Ринок праці в Україні: настав час повертатися до роботи, але роботи немає
Попит та пропозиція на українському ринку праці за часів війни остаточно розбалансувалися. Компанії шукають співробітників, претенденти – роботу, але часто вони не знаходять одне одного. Аналітики кадрових порталів пояснюють: країні потрібні робочі руки, а ось страховикам, юристам, представникам сфери HoReCa, тренерам у спортклубах, майстрам у салонах краси знайти роботу дуже непросто. І ця тенденція залишиться: попит на робітників, як і раніше, зростатиме, тоді як у більшості сфер продовжиться стагнація.
Суперечливі заяви
Як показало недавнє дослідження, проведене компанією Gradus, найбільше українці сьогодні потребують грошей і доступу до роботи, та тільки де ж це взяти?
Заяви чиновників із цього приводу досить суперечливі. Так, голова Київської обласної адміністрації Олексій Кулеба зазначив, що значний відтік кадрів з області дуже впливає на економіку, і одним з основних завдань у столичному регіоні зараз є повернення мешканців до своїх будинків.
З іншого боку, за його словами, у Київській області внаслідок руйнувань та інших причин припинили свою діяльність майже 4,5 тис. підприємств. Близько 90% компаній відновили свою роботу, але не на повну потужність. Крім того, в області під час бойових дій пошкоджено приватний житловий фонд – зруйновано близько 5 тис. будинків. Тому завдання номер один – це відбудувати житло та всі зруйновані інфраструктурні об'єкти Київщини, щоб люди могли повернутись додому. А поки що повертатися багатьом просто нікуди.
Хоч якась певність…
Про кадрову кризу в країні говорили ще до війни, але російське вторгнення призвело український ринок праці до справжнього шоку. Сьогодні експерти обережно говорять про те, що український бізнес поступово активізується та поновлюється, але при цьому уточнюють: твердження щодо того, що ринок праці оживає, означає лише те, що він пережив період нульової позначки.
Головне, що у багатьох компаніях виникла бодай якась визначеність. І якщо наприкінці лютого - на початку березня першочерговим завданням було просто вижити і нові вакансії не публікувалися, то через три місяці компанії або вже відновили свою діяльність, або визначилися з тим, що повертатися до роботи не будуть.
Співробітники, у свою чергу, шукають нову роботу чи підробіток, оскільки багато хто сьогодні або втратив роботу, або отримує неповну зарплату.
Експерти кадрового порталу grc.ua констатують, що говорити про повноцінне відновлення ринку праці поки що зарано. У порівнянні з довоєнним рівнем кількість вакансій набагато нижча, при цьому компанії скорочують бонуси та зменшують зарплати, а попит на роботу відчутно перевищує пропозицію.
Щодо перспектив, то сьогодні бізнес озвучує стримано оптимістичні прогнози щодо термінів відновлення. А чотири з десяти компаній взагалі не можуть спрогнозувати можливість відновлення до довоєнного рівня.
Найбільш затребувані
Аналітики порталу підготували огляд ринку праці України за підсумками травня. Найбільш затребуваними були спеціалісти у сфері продажу – кожна п'ята актуальна вакансія саме у цій сфері.
Другою за запитом у травні стала сфера ІТ, інтернет і телеком. Частка вакансій для айтішників у травні становить 15,6% від усіх актуальних, і вона поступово збільшується протягом останніх місяців. Втім, практично знайти роботу навіть в IT непросто.
– Наша компанія пережила найскладніші місяці, і ми думали, що загроза закриття позаду, – каже співробітник айті-компанії Андрій. – І ось буквально вчора нам повідомили, що назріла потреба оптимізації видатків і чверть співробітників доведеться звільнити. Сказати, що офіс у шоці – це нічого не сказати. У нас працює кілька сімейних пар, тобто у разі звільнення люди втратить увесь дохід.
Андрій сподівається, що знайде роботу за фахом, хоча останні кілька років він працював у дуже вузькому напрямку. Говорить, якщо його звільнять, швидше за все, доведеться доучуватися і все починати з нуля.
Також чимало пропозицій роботи опубліковано для фахівців без досвіду роботи та студентів (10% від усіх актуальних), у транспорті та логістиці (8,1%), для робочого персоналу (6,4%), у сфері маркетинг, реклама та PR (5 6%). Затребувані медики, фармацевти, спеціалісти будівельної галузі.
До речі, за аналітикою, список затребуваних фахівців за три місяці війни майже не змінився. Винятком стали спеціалісти будівельної сфери. Україна вже відновлює пошкоджену інфраструктуру, дороги, будинки, тож кількість вакансій для будівельників та інженерів зросла.
Регіональні відмінності
Список найбільш затребуваних фахівців у цілому схожий для різних регіонів, хоча є деякі відмінності. Наприклад, у Києві, який сьогодні є беззаперечним лідером за кількістю вакансій та рівнем середньої зарплати, до топ-10 затребуваних фахівців не потрапили медики та фармацевти, будівельники та робочий персонал. Водночас у Києві дещо більше вакансій для працівників медіа та адміністративного персоналу.
За даними Мінекономіки, станом на першу половину травня до західних регіонів України переїхали 510 підприємств. Понад 300 компаній відновили діяльність на новому місці, ще 50 готові заробити після переїзду найближчим часом. Проте, незважаючи на збільшення робочих місць у західних регіонах за рахунок релокацій, лідером з кількості відкритих вакансій залишається Київ. У травні частка пропозицій роботи у Києві становила понад третину (35,8%). Та й зарплати у столиці також повернули лідерські позиції. У середньому відкриті вакансії у столичних компаніях пропонують зарплатню 29,2 тис. грн.
