26 червня
Завантажити ще

Політолог Талгат Калієв: Більшість казахів щиро співчують ситуації в Україні

Політолог Талгат Калієв: Більшість казахів щиро співчують ситуації в Україні
Фото: Прес-служба президента України

В Алмати – колишній столиці Казахстану – акцію «Безсмертний полк» перейменували на «Вклонимося героям», учасників попросили не використати георгіївські стрічки, червоні прапори та букву Z, всіляко відмовитися від політики в день 9 травня.

Які настрої зараз у Казахстані щодо нашої війни, «КП в Україні» розмовляє з директором «Інституту прикладних етнополітичних досліджень» Талгатом Калієвим.

Готові стати посередниками

- Талгат, скасування параду на 9 травня, перейменування акції в Астані якось пов'язані з подіями, що відбуваються в Україні?

Талгат Калієв. Фото: facebook.com/talgat.kaliyev

Талгат Калієв. Фото: facebook.com/talgat.kaliyev

– У нас 9 травня ніколи не проводились паради. Вони приурочувалися до 7 травня – Дня Збройних Сил Республіки Казахстан. Цього року скасування пов'язане з певними економічними питаннями. Військовий парад – це надто дорого. У нас є орієнтир на інші проекти.

Що стосується акції «Безсмертний полк», то останні пандемійні роки вона проводилася онлайн. Але загалом, швидше за все, це пов'язано з казахською ментальністю. Носити портрети небіжчиків не зовсім у нашій традиції. У нас інакше йде шанування ветеранів, ставлення до них ніколи не змінювалося. Президент Касим-Жомарт Токаєв підписав указ про присвоєння звань Героїв посмертно. Це підкреслює шанобливе ставлення держави та влади до тієї війни.

- Ми знаємо, що в Казахстані дозволили лише один мітинг на підтримку України, всі інші заявки отримували відмову. Про що це говорить?

- Про те, що у цій ситуації у нас позиція досить нейтральна. Президент Токаєв неодноразово заявляв про прийняття на себе посередницької місії. Казахстан має певний рівень довіри і з боку України, і з боку Росії, культурна близькість з усіма учасниками переговорного процесу.

Талгат Калієв: Астана виступає офіційно за мирне врегулювання, повернення до дипломатичного формату.

Наші дипломати могли б активно грати посередницьку роль, і навіть ефективніше, ніж деякі інші. Ми можемо говорити мовою подібних смислів.

- Це поки що побажання чи вже були офіційні пропозиції?

– Як мінімум, Токаєв заявив, що готовий. Він перебуває на зв'язку і з Зеленським, і з Путіним. Я думаю, що зараз сторони не готові до переговорів. Але в якийсь момент це питання підніметься, і Казахстан зможе зіграти свою роль.

Політики у нас вкрай витримані

- Між нашими державами дуже багато спільного: політика царської Росії, Голодомор, прагнення незалежності і навіть Тарас Шевченко. Що зараз кажуть про напад Росії на Україну люди?

- Війна триває понад два місяці. У перші тижні напад активно дискутувався. Зараз тема трохи зійшла з активного порядку денного, а якщо виникають інформаційні сплески, то у світлі різких змін ситуації.

Але загалом були й прибічники так званої «спецоперації». Але в переважній більшості Україна має щире співчуття.

- А що кажуть політики? Чи є поділи на «за» та «проти»?

- Політики у нас вкрай витримані та займають нейтральну позицію. Ми стоїмо на стороні міжнародного права. Астана виступає офіційно за мирне врегулювання, повернення до дипломатичного формату.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Фото: REUTERS/Pavel Mikheyev

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Фото: REUTERS/Pavel Mikheyev

Запрошувати контингент ОДКБ нелогічно

- У січні, коли ви мали масові заворушення, Росія допомогла військовою силою. І нібито досі не залишає бажання втягнути Казахстан у війну. Це можливо?

Талгат Калієв: В офіційних ЗМІ витримана позиція. Але війну називають війною, немає терміна «військова операція».

- Це не Росія допомогла Казахстану, це збірний контингент ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку. – Ред.). Мандат ОДКБ активується у разі зовнішньої агресії однією з країн – учасників договору.

Коли минулого року відбулася ескалація військової кампанії в Нагірному Карабасі, ані Казахстан, ані решта учасників ОДКБ не вважали за прийнятне активувати мандат, хоча Вірменія цього хотіла. Оскільки ескалація відбувалася не на території Вірменії, а на території третьої сторони. Нагірний Карабах – визнана частина Азербайджану.

Наразі військові дії відбуваються не на території Росії, а на території України. Включення мандату ОДКБ тут є абсолютно нелогічним.

- Нелогічно чи неможливо?

