Не лише підвищення податків. ЗМІ пояснили, чому бізнес просить звільнити Гетьманцева
Перевірки, підвищення податкового тиску, а також схеми на митниці та зростання протекціонізму та ролі держави в економіці – основні причини, через які бізнес звернувся до президента Зеленського з вимогою звільнити голову комітету з податків Данила Гетьманцева з посади секретаря Нацради відновлення України. Таку думку у своєму матеріалі висловлюють журналісти видання "Апостроф". Видання наводить ряд прикладів, які доводять, що діалог Гетьманцева із бізнесом фактично неможливий.
Перший такий приклад – повернення перевірок. "Незважаючи на те, що половина бізнесу в країні не працює, а ще як мінімум дві третини від половини, що залишилася, працюють далеко не в обсягах мирного часу, Гетьманцев пропонує скасувати мораторій на перевірки підприємців, якщо тільки вони не працюють у зоні бойових дій або не постраждали безпосередньо від війни. Таким чином, окрім ризиків, що постійно нависають над будь-яким (досі працюючим) підприємцем, … – Гетьманців хоче додати ще й ризики перевірок з усіма випливаючими корупційними наслідками", йдеться у статті.
На думку авторів, очевидно, що великого обсягу додаткових ресурсів до бюджету це не принесе – "а ось кишені нечистих на руку чиновників, напевно, поповнить".
Другий приклад – повернення до стандартних ставок оподаткування після тимчасового послаблення та запровадження пільгових ставок податків з обороту та ПДВ для малого та середнього бізнесу. "Сьогодні основне завдання уряду - шукати фінансування для бюджетних видатків (пенсії, вчителі, лікарі, військові) за кордоном або через боргові папери. Функція ж бізнесу при цьому - давати роботу та засоби для існування громадянам, що залишилися в країні. Особливо важливою тут є роль експортерів, …. Але навіть для них Гетьманцев має "сюрприз": повернення ПДВ експортерам він пропонує провести держоблігаціями. Той факт, що за облігації не можна купити обладнання, зробити передоплату за сировину або виплатити зарплату людям, головного фіскалізатора країни, схоже, не турбує", йдеться у статті.
Також журналісти нагадують і про низку провальних довоєнних ініціатив, зокрема, про спроби фіскалізації ФОПів та провальної податкової амністії. "Очевидно, що як тільки дозволить військова обстановка, Гетьманцев спробує повернутися до ліквідації цього "класу" самозайнятих підприємців (ФОПів), щоб загнати всіх під один гребінець високих податків для великого бізнесу. Тим самим ще більше стимулюючи тіньову економіку та корупційні схеми", зазначають автори. Щодо амністії, то до бюджету було зібрано жалюгідних 176 млн грн. із 3,3 млрд грн. задекларованих коштів.
Ще один приклад негативного впливу Гетьманцева на економічні процеси – постійне просування ідей "протекціонізму" для "обраних галузей", податкових пільг для тих підприємств та секторів, які Кабмін визнає "пріоритетними". "Очевидно, що такий підхід суперечить ідеям ринкової економіки та розвитку конкуренції, що в результаті шкодить не тільки самому бізнесу, а й споживачам. Один із ключових ризиків, пов'язаних із такими поглядами під час війни – а особливо під час майбутнього періоду післявоєнного відновлення – це непрозорий розподіл багатомільярдних фондів на відбудову країни, який прикриватимуть тим, що "державі видніше", вважають журналісти.
Також ЗМІ неодноразово писали про суттєвий вплив, який має Гетьманцев на кадрову політику у податковій та митній сферах. Та й сам голова комітету неодноразово підтверджував, що неформальна вертикаль ухвалення рішень у цих відомствах замикається на ньому. З ім'ям Гетьманцева також пов'язують посилення розгулу корупції на митницях після лібералізації транзитних потоків вже під час поточної фази війни з Росією. А сам голова комітету прямо говорив про необхідність дати митникам якнайбільше повноважень щодо контролю за гуманітарними вантажами.
Крім того, Гетьманцев є активним прихильником торгових відносин із агресором. Буквально напередодні повномасштабного вторгнення Росії він мало не закликав відновити повноцінну торгівлю з нею, називаючи санкції проти Федерації з боку країн заходу неефективними. А Україна, на думку голови податкового комітету, у цьому питанні має керуватися математикою, а не патріотизмом.
