Правозахисник: Якщо реєстр колаборантів зробити відкритим, є ризик самосуду
В Україні може з'явитись новий реєстр. У планах Ради з національної безпеки та оборони – створити перелік осіб, які підпадають під категорію колаборантів – помічників та посібників ворога.
Секретар РНБО Олексій Данилов пообіцяв створити такий реєстр не лише найближчим часом, а й зробити його відкритим для громадськості: «Щоб усі бачили прізвища, імена, по батькові», – сказав він.
Враховуючи градус ненависті, що загострився до краю після фото- та відеосвідчень окупації Бучі, Ірпеня, руйнувань у Харкові та десятків загиблих на вокзалі в Краматорську, список буде затребуваним. А це диктує свої ризики, вважають правозахисники.
Знати треба не лише героїв, а й зрадників
- Можливо, у РНБО хочуть використати ту саму програму, що й під час створення реєстру олігархів. Ця тема зараз відкладається, а технічні можливості залишились, – коментує ідею голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. – Я вважаю, що у такому реєстрі є сенс. Інша річ, що це має бути не просто база даних, а база, яку могли б використати насамперед правоохоронні органи. І РНБО, створюючи такий реєстр, має працювати у суворій координації із СБУ, Офісом генерального прокурора, Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією.
Політолог бачить доцільність у тому, щоб у реєстр вносили прізвища людей, проти яких відкрито кримінальні провадження. Щодо доступності, то думка Фесенка така:
- Країна має знати імена не лише своїх героїв, а й зрадників. Інформація про те, хто сприяв, хто перейшов на бік ворога і так з'являється в інтернеті, цього не приховаєш.
Зворотної сили немає
Анонсуючи реєстр колаборантів, Данилов пообіцяв, що в ньому буде багато «дивовижних» людей, які до 24 лютого були завсідниками та навіть провідними деяких програм, «…кричали про нашу державу, свободу слова». А ось до цього моменту, вважає Володимир Фесенко, треба підходити дуже обережно.
- Дискусії про те, кого вважати колаборантами, точаться давно і в ЗМІ, і в політичних кулуарах. Ми знаємо, що справді було чимало людей, які боролися за дружбу з Росією, виступали з антизахідними та антинатовськими гаслами. Після нападу РФ на Україну більшість таких змінили свої погляди і зараз говорять із патріотичних позицій. Оголошувати всіх колаборантами буде велика помилка. Максимум, що вимагати – це покаятися.
Політолог нагадує, що у березні цього року Рада ухвалила закон, який передбачає кримінальну відповідальність за співпрацю з ворогом.
– Є такий правовий принцип: закон зворотної сили не має. Не можна намагатися покарати тих, хто щось думав чи робив до війни. Відповідальність має наступати за дії, вчинені після набуття чинності законом – коригування вогню, збирання розвідданих, ідеологічне підручництво окупантам. Реєстр – це ще й суто технічна функція, щоби таких людей не забули.
Як бути з презумпцією невинності
Тим часом правозахисники ставляться до подібних списків із великою обережністю. Насамперед тому, що людина може стати жертвою наклепу, помсти, потрапити до числа злочинців заради статистики. Судячи з того, що в соцмережах вже пропонують розстрілювати людей з майбутнього реєстру, будь-хто, хто потрапив на «дошку ганьби», може стати жертвою переслідувань та самосуду.
- Існує презумпція невинності. У подібний реєстр можна заносити тільки після того, як суд, а не будь-хто інший, назвав людину винною. І не після рішення першої інстанції, а після апеляції, коли вирок набуде чинності, - вважає директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. – А в тому, щоб робити реєстр доступним для загального користування, я взагалі не бачу жодного сенсу.
Практичний сенс та сумніви
Подібні дискусії свого часу точилися навколо реєстру педофілів, який теж хотіли зробити відкритим. Але врешті-решт дозволили доступ обмеженому колу осіб – правоохоронцям, представникам влади, навчальним закладам, щоб там могли перевірити чистоту перед законом людини, перш ніж допустити її до роботи з дітьми.
– Закон про боротьбу з колаборантами також передбачає заборони на зайняття певних посад протягом тривалого часу, – нагадує адвокат Олексій Сиротін. – З цього погляду реєстр має практичний сенс: по ньому можна буде звіряти кандидатів на вакансії в державних органах.
З іншого боку, є механізм запитів.
- Якщо потрібно перевірити кандидата, керівник відправить листа до СБУ чи МВС та отримає характеристику: була людина судима за колаборацію, а якщо так, то на який термін накладено заборону, - парирує Євген Захаров. – Щодо реєстру педофілів, то я був категорично проти, щоб його робили навіть частково відкритим. З тих справ, які я вів, не було жодного, де не виникало сумнівів у справедливості слідства.
Як буде із колаборантами, ми не знаємо. Ризик отримати підозру, звинувачення та вирок без реальної провини залишається.