- Я гадаю, що неможливо. Будь-яке подібне рішення має відбуватися через ратифікацію у парламенті. І я не певен, що вона пройде.

- Чи невпевнені чи впевнені, що не пройде? Вибачте за скрупульозність.

- Парламент – це непередбачувано. Тут легше бути невпевненим, аніж впевненим.

- Як висвітлюється наша війна у казахських ЗМІ?

- В офіційних ЗМІ також витримана позиція. Але війну називають війною, немає терміна «військова операція». А ось що стосується соцмереж та YouTube, то там явно домінують симпатії до України.

Немає ні про-, ні антипартій

- Повернемося до нашого спільного. У західних медіа кажуть, що Казахстану також загрожує денацифікація. З одного боку, у вас рух за ширший розвиток рідної мови, з іншого - йдуть скарги на витіснення росіян із престижної роботи, побутовий націоналізм. Це почалося, як пам'ятаємо, ще з 2015 року.

- Я не знаю, що може бути в головах тих, хто захотів би планувати «денацифікацію». Якщо в Україні хоч якось існував «Правий сектор» і націоналісти, хай малим відсотком, але проходили до парламенту, то в Казахстані офіційно немає проросійських партій, ані антиросійських.

Коли у нас виступають за розвиток казахської мови, не йдеться про обмеження позицій російської.

Талгат Калієв: Я не знаю, що може бути в головах у тих, хто захотів би планувати «денацифікацію». У Казахстані офіційно немає ні проросійських партій, ні антиросійських.

Ми маємо величезну кількість телеканалів, видань російською мовою. Якщо ми ставимо квоти не менше ніж 50%, то саме заради розвитку казахської мови. Наша мова теж має право на життя, будучи державною. Ображатися на таке трошки аморально – це м'яко кажучи.

- Тоді звідки такі настрої? У вас також є радикалізм, якого можуть боятися росіяни?

- Якщо у нас виникають спалахи радикалізму, це не має масового характеру і масштабу. Це лише на рівні окремих персонажів і як реакція на риторику певних російських політиків і телеведучих. Коли вони вщухають, вщухає все й у нас.

Акція

Акція

Ми ніколи не плутаємо вектори

- Перший заступник глави вашої адміністрації президента Тимур Сулейменов обіцяв, що Казахстан не стане інструментом для обходу санкцій проти Росії. Як позначились ці санкції на вашій країні?

Талгат Калієв: Надалі всі коливання, які відчуватиме Росія, так само відбиватимуться на Казахстані. Ми занадто тісно зараз зав'язані.

- З Росією у нас великий торговельний баланс, через неї йде величезна кількість товарів. Зараз, коли багато брендів йдуть із РФ, нам доводиться вибудовувати нові логістичні ланцюжки. Ми входимо до Євразійського союзу. В умовах дії Митного кодексу ми маємо вищі мита на імпорт із третіх країн.

Я думаю, на нас чекає подорожчання товарів, оскільки ми поки що живемо на старих запасах. Це перше.

Друге – ми мали відтік валюти, президентові навіть довелося підписати пакет заходів щодо стабілізації фінансової ситуації. Був дуже ажіотажний попит на валюту, пов'язаний із коливаннями на російському валютному ринку. Надалі всі коливання, які відчуватиме Росія, так само відбиватимуться на Казахстані. Ми дуже тісно зараз зав'язані.

- Це не змінить ставлення до України?

- Чому щось має його змінити? Ми ніколи не плутаємо векторів. Ми чудово розуміємо, що в цьому Україна аж ніяк не винна.

- Як оцінюєте політику між Україною та Казахстаном?

- Наша двостороння співпраця завжди добре розвивалася. І я не думаю, що поточна ситуація може щось змінити. Крім високих взаємовигідних торговельних відносин, ми маємо високий рівень довіри між громадянами, взаємну симпатію на рівні людей. Ось тільки такий приклад: багато міжнародних перельотів казахи здійснювали через Київ. І кожен використовує тимчасовий проміжок, щоб зробити знімки прекрасних видів вашого міста, поділитися ними з друзями у Фейсбуці.

Найголовніше – це навіть рівень довіри між політиками, а рівень довіри між народами.

Талгат Калієв
Талгат Калієв
Досьє КП

Талгат Калієв народився 1973 року в селі Бостандик (Північно-Казахстанська область). Закінчив Кокшетауський державний університет. Працював на телебаченні, власним кореспондентом, завкорпунктом «Нове покоління». Обіймав посаду заступника голови Комітету міжнародної інформації МЗС РК, був радником Посольства Республіки Казахстан в Азербайджанській Республіці та на низці інших посад, пов'язаних з політикою та публіцистикою.

У 2019-2020 роках. керував службою центральних комунікацій за президента Казахстану. З 27 травня 2020 року очолив Інститут прикладних етнополітичних досліджень.