Згідно з прогнозами ООН, довгочасна війна Росії проти України може призвести до того, що дев'ять із десяти українців опиняться за межею бідності. Схоже, до реалізації цих прогнозів вирішив додати руку український Мінфін. Днями міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв'ю The Economist заявив, що якщо війна триватиме більше ніж ще три-чотири місяці, знадобляться хворобливі заходи, зокрема різке підвищення податків і різке скорочення витрат.
Війна в Україні діє на економіку руйнівним чином. За оцінками міжнародних експертів, український ВВП скоротиться, за підсумками цього року, удвічі, але, звісно, точних оцінок сьогодні не дасть ніхто.
Українські економісти з початку війни говорять про необхідність реструктуризації зовнішнього боргу, яка має включати відстрочку виплат на 20 років, зниження процентної ставки до 1-2% та списання половини боргу.
Хоч би яким неймовірним це не здалося, але про списання боргу вже заговорили навіть кредитори! Зокрема, під час брифінгу 6 травня про готовність списати Україні зовнішній борг повідомила прес-секретар Білого дому Джен Псакі.
Глава українського Мінфіну всі пропозиції уважно вислухав і зробив заяву, яка, м'яко кажучи, здивувала. За словами Сергія Марченка, у разі затягування війни на термін більш ніж чотири місяці держава може вдатися... не до списання та реструктуризації боргів, а до колосального підвищення податків та різкого скорочення витрат.
І як тут не згадати анекдот у тему?
«- Коротше, розклад такий: братва витратилася, общак на нулі, і барижити вже нема чим. Вихід один - натиснути на терпіл, щоб попрацювали понаднормово. Пайку терпілам не піднімати!
- А ви точно міністр фінансів?"
Сергій Марченко, мабуть, захотів показати Заходу нашу фінансову чесність. Але така чесність навряд чи порадує українців, які й без того опинилися на мілині. Фото: mof.gov.ua
Можливо, в уряді побоюються, що, якщо зараз заговорити про необхідність списати старі борги, то Україна може не отримати нову фінансову підтримку? Експерти говорять, що списання боргів може спричинити списання відсотків від ВВП у майбутні роки або перехід країни під зовнішнє управління. Але оскільки жоден із цих сценаріїв зараз не підтримає бойовий дух населення, їх намагатимуться уникати.
Зменшення заробітних плат, пенсій та інших соціальних відрахувань – це найпростіше рішення в умовах відсутності грошей у бюджеті. Оцінки на майбутнє дуже песимістичні: Україна набирає нових боргів, війна триває, перспективи відновлення економіки дуже туманні. Не додає оптимізму і минула реструктуризація «імені Яресько» 2015 року, згідно з якою до 2040 року Україна має сплачувати кредиторам відсоток від ВВП.
Та й нинішня ситуація далека від ідеальної: кредитори не поспішають надавати Україні кошти на безоплатній основі, так що всі кредити, що знову надходять у період війни, через деякий час доведеться повертати.
Водночас аналітик Данило Монін уточнює: якщо й настав час скорочувати зарплати бюджетникам, то лише тим, хто сьогодні виїхав із країни.
– У загальних державних витратах зарплати та пенсії становлять приблизно половину, – зазначив експерт у коментарі «КП в Україні».
- Але замість того, щоб скорочувати інші витрати, наприклад ренту чиновників, Мінфін вважає за краще скорочувати соціальні витрати. Можна, мабуть, скоротити зарплати лише бюджетникам, які виїхали до західних країн. Тоді це принаймні вписується в якусь логіку: Мінфін просто перекладає ці витрати на Європу.
За словами експерта, сьогодні справді настав час, коли необхідно зщулитися до мінімуму. Зокрема, скажімо, ремонти та інші роботи з відновлення необхідно проводити лише під фондове фінансування.
Данило Монін вважає, що, звичайно, було б непогано, щоб нам списали борги, але поки що Мінфін їх тільки набирає.
– Загалом наш Мінфін з 2014 року діє з позиції західних кредиторів, – каже експерт. – І для мене немає нічого незвичайного у бажанні голови Мінфіну збільшити у війну податки та провести націоналізацію підприємств. Марченко та Гетьманцев – це, як кажуть, «два чоботи пари». Вони думають лише про те, щоби збільшити обсяг ренти з території. А війна їм лише привід посилити і забрати все, що тільки можна.
Економіст Владислав Банков погоджується: ця позиція Мінфіну відображає інтереси західних кредиторів, а не інтереси України. Особливо це помітно у зв'язку із ситуацією зі списанням українського держборгу.
- Складається враження, що українське суспільство має війну на два фронти: з одного боку - з агресією РФ, а з іншого – із свавіллям людей, які окопалися у владних кабінетах, - каже Банків. - Замість тотальної лібералізації будь-якої ділової активності ми спостерігаємо справжнісінький саботаж з боку чиновників. Звідси й ініціативи підвищення податків замість скорочення нефункціонуючих органів влади, представники яких дистанційно «працюють» з Європи.
Про те, що фінансове відомство діє на користь кредиторів, говорить і аналітик Олексій Кущ. За його словами, сьогодні в Україні із зовнішніми кредиторами пов'язано чимало політиків та бізнесменів, у нас працюють західні інвестиційні компанії, яким належать, зокрема, і ЗМІ. І з їхньою допомогою формується парадоксальна громадська думка: навіть за умов війни та розрухи Україна має погашати борги.
- Але це зовсім не так, і сьогодні для нашої країни відкрилося унікальне історичне вікно можливостей щодо списання боргів, - говорить Куш. – Щодо побоювань щодо того, що реструктуризація може завадити допомоги з боку західних країн, про які йшлося вище, то це фікція. Як мінімум тому, що Захід сьогодні допомагає Україні з інших причин, серед яких геополітичні та морально-етичні чинники. І реструктуризація тут абсолютно ні до чого.
За словами Олексія Куща, те, що сьогодні пропонує Мінфін, – це печерне століття бюджетного менеджменту.
- У період пандемічної кризи, коли 30-40% підприємств простоювали, всі адекватні країни світу робили навпаки: знижували податки та збільшували держвитрати, - нагадує експерт.
- Вже зараз зрозуміло, що війна затягнеться на термін понад чотири місяці, і на найближчі два роки нам потрібна модель, яка протилежна запропонованій Мінфіном: скорочення податків і зростання державних витрат. Причина проста: ні у бізнеса, ні населення не буде достатніх ресурсів для формування внутрішнього попиту, тому залишається тільки держава.
Ще один руйнівний наслідок заяви голови Мінфіну полягає у негативному сигналі бізнесу: податки підвищуватимуть, причому суттєво.
- Зараз і без цих заяв бажаючих зберігати виробництво в умовах війни не так багато, а хто ж залишиться, якщо ще й податки підняти? - продовжує Кущ. – З погляду економіки та здорового глузду все очевидно: низькі податки мають компенсувати високі ризики. Якщо ж застосувати модель «що більше проблем у бюджеті, то вище податки», ми просто остаточно доб'ємо бізнес у нашій країні.
Але посил Марченко – це негативний сигнал не лише бізнесу, а й населенню. Тим, хто сьогодні думає, повертатися в Україну чи ні, заява міністра фінансів допомагає визначитися з відповіддю: поки що не варто.
– У нинішніх умовах збільшення податків та скорочення держвидатків призведе до масштабної економічної кризи, – резюмував Кущ. - Такі дії зараз просто неприпустимі.