Розірвати дипвідносини з РФ, припинити торгівлю та запровадити воєнний стан: плюси та мінуси можливих рішень України
Після підписання президентом Росії Володимиром Путіним указу про визнання ОРДЛО «незалежними державами» багато політиків висловилися за жорстку реакцію України у відповідь. Закликали, зокрема, розірвати дипломатичні відносини з Росією, запровадити воєнний стан у Донецькій та Луганській областях, припинити будь-які економічні відносини з країною-агресором. А після того як Держдума ратифікувала документ, ці заклики лише посилилися і навіть почали звучати з трибуни Верховної Ради.
Розрив дипломатичних відносин
Президент Володимир Зеленський пообіцяв опрацювати питання розриву дипвідносин України з Росією. Експерти кажуть, що вдалий момент для такого сильного рішення втрачено.
- У світовій дипломатії діє метод миттєвої реакції – таке серйозне рішення, як розрив дипломатичних відносин, має прийматися протягом перших годин, максимум доби після події, яка спровокувала таке рішення, - каже експерт-міжнародник Тарас Чорновіл.
За його словами, Україна мала унікальну можливість розірвати дипломатичні відносини з Росією і навесні 2014 року, коли РФ анексувала Крим. Але її впустили.
– Тоді не пішли на розрив дипломатичних відносин із двох причин. Перша – був вакуум влади у країні. Друга – Україна тоді не мала такої серйозної підтримки Заходу у протистоянні з Росією, як наразі. І якби Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, то таке рішення спровокувало б негативну реакцію в країні, - аналізує Тарас Чорновіл.
Експерт зазначає, що розірвання дипломатичних відносин – сигнал усьому світові: Україна розглядає Росію як агресора, тому з такою країною неможливі дипломатичні відносини.
- Існує міф, що розрив дипломатичних відносин – автоматичний початок війни. Ні! Швидше навпаки, прояв агресії є підставою для закінчення дипломатичних відносин, - каже Тарас Чорновіл. - Факт розриву дипвідносин може зміцнити позиції України у міжнародних судах під час розгляду справи проти Росії.
Які можуть бути ризики? Можна почути думку, що закриття посольства України в РФ залишить беззахисними українців, які перебувають у Росії. Це не зовсім так. По-перше, Конвенції ООН дають змогу закривати посольство, але зберегти всі консульства на території держави-агресора. По-друге, якщо консульства закриті, то Україна може домовитися з іншою країною про представлення з окремих питань її інтересів. Але є й неприємні новини. Станом на 2021 рік, з жодною країною Україні не вдалося домовитися про таке представництво.
- Ми проводили «зондування» позицій, жодна країна, яка представлена у Москві, не погодилася представляти наші інтереси, враховуючи ту кількість роботи, яку необхідно зробити, щоб забезпечити інтереси наших громадян… Візьмемо, наприклад, Грузію, яка розірвала дипломатичні відносини з Росією після війни у 2008 році, її інтереси представляє Швейцарія. І якщо порахувати кількість громадян Грузії та України, то це велика різниця, - розповідає заступник глави МЗС, посол України у Туреччині Василь Бондар.
Розрив дипломатичних відносин також на практиці означатиме, що лідери двох країн не зможуть прямо говорити, домовлятися – лише через посередника!
- Це тягне за собою і розрив або ж «заморожування» всіх існуючих міжнародних договорів між двома країнами, - пояснює Тарас Чорновіл.
За словами експерта, на сьогоднішній день, враховуючи внутрішню і зовнішньополітичну кон'юнктуру, що склалася, Україні слід би не розривати дивідносини, а максимально знизити дипломатичну присутність у Росії.
– Дипломатична присутність України в Росії обмежується тимчасовим повіреним. І правильно, що МЗС відкликає свого тимчасового повіреного. Наразі необхідно запровадити найнижчий рівень дипломатичної присутності нашої країни в РФ і закликати Росію зробити те ж саме, - каже експерт.
Введення воєнного стану
Президент України Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан буде введений лише у разі повномасштабної військової агресії з боку РФ. Про введення воєнного стану лише у двох областях – Донецькій та Луганській - поки що не йдеться. Хоча, як зізнаються народні депутати з профільного комітету Верховної Ради, це питання може з'явитися на порядку денному будь-якої миті.
