Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
4 травня
Завантажити ще

Агроексперт про посівну: Дефіциту, як і подорожчання базових продуктів, не буде

Агроексперт про посівну: Дефіциту, як і подорожчання базових продуктів, не буде
Фото: Agravery.com

Питання посівної та майбутнього врожаю у зв'язку з війною стає все гострішим. Чи не опиниться Україна без зерна та овочів? Чи злетять через це восени ціни на хліб та традиційний «борщовий набір»? Як відсутність експорту позначиться на світових продовольчих ринках?

На цьому фоні, громом серед ясного неба пролунала новина, що міністр агрополітики Роман Лещенко заявив про свою відставку. Причини на момент написання матеріалу ще не відомі.

Що зараз відбувається на полях та в нашому агросекторі загалом, «КП в Україні» розповів директор аналітико-консалтингової компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк.

https://latifundist.com/dosye/gavrilyuk-yurij

https://latifundist.com/dosye/gavrilyuk-yurij

Втрати врожаю до 30-35%

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час телемарафону заспокоїв українців. За його словами, із 30 мільйонів гектарів сільгоспугідь зараз неможливо розорати лише малу частину. І «ця площа не критична з погляду гарантій безпеки». Навіть без посівних стратегічних запасів продовольства в Україні вистачить на 2 роки.

Наш експерт у принципі погоджується з офіційною оцінкою ситуації. Як пояснює Юрій Гаврилюк, якщо брати агрохолдинги та великі фермерські підприємства – вони забезпечені насінням та добривами. Бракує лише комплексних добрив.

- Є проблеми з дизелем: ПММ не скрізь вистачає. Плюс є нестача робочих рук – багатьох водіїв закликали допомагати армії, а хтось із працівників став вимушеним переселенцем. Низка холдингів на півночі країни втратила значну кількість земель через окупацію, - перераховує Юрій Гаврилюк. – Наші оцінки такі: якщо все збережеться у нинішньому статусі, Україна отримає на 30-35% зерна менше. З них 15% через втрату земель внаслідок окупації. Або через неможливість їх обробляти – поля заміновані. І від 15% до 20% можливі втрати  - це зниження врожайності через недонесення добрив та логістичних проблем.

Однак це зовсім не означає голодний для України час. Дефіциту таких стратегічних продуктів, як пшениця, кукурудза чи соняшник, не буде, оскільки Україна споживає їх дуже мало у відношенні до того, скільки виробляє. За словами Юрія Гаврилюка, навіть якби посіялася лише одна Західна Україна – урожаю вистачить, щоб забезпечити суто українські потреби.

Потрібно вирішувати проблему з експортом

Тому, передбачаючи наше питання, експерт вважає правильним, що наш уряд не запроваджує жодних експортних обмежень на сільгосппродукцію. Більше того, неможливість вивезти продукцію за кордон завдає нашій економіці істотних збитків.

Проблема торкнулася всіх: і тих, хто експортував самостійно, і тих, хто продавав через посередників, і навіть тих, хто не мав до цього жодного відношення.

- Україна є потужним експортером кукурудзи, пшениці та соняшника. Ми споживаємо досить мізерну кількість виробленого. Грубо кажучи, з 42 млн. тонн кукурудзи, вирощених цього року, Україні для внутрішнього споживання, за різними оцінками, достатньо 6-7 мільйонів. Пшениці з 32 млн. достатньо всього 8 млн. тонн. А через окупацію територій та величезну міграційну кризу - ще менше. Три мільйони українців покинули нашу країну. Плюс люди зараз заощаджують. Все це впливає на споживчий настрій, – пояснює наш експерт.

Або, наприклад, соняшник. Минулого сезону його виростили майже 17 мільйонів тонн. І виробили приблизно 8,5 мільйона тонн олії. Із них Україна споживає близько 500-600 тисяч. тонн. Решту потрібно експортувати.

Завдання – розблокувати море

І тут ми стикаємося з проблемою закритого моря, яким вантажі доставлялися в країни-покупці.

- Експорт зернових та олії з України – це величезний плюс до бюджету країни, валютний дохід і, як результат, стабільність нашої гривні та економіки загалом. Наразі єдиний варіант для вивезення продукції – через західноукраїнський кордон. Але всі залізничні переходи на Польщу, Угорщину, Словаччину, Молдову, Румунію, разом узяті на день можуть пропустити близько 20 тисяч тонн вантажів усіх типів. А експортуємо ми ж не лише зерно, – пояснює Гаврилюк.

20 тисяч на день – це приблизно 600 тисяч тонн на місяць. А через порти на місяць експортувалося у 10, а то й у 12 разів більше. І з огляду на минулий рекордний урожай сподівалися зберегти такі теми. Але настала війна. І в елеваторах зберігаються величезні надлишки зерна.

- У багатьох фермерів гроші були саме в зерні, і фізично його реалізувати зараз вони не можуть, тому що наше внутрішнє споживання досить мізерне. Українці не можуть його так багато купувати, – продовжує наш співрозмовник.

І єдиний вихід із такої ситуації, як це не сумно, - зменшення посівних площ.

«Чому б не вивозити зерно автомобілями?» - Запитаєте ви. Невигідно. Назад з Європи фури йдуть порожняком.

– У нас частково обмежений імпорт. З одного боку, це позбавляє нас небажаного тиску на валюту. Це правильно. Але, з іншого боку, це впливає на наявність порожніх автомобілів: виїжджають із України завантаженими, а повертаються порожніми. Для українських компаній порожні повернення небажані. Автологістика стала дуже дорогою, і альтернативою для залізничного транспорту вона на даному етапі не є, - упевнений експерт.

Тому забезпечення безпеки на морі є пріоритетним не лише для України, а й для Європи.

Стратегічний продукт подорожчати не повинен

Але що буде із цінами цього року?

- Усі події, що відбуваються в Україні, мають прямий вплив на ціни у світі. Але ці обставини специфічні ще й тим, що зараз через відсутність логістики на експорт відбулася якась відв'язка наших цін від світових. Не дивлячись на суттєве зростання цін у світі, у нас, на внутрішньому ринку, можна купити зерно навіть дешевше, ніж до війни, - зазначає наш співрозмовник. – Тому проблем із підвищенням вартості ключових продуктів не передбачається. Дефіциту зерна не повинно бути. Його більше, ніж треба.

Наразі важливе завдання – забезпечення функціонування переробних підприємств. І вирішення питання із дизелем.

- Для перемоги потрібна активно працююча економіка. Якщо переробні підприємства мають попит на зерно – нехай вони про це голосно заявляють у профільних телеграм-каналах та інших ресурсах. Фермери мають розуміти, куди їм звертатися із продажем зерна, – пояснює Юрій Гаврилюк. - Тому що почастішали такі випадки, коли продають за ціною «візьми хоч по чім». Це зараз є ключовою проблемою для українського фермера.