Завантажити ще

Шість причин, чому у Віктора Медведчука не забирають мандат

Шість причин, чому у Віктора Медведчука не забирають мандат
Фото: СБУ

Народні депутати проголосували за те, щоб виключити Віктора Медведчука зі складу комітету Верховної Ради з прав людини та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Чимало українців таке кадрове рішення депутатів сприйняли неоднозначно: «Чому кума Путіна не можна позбавити мандата? Як людина, яку звинувачують у держзраді, може продовжувати залишатися народним депутатом України?»

Однак нехай прозвучить пафосно, але Україна – демократична та правова держава. Наша країна навіть у тяжкий воєнний час дотримується законодавства. На конституційному рівні прописано сім підстав щодо дострокового припинення народним депутатом повноважень.

Перше. Особиста заява депутата

Це найшвидший спосіб. Достатньо, щоб депутат написав заяву про складання повноважень. Потім голосування у залі – все, людина вже без депутатського мандату. 15 березня саме з цієї причини парламент позбавив депутатських повноважень «ОПЗЖшника» Іллю Ківу.

Але Медведчук заяви про дострокове припинення депутатських повноважень не писав. Виходить, цей варіант відпадає.

Друге. Набрання законної сили обвинувальним вердиктом суду

Нардепа від "ОПЗЖ" Віктора Медведчука підозрюють у державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації у справі про незаконне постачання вугілля з ОРДЛО у 2014-2015-х роках. 14 квітня його затримали під час спроби незаконно залишити країну. З того часу він перебуває під вартою.

У суді «справа Медведчука» ще розглядається. Враховуючи досвід розгляду інших кримінальних проваджень, у яких фігурували топ-політики, вердикт суду не варто очікувати найближчими роками. А потім може бути апеляція, касація… Тобто ця підстава не може стати швидким приводом для позбавлення депутатського мандату.

Третє. Визнання депутата недієздатним або безвісти зниклим

Медведчук – дієздатний, і його місце перебування правоохоронним органам відоме: слідчий ізолятор.

Четверте. Припинення громадянства України або виїзд на ПМП за кордон

Медведчук від українського громадянства не відмовлявся. На ПМП, можливо, й хотів би виїхати, але не вийшло.

П'яте. Поєднання депутатського мандата з іншими оплачуваними видами діяльності

Народним депутатам не можна займатися бізнесом. Перш ніж скласти присягу парламентаря, потрібно вийти зі всіх бізнес-проектів, підприємств, організацій. І, судячи з численних журналістських розслідувань, бізнес-імперія Віктора Медведчука процвітала. Ось тільки за паперами він офіційно не мав жодного стосунку до свого бізнесу. Багато оформлено на дружину Оксану Марченко або інших підставних осіб. Тому ця підстава також не підходить для позбавлення Віктора Медведчука депутатського мандату.

Шосте. Вихід депутата із фракції партії, за виборчими списками якої він увійшов до парламенту

Віктор Медведчук, на відміну від кількох своїх колег, не писав заяви про вихід із фракції. А значить, і ця підстава не застосовна до Віктора Медведчука.

За інформацією з відкритих джерел, партія "ОПЗЖ" прийняла рішення про позбавлення депутатських мандатів тих своїх представників, які першими вийшли з фракції. Йдеться про Вадима Столара, Ігора Абрамовича, Тетяну Плачкову. Це рішення партії у судовому порядку спробував оскаржити народний депутат Вадим Рабінович. Нібито марно. Але попереду може бути ще апеляція.

До того ж, за інформацією «КП в Україні», у Центрвиборчкомі не поспішають забирати мандати у представників "ОПЗЖ" і визнавати обраним депутатом когось замість Ківи, який вибув. Все впирається у рішення РНБО про зупинення діяльності партії "ОПЗЖ". Виходить, що доки діяльність партії припинена, політсила не має права приймати жодних кадрових рішень.

Питання руба

Чому не можна доповнити перелік підстав для позбавлення мандата?

Розширити цей перелік можна. Слід внести зміни до Конституції країни. Але під час дії воєнного чи надзвичайного стану Конституцію міняти не можна. В Україні до 25 травня подовжено воєнний стан.

Але навіть якби не було воєнного стану, внесення змін до Основного закону країни – тривалий процес. Потрібні позитивні рішення на двох сесіях парламенту, а між ними ще й схвальне рішення КСУ. Як знаєте, за один-два дні такі процедури не можна пройти. В середньому потрібно хоча б до півроку часу.