Під шумок війни в Україні деякі країни намагаються просунути свої інтереси у нових та застарілих регіональних конфліктах.
Північна Корея випробувала міжконтинентальну балістичну ракету нового типу Hwasong-17.
«Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин особисто керував випробувальним запуском міжконтинентальної балістичної ракети «нового типу» в країні, щоб посилити її ядерне стримування проти американських «імперіалістів», - йдеться у повідомленні корейського агентства KCNA. Він також повідомив, що успішний випробувальний запуск Hwasong-17 означає, що Північна Корея готова до тривалої конфронтації зі Сполученими Штатами.
Запущена ракета здолала найбільший шлях у висоту та дальність, ніж будь-яка попередня балістична ракета Північної Кореї. Ракета, запущена в міжнародному аеропорту Пхеньяна, піднялася на максимальну висоту 6248,5 км і пролетіла відстань 1090 км за 4052 секунди, перш ніж точно потрапити до заданої точки у відкритих водах Японського моря. Це викликало обурення Токіо, проте KCNA заявило, що запуск було здійснено «у вертикальному режимі з огляду на безпеку сусідніх країн».
Hwasong-17 – гігантська МБР, вперше представлена у жовтні 2020 року, яку аналітики назвали «ракетою-монстром». Раніше вона ніколи не мала успішних випробувань, і запуск викликав обурення сусідів Пхеньяну та Сполучених Штатів.
Південна Корея, США і голова ООН Антоніу Гутерріш засудили запуск як «явне порушення» резолюцій Ради Безпеки, тоді як Японія заявила, що це може призвести до «миру та безпеки» в регіоні.
У самопроголошеному Нагірному Карабаху 24 березня нібито відновилися воєнні дії. Війська Азербайджану пішли у наступ і, за даними ЗМІ, звільнили села Парух та Храморт.
Ці населені пункти раніше були під контролем російських військ, які перебували там із листопада 2020-го після завершення другої карабахської війни. За попередніми даними, на такий крок Азербайджан наважився, оскільки російських військових-«миротворців» відправили на війну в Україні.
У МЗС Вірменії назвали дії Азербайджану «агресивними» та заявили, що вони порушують підписане у листопаді 2020-го перемир'я. Єреван очікує, що війська РФ вживуть заходів для негайного повернення азербайджанських військ на вихідні позиції.
У Міноборони Азербайджану заявили, що повідомлення вірменських джерел про загострення ситуації "не відображають дійсності". Там запевняють, що жодних зіткнень чи інцидентів не відбувалося, а «на пунктах ведеться уточнення позицій та місць дислокації».
Загострюються відносини між Китаєм та США у Південно-Китайському морі. Наразі там Пекін будує військові бази на штучних островах. Це викликає невдоволення Вашингтона, який також вважає цей регіон зоною своїх інтересів.
Представник МЗС КНР Ван Веньбінь заявив, що військова інфраструктура на збудованих штучних островах не порушує міжнародних угод Китаю. "Розміщення необхідних оборонних споруд на власній території - право, дане кожній суверенній нації, і воно узгоджується з міжнародним правом, що знаходиться поза всякою критикою", - заявив китайський дипломат.
У відповідь Ван Веньбінь виступив зі звинуваченням Пентагону в тому, що сили США діють у регіоні, загрожуючи суверенітету та безпеці прибережних держав та морських шляхів у Південно-Китайському морі.
Загострюються відносини і між цими двома країнами. Через війну в Україні Токіо ввів санкції проти Москви і знову висунув претензії на Курильські острови. У відповідь Росія скасувала безвіз на Курили і вийшла з мирного діалогу цими територіями. «З урахуванням очевидного недружнього характеру запроваджених Японією односторонніх обмежень проти Росії у зв'язку із ситуацією в Україні, російська сторона в нинішніх умовах не має наміру продовжувати переговори з Японією щодо мирного договору через неможливість обговорювати підписання основного документа про двосторонні відносини з державою, яка займається відверто недружні позиції і прагне завдати шкоди інтересам нашої країни», - йдеться у заяві російського МЗС.
При цьому МЗС Росії заявило, що «вся відповідальність за шкоду двосторонній взаємодії та інтересам самої Японії лежить на офіційному Токіо», який свідомо «зробив вибір на користь антиросійського курсу замість розвитку взаємовигідної співпраці та добросусідства».
У відповідь Японія різко відреагувала на вихід Росії з переговорів за мирним договором і заморозку спільних економічних проектів, пов'язаних зі спірними Курильськими островами. Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда назвав рішення РФ «несправедливим» та «цілком неприйнятним». «Японія має рішуче продовжувати санкції проти Росії у співпраці з рештою світу», - додав Кісіда.