими роздільною та збільшувальною здатністями, а також інфрачервона камера, що дозволяє отримувати інформацію про місцевість і об'єкти навіть в умовах недостатньої видимості. БПЛА розвиває швидкість до 170 кілометрів на годину. Максимальна дальність його польоту становить 350 км.
Туреччина відмовила Росії
Відомо, що Володимир Путін захотів налагодити в РФ виробництво бойових безпілотників Bayraktar, які стали одним із символів українського спротиву російській військовій агресії.
- Путін сказав мені, що хоче працювати з компанією Baykar, - заявив президент Туреччини Рждеп Ердоган після їхньої зустрічі в Тегерані.
І він, можливо, і пішов би на такий крок, але виконавчий директор турецької компанії Baykar Makina Халюк Байрактар сказав, що він ніколи не дозволить продаж своїх дронів Росії. Він додав, що повністю підтримує Україну у її боротьбі за суверенітет та незалежність, а для Baykar – "велика гордість бути символом опору України".
- Між Туреччиною та Україною існують стратегічні відносини, особливо в галузі авіації та космосу. Туреччина підтримує Україну технологіями озброєних безпілотників. Ми нічого до РФ не передавали і не постачали. Ми б ніколи такого не зробили, – заявив він у розмові з CNN.
І справді, головним покупцем дронів є Україна - закупівлі турецьких безпілотників почалися ще 2019 року. На початку лютого Україна підписала з Туреччиною угоду, яка розширює виробництво безпілотників на українській території. Наприкінці минулого року агентство Bloomberg писало, що Кремль "розлютований" від угоди між Києвом і Анкарою.
Дрон Bayraktar TB2. Фото: commons.wikimedia.org
Китай: замість ракет - мікрочіпи
Достеменно відомо, і західні союзники це підтверджують, що Росія просила військову допомогу у Китаю для війни в Україні. Financial Times повідомляло, що, за даними США, Москва запросила у КНР ракети, безпілотники та бронетехніку. Але поки що немає жодних доказів того, що Пекін допомагає Москві зброєю. Інакше це вже було б на полі бою. У Китаї офіційно спростували інформацію про те, що Росія запросила у Пекіна військову техніку, щоб підтримати вторгнення до України.
Але, з іншого боку, The Wall Street Journal повідомляє, що після початку спеціальної військової операції Китай збільшив постачання до Росії мікросхем та інших електронних компонентів, деякі з яких мають військове застосування.
За даними китайської митниці, постачання мікросхем з Китаю до Росії зросло більш ніж удвічі і становить близько 50 мільйонів доларів за перші п'ять місяців 2022 року порівняно з тим самим періодом роком раніше. Експорт інших компонентів, як-от друковані плати, зріс на двозначні відсотки. Експорт глинозему, який використовується для виробництва металевого алюмінію, важливого матеріалу для зброї та аерокосмічної галузі, зріс у 400 разів порівняно з минулим роком.
Північна Корея
Агентство Bloomberg з посиланням на свої джерела в американській розвідці повідомило, що Москва запросила зброю навіть у Північної Кореї. Йдеться про закупівлю північнокорейської артилерії. Це, наприклад, далекобійні ракетні системи залпового вогню.
Російські пропагандисти нахвалюють північнокорейську 107-мм систему залпового вогню, що є клоном знаменитої китайської «Тип-63». Вона застаріла у порівнянні з новими зразками реактивної артилерії, але є досить ефективним варіантом зброї підтримки на коротких дистанціях і на рівні низових підрозділів.
Це майже мініатюрна за розмірами система з 12 направляючими і досить забійними ракетами калібру 107 мм, які можна випустити за десять секунд на дальності до 8500 метрів.
Крім цього, у Москві мріють також отримати від Кім Чен Ина і 300-мм реактивний артилерійський комплекс KN-09 (MRL). Цей комплекс є похідним від аналогічних РСЗВ калібру 300 мм, таких як російський БМ-30 "Смерч", китайський WS-1B. Дальність дії 180 – 200 км.
Система залпового вогню «Тип-63». Фото: commons.wikimedia.org
Білорусь: Лукашенко «між крапельками»
У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що Білорусь може надати Росії своє озброєння та військову техніку, які згодом ворог може перекинути на донецький або херсонський напрямок для посилення своїх угруповань. Йдеться про танки та БТРи. Але поки що цього не відбувається, а Олександр Лукашенко балансує «між крапельками», коли на словах підтримує Путіна, а насправді всіляко намагається уникнути втягування у війну в Україні.
Світові компанії: гроші не пахнуть
Але було б неправильно стверджувати, що лише диктаторські режими готові допомагати Путіну зброєю. Це роблять західні компанії, швидше за все, через чорний ринок озброєнь і посередників. Так, на багатьох зразках російських озброєнь, які застосовуються в Україні, виявлено понад 450 електронних компонентів іноземного виробництва, випущених компаніями США, Євросоюзу та Азії.
Британський Королівський інститут об'єднаних служб (RUSI), найстаріший британський аналітичний центр у галузі оборони та безпеки, опублікував доповідь про вміст електронних компонентів російського озброєння, що застосовується в Україні. Так ось у ньому йдеться про те, що високоточний блок для ракетного комплексу «Іскандер-K» Росія не може виготовити самостійно. Деталі для нього зроблені американськими компаніями Texas Instruments Inc та Advanced Micro Devices Inc, а також Cypress Semiconductor, яка наразі належить німецькій Infineon Technologies AG, показало розслідування RUSI.
Схожа ситуація з ракетою Х-101, яка використовувалася для завдання ударів по українських містах, включаючи Київ, з літаків, які боялися заходити у повітряний простір України і стріляли з району Курська або басейну Каспійського моря. 31 компонент електроніки цієї ракети виробляється американською корпорацією AMD Xilinx. У російському безпілотнику «Орлан» – відеокамера від Sony, встановлена на карданному приводі американського виробництва Hextronik. Безпілотник приводиться у дію двигуном японської компанії Saito Seisakusho.
БПЛА "Орлан". Фото: commons.wikimedia.org
Думка експерта
Олег Жданов, експерт з питань міжнародної безпеки:
- Взагалі великого успіху на ниві випрошування зброї у інших країн Росія не досягла. Китай міг би допомогти, але тут зайняв дуже обережну позицію. Північна Корея якщо й допоможе, то, швидше за все, лише боєприпасами до російських «Градів». Свого часу СРСР щедро постачав їх їй. До речі, досі немає документального підтвердження, що Росія отримала хоча б ці іранські безпілотники та використовує їх на фронті.
Що ж до комплектуючих світових компаній у російських ракетах, то вони постачаються в обхід санкцій. Україна передає цю інформацію до Євросоюзу, США, і вони вже там самі з цим розбираються. Втім, гроші не пахнуть, і ці фірми грішать політикою подвійних стандартів. Вони й надалі намагатимуться шукати лазівки у санкціях.
