Міжнародник Антон Кучухідзе: Який сенс вводити санкції проти Кабаєвої...
Україна запропонувала низці країн, серед яких Туреччина, США, Великобританія, Канада, стати гарантами її безпеки та підписати відповідний договір. Зокрема, в ньому пропонується зафіксувати гарантії безпеки, що юридично зобов'язують, аналогічно п'ятій статті НАТО: нападають на одного – відповідають всі разом.
Про те, чи дадуть закордонні партнери Україні такі гарантії, які перспективи переговорів із Росією, чому Німеччина досі підграває Москві, «КП в Україні» поговорила з експертом-міжнародником Антоном Кучухідце.
Крах усієї німецької політики
- Антоне, міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що його країна готова стати гарантом безпеки України, але без аналога п'ятої статті НАТО. Виходить, Анкара не готова брати на себе зобов'язання щодо військового захисту України?
- Справді, низка країн висловила готовність стати гарантами безпеки України, але до фінальної позиції, яка має з'явитися у цьому документі, ще далеко. Президент Володимир Зеленський каже, що у гарантіях мають бути конкретні механізми захисту України від агресії. Це має бути документ, який юридично зобов'язує наших партнерів. Але ми знаємо росіян, для котрих міжнародне право не існує. Отже, крім юридичних зобов'язань, необхідно прописати військово-політичні механізми, сильніші, ніж консультації, що передбачалися горезвісним Будапештським меморандумом.
Тому діалог щодо гарантій безпеки України досі ведеться. У Туреччині, справді, досить обережна позиція з цього питання. Але є інша країна, потенційний гарант – Великобританія. Її прем'єр Джонсон днями сказав: «Україну треба посилити так, щоб більше ніколи нікому не хотілося на неї нападати. Це означає насамперед військово-технічне посилення нашої країни.
Але повторюся, конкретики щодо цього документу ще немає. І швидше за все, прийняти його можна лише після закінчення війни, і він залежатиме від її результату.
- Той же Борис Джонсон сказав, що всі переговори щодо миру в Україні не вийдуть через президента Володимира Путіна. Отже, переговори з Росією наперед приречені на провал?
– На сьогодні обидві сторони ні до чого не домовляться. І нам іти на компроміс із росіянами не можна. Інакше вони відновлять свої сили за кілька років і знову попрут на нас. Це Україні не потрібне.
Стабільний світ можливий лише тоді, коли Російська Федерація вже не зможе вести війну та її армія зупиниться. Це залежить від наших Збройних сил. А якщо подивитися на те, що їхні запаси озброєнь та боєприпасів стрімко виснажуються, то це питання кількох місяців.
- Зараз Британія – один із головних наших союзників. Чому Лондон став так рішуче підтримувати Київ?
- Так, Британія перша почала озброювати нашу країну. А вся річ у тому, що Лондон бачить у Києві одного з головних суб'єктів союзників у вічному британському протистоянні з Москвою. Ці обидві країни завжди були суперниками у міжнародній політиці, то це залишилося і зараз.
Після виходу з Євросоюзу Англія побудувала нову геополітичну вісь у Європі, яка називається Мережа безпеки на захист свободи. Перший вектор цієї осі: Лондон - Анкара. Другий: Лондон – Варшава – Київ. Третій: Лондон – країни Балтії – Київ. Це все союзники Британії проти Росії. Тобто Англія стала повноцінним світовим гравцем. Це ініціатива у рамках нової британської зовнішньополітичної концепції «Глобальна Британія». До неї залучено й Україну на правах рівноправного партнера.
- Натомість уряд Німеччини викреслив усе тяжке озброєння зі списку військової допомоги Україні. Чому Берлін вільно чи мимоволі підігрує Росії?
- Тут питання грошей – раз. Друге – це пов'язано із репутацією Німеччини. Адже війна в Україні – це крах усієї німецької зовнішньої політики за останні 25 років. Уряд Німеччини доводив європейцям, що Росія ніколи ні на кого не нападе. Насправді вона спочатку напала на Грузію, потім на Україну.
Тобто це повний провал німецької зовнішньої політики та їх зовнішньополітичних постулатів, які вони пропагували. Втихомирити агресора їм не вдалося, домовитися з Путіним – теж. Вони зараз перебувають на стадії, коли змушені визнати свою провину за війну у Грузії та Україні. Визнати, що чверть століття вели ту політику. Але якщо вони не визнають хибність політики епохи Меркель, то не зможуть вести нинішню політику. Поки що німецькі політики до цього не готові. Звідси і ця нерішучість у допомозі Україні.
Пік санкцій настане наприкінці року
- Країни G7 та G20 закликали не співпрацювати з РФ через її напад на Україну. Це може якось вплине на Москву?
- У прямому розумінні – ні. Опосередковано – так. Країни «Великої сімки» та «двадцятки» налаштовані проти Росії, а значить, вони дедалі більше схильні тиснути на Москву. Тиск буде за допомогою санкцій.
- А які ще санкції може задіяти Захід, які можуть вплинути на Путіна? Повне нафтове та газове ембарго, чого вимагає Україна? Австрія, Німеччина та інші країни не хочуть запроваджувати його.
- У результаті вони таки підуть на це. Тому що це вже загальнополітичний тренд Заходу, і європейцям цього разу складно йти проти нього. За Офісу президента України зараз створено групу, до якої увійшов представник США Майкл Макфол, дуже впливова людина в американському істеблішменті. Тобто Україна отримала в його особі – союзника-контролера виконання санкцій від США.
І Німеччині, Франції, Австрії вже набагато важче уникнути антиросійських санкцій. Зрештою, буде прийнято газове ембарго, яке найсильніше вдарить по російській економіці.
- То санкції діють чи ні? Адже Путін не зупиняється.
- Вони почали діяти, але їх пік та ефект буде лише після запровадження нафтового та газового ембарго проти Росії. І це відбудеться наприкінці цього та на початку наступного року. Санкції – це завжди тривала історія. Треба чекати.
- Чому Байден відмовляється приїжджати до України? Тут є якийсь прихований сенс чи це просто пов'язане із питаннями безпеки?
- Особисто Байден має бажання приїхати в нашу країну, про що не раз говорили в Білому домі. Але, за даними CNN, служба безпеки американського президента виступає проти цього.
- The Wall Street Journal повідомило, що США не вводять санкції проти коханки Путіна Кабаєвої через побоювання роздратувати російського президента. Вони вже поставляють нам зброю, запроваджують проти Росії жорсткі санкції, а тут така боязкість.
- Тут питання не в тому, щоб роздратувати Путіна, а в тому, що цінного з його статку оформлено на Кабаєву. Яку роль грає в імперії Путіна? Якщо вона просто його жінка, не залучена до жодних бізнес-структур, то який сенс проти неї вводити санкції. Санкціями треба бити так, щоб був сенс, а не безцільно.