Військові експерти кажуть, що в інтересах України не зволікати із запровадженням воєнного стану у Донецькій, Луганській областях, а також у Криму. ВС – це не лише обмеження, але й серйозні правові наслідки.
- Якщо ми офіційно не визнаємо факт війни і не введемо там воєнний стан - ми програємо, - стверджує військовий експерт Олег Жданов і моделює можливу ситуацію в ОРДЛО: - Невведення воєнного стану розв'язує руки Москві. Вони туди ввели свої війська (офіційно!). Йде мобілізація чоловічого населення, у багатьох українські паспорти. Далі Росія озброює цих хлопців, ставить у першу лінію та змушує йти в атаку, відвойовувати території. А російські «миротворці» стоять у другій лінії, спрямувавши, як загороджувальні загони Сталіна, дула автоматів у спини мобілізованим. Як бути тоді? Росія роздмухуватиме історію з громадянською війною і на міжнародних майданчиках розповідатиме, що ЗСУ стріляє в «цивільне ополчення». А якби був воєнний стан, то ЗСУ воювали б проти зовнішнього агресора – Росії.
Також експерт звертає увагу і на той факт, що, згідно зі Статутом ООН, країна, яка розв'язала війну, підлягає секторальним санкціям та розривам економічних і фінансових відносин із членами ООН!
– Якщо на території діє воєнний стан, то будь-які можливі військові дії проти України стають не лише нашою проблемою. Країни ООН мають відреагувати або... доведеться розпускати ООН, - аналізує Олег Жданов.
Припинення торговельно-економічних відносин із Росією
У 2021 році загальний товарообіг між Україною та Росією склав 10,1 мільярда доларів: постачання російських товарів до України – 6,65 мільярда, українських до Росії – 3,44 мільярда. Порівняно з 2020 роком він зріс більше ніж на 20%. Лише від транзиту російського газу до Європи країна отримує щороку близько 2 мільярдів гривень.
- До політиків, які борються за припинення торговельно-економічних відносин із Росією, у мене питання: ми транзит російського газу до Європи теж припиняємо? Відмовляємось від найбільшого доходу державного бюджету? – запитує економіст Олег Пензін. – На тлі того, що Німеччина заморожує сертифікацію «Північного потоку-2», таке рішення виглядало б надто нелогічним. І гадаю, Німеччина переглянула б його.
За словами експерта, швидко відмовитися від зовнішньоекономічної співпраці з Росією навряд чи вдасться.
- На сьогоднішній день близько 80% українського ринку дизеля та бензину – Росія та Білорусь. 70% того, що ми купуємо в Росії, – це вугілля, нафтопродукти, ТВЕЛи для ядерних електростанцій. Тому я маю сумнів, що можна швидко відмовитися від торговельно-економічних відносин з Росією і переорієнтуватися на інші ринки, - каже експерт і уточнює, що вільних обсягів енергоресурсів на європейському ринку немає.
- 32% європейського ринку газу – із РФ. Фактично увесь імпорт газу до України здійснюється шляхом віртуального реверсу. На практиці це виглядає так: «Нафтогаз» укладає договір із якоюсь словацькою компанією на постачання до країни газу. Словацька компанія цього газу не має, купує з ринку, тобто у Росії. Отже, словаки продають нам російський газ. І, що важливо, цей газ не йде реверсом через Словаччину. Ми цей обсяг газу знімаємо з транзитної труби на території України, – пояснює Олег Пєндзін.
Також експерт звертає увагу, що деякі російські товари просто неможливо наразі замінити через різні технічні особливості. Наприклад, Україна розпочала співпрацю з американською Westinghouse з ядерного палива для наших атомних електростанцій. Але ж не для всіх наших АЕС воно підходить!
– Для нових атомних електростанцій (Рівненської, Хмельницької) американське ядерне паливо підійде, а ось для тих, на яких використовуються радянські реактори, – ні! Тільки російське, – зазначає Олег Пензін і додає: – Основний тягловий склад «Укрзалізниці» – старі тепловози, в яких стоять радянські дизелі. І залити туди європейський дизель "Євро-6" неможливо. І дорого, і несумісний. На російському дизелі "Євро-2", "Євро-3" їздять усі українські танки. У Європі такий дизель не знайти.