Серед регіонів з найбільшою кількістю пропозицій роботи – Львівська (17,1% від усіх актуальних), Дніпропетровська (8,5%), Одеська (3,4%), Івано-Франківська (2,9%), Черкаська (2,9%) області.
Щодо регіональних зарплат, то досить високі заробітки обіцяють у Полтавській області (в середньому 22,3 тис. грн), Львівській (21,6 тис. грн), Одеській (21 тис. грн), Івано-Франківській (19,4 тис.).грн) та Харківській (19 тис. грн) областях.
І все ж…
Скажімо прямо: ситуація на ринку праці є сумною. Днями знайомий, який працює у великій компанії, розповів, що, незважаючи на те, що їхня компанія навіть у період війни час від часу відкриває вакансії, людей «з вулиці» практично не беруть. Ейчар-служба намагається влаштувати спочатку своїх безробітних родичів, потім – знайомих, слідом – родичів знайомих та знайомих родичів. Інші кандидатури намагаються "загортати" як «невідповідні».
- У принципі, зрозуміти людей можна – зараз усім непросто, - каже знайомий. – Керівництво в курсі, але поки що дивиться на це поблажливо, а далі подивимося.
Мій давній друг Олег з початку війни займається волонтерством. Розвозить продукти, допомагає розселити переселенців, організовує збори грошей, допомагає армії.
- Пару тижнів тому я вирішив, що настав час повертатися до звичайного життя і шукати роботу, оскільки нескінченно волонтерити не можна, та й заощадження добігають кінця, - розповідає Олег. - Компанія, в якій я працював, закрилася в перші дні війни, і перше, про що я подумав, - влаштуватися на одне з будівництв області, допомагати відновлювати зруйноване житло. Але майже відразу я зрозумів, що поки що не зможу там працювати. І справа не в тому, що там платять за нинішніми часами копійки – я вже майже 4 місяці взагалі працюю безкоштовно. Справа в тому, що особисто для мене така робота загрожує втратою смислів.
Олег пояснює, що працюючи волонтером, він звик бачити результат тут і зараз. Одним привіз продукти, іншим допоміг із розселенням – результати очевидні. З будівництвом буде складніше, особливо з огляду на ризики загострення ситуації та повторного руйнування вже відновленого житла.
- Загалом, вирішив, що поки що продовжу волонтерити, а будуватимемо потім, - резюмував Олег.
Говорячи про те, що всі зміни відкладаються на майбутнє, під «майбутнім» люди мають на увазі повоєнний час. Але, вважає аналітик Олексій Кущ, щоб зробити кроки для зростання трудової зайнятості, чекати кінця війни не варто. А займатися цим потрібно на державному рівні зараз.
- Перше, що потрібно зробити уряду, – створювати робочі місця хоч би на мінімальній зарплаті, - вважає експерт. - Останнім часом багато говорять про те, що роботи у країні немає, але вона є. Наприклад, у будь-якому місті, де йшли бойові дії, потрібні люди, щоби розчищати вулиці, щось ремонтувати, перевозити вантажі, є велика потреба у соціальних працівниках.
Крім того, продовжує експерт, потрібно максимально залучати малий та середній бізнес для виконання держзамовлень – наприклад, плетіння маскувальних сіток, пошиття військової форми. Зараз багато потреб закриваються за рахунок волонтерів, а потрібно, щоб держава створювала у цих сегментах робочі місця та платила за цю роботу хоча б мінімальну зарплату.
Україні потрібні робочі руки
Заради справедливості зазначимо, що реальні вакансії в Україні є, але це переважно робочі спеціальності. За словами керівника експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслани Березовської, фахівці робітничих професій були потрібні до війни, і чимало пропозицій залишаються актуальними зараз.
– У червні актуальних вакансій у цій сфері стало на 20% більше у порівнянні з попереднім місяцем, – каже експерт. - Фахівці робітничих професій входять до топ-5 найбільш затребуваних сфер. Наприклад, слюсарям та механікам пропонують зарплату більш ніж у 20 тис. грн, і з огляду на низьку конкуренцію на ці вакансії працевлаштуватися на таку роботу досить просто.
Експерти запевняють, що представники робітничих спеціальностей можуть знайти роботу навіть без досвіду. Майже половина всіх вакансій (47%) відкрито саме для осіб без досвіду роботи, трохи менше – для людей із мінімальним досвідом від 1 до 3 років. Досвід від 3 до 6 років потрібен лише у 4% актуальних вакансій, а досвідчені фахівці затребувані лише у 2% вакансій.
Проаналізувавши всі актуальні пропозиції, аналітики кадрового порталу виділили трійку найбільш затребуваних фахівців. Виявилося, що найчастіше роботодавці шукають монтажників (14% від усіх пропозицій), вантажників (13%), а також комплектувальників та пакувальників товарів (10%).
Середня зарплата у відкритих пропозиціях для спеціалістів робітничих професій становить 13 700 грн. Так, укладачам-пакувальникам пропонують у середньому 10 тис. грн на місяць, вантажникам – 13,7 тис. грн, різноробам – 14 тис. грн, налагодникам – 18,5 тис. грн, слюсарям та механікам – 20,8 тис. грн.
Єдина робоча порада, яку дають експерти тим, хто за нинішніх умов не може знайти роботу, – спробувати перекваліфікуватися. Конкуренція серед представників робітничих спеціальностей зараз не надто висока, тому працевлаштуватися на таких позиціях поки що можна без проблем.
